ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" квітня 2022 р. справа № 300/137/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації
про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,
Адвокат Мищишин І.Я. (надалі, також - представниця позивача) в інтересах ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 05.01.2022 звернулася в суд з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (надалі, також - відповідач, Департамент соціальної політики ОДА), в якій просить:
- визнати неправомірними дії Департаменту соціальної політики ОДА, які полягають у відмові встановити позивачу статус особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи, що відноситься до 4 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також у відмові видати позивачу посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" серії Г рожевого кольору;
- зобов'язати відповідача встановити ОСОБА_1 статус особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи, що відноситься до 4 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також видати позивачу посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" серії Г рожевого кольору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно, на переконання представниці позивача, відмовлено у встановленні ОСОБА_1 статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та видачі посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору. На підтвердження своєї позиції вказала, що позивач у період з 10.11.1986 по 20.08.1987 направлений з організації Снятинської МПМК-2 (об'єднання «Прикарпатагробуд») на будівництво житлових будинків в село Лебедівка Вишгородського району з 12-годинним робочим днем в радіаційно забрудненій зоні (згідно з постановою КМ УРСР від 23.07.1991 №106). Дана інформація підтверджується архівною довідкою №58/04-01 від 23.01.2020, відповідно до якої ОСОБА_1 в період з листопада 1986 року по серпень 1987 року отримував підвищену заробітну плату та займав посаду майстра, вказане також підтверджується архівними копіями відомостей нарахування заробітної плати по МПМК-2 з листопада 1986 року по серпень 1987 року, в яких в графі «відрядно» міститься надпис «Чорнобиль». Підтвердженням виконання саме урядового завдання в період з листопада 1986 року по серпень 1987 року є рішення виконавчого комітету Вишгородської районної ради народних депутатів №152 від 01.07.1987 «Щодо затвердження актів державної комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів житла, завершеного будівництва». За таких обставин, представниця вважає, що наявні підстави для встановлення ОСОБА_1 статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та видачі позивачу посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" серії Г рожевого кольору.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.57-58).
Також пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у відповідача вичерпний перелік письмових доказів, на підставі яких комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при обласній державній адміністрації, відмовлено позивачу у встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тому числі, але не виключно докази, що підтверджують рівень радіаційного фактору місця роботи позивача.
На виконання зазначеної вимоги Департаментом соціальної політики ОДА листом від 25.01.2022 №169/01-05/04-22 долучено витребувані документи (а.с.62-105).
Також Департаментом соціальної політики ОДА подано відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 31.01.2021 (а.с.107-110). У поданому відзиві представник відповідача вказав на безпідставність позовних вимог. На підтвердження своєї позиції зазначив, що відповідно до пункту 7 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551, особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору. Враховуючи, що населений пункт та посада, яку займав позивач не передбачені у постанові Кабінету Міністрів України від 15.11.1996 №1391 «Про затвердження переліків видів робіт і місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи», а позивачем не надано доказів про відрядження на виконання робіт за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися саме за урядовими завданнями, то для надання посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору немає правових підстав. Також представник відповідача вказав, що прийняття рішення щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відноситься до обласної комісії з визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Івано-Франківській обласній державній адміністрації. З урахуванням викладеного, просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25.08.1978 (а.с.10-12), ОСОБА_1 , серед іншого, 30.03.1984 прийнятий на роботу в Снятинську ПМК-320 тресту «Прикарпатжитлобуд» (перейменована на МПМК-18 об'єднання «Прикарпатагробуд», згодом - на МПМК-2 об'єднання «Прикарпатагробуд») на посаду муляра; 01.07.1985 - затверджений майстром; 01.07.1991 - звільнений у зв'язку з переведенням в Снятинську ремонтно-будівельну дільницю №16.
У період з 10.11.1986 по 20.08.1987 був направлений з організації Снятинської МПМК-2 (об'єднання «Прикарпатагробуд») на будівництво житлових будинків в село Лебедівка Вишгородського району.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Вишгородської районної ради народних депутатів від 01.07.1987 №152 «Про затвердження актів державної комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів житла, закінчених будівництвом», затверджено акти державної комісії, зокрема, від 30 червня 1987 року про прийняття в експлуатацію 70-и житлових одноквартирних будинків в с. Лебедівка Вишгородського РАПО, збудованих об'єдннням «Прикарпатагробуд», загальною площею 4677 кв.м., житловою площею 2663 кв. м., кошторисною вартістю 2519 тисяч рублів та від 30 липня про прийняття в експлуатацію 75-и житлових одноквартирних будинків в с. Нижня Дубечня Вишгородського РАПО, збудованих об'єднанням «Прикарпатагробуд», загальною площею 4962 кв.м. житловою площею 2843 кв. м., кошторисною вартістю 2760 тисяч рублів (а.с. 13-21).
Позивач, через уповноважену представницю, звернувся до директора Департаменту соціальної політики ОДА із заявою від 27.10.2021, в якій просив зобов'язати відповідальних осіб прийняти рішення щодо звернення ОСОБА_1 про встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 48-49).
Листом від 05.11.2021 №У-2797/12-21 Департамент соціальної політики ОДА повідомив позивача та його представницю про те, що представлені довідки Снятинського архівного відділу від 23.01.2020 №58/04-01, від 16.03.2017 №04-01/144, від 16.03.2017 №04-01/146, від 15.11.2017 №514, копія наказу від 1991 року №41-К, копії відомостей нарахування заробітної плати з МПМК-2 з листопада 1986 року по серпень 1987 року не підтверджують роботу ОСОБА_1 з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором) за межами зони відчуження, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, яка виконувалась урядовим завданням, що передбачено статтею 24 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рекомендовано представити додаткові документи, які підтвердять участь позивача у роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором) за межами зони відчуження, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувались за урядовими завданнями (а.с. 50-51).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач, через уповноважену представницю, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд, при вирішенні даної справи, керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (надалі, також - Закон №796-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, серед іншого, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи (пункти 1 та 2 статті 9 Закону №796-XII).
Визначення кола осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи передбачено статтею 11 Закону №796-XII.
Пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону №796-XII, серед іншого, передбачено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У статті 14 Закону №796-XII наведено визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій, а частиною 2 цієї статті передбачено, що крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги та компенсації, передбачені цим Законом, мають особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (надалі, також - Порядок №551).
Цей Порядок визначає процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих (пункт 1 Порядку №551).
Відповідно до пункту 7 Порядку №551 особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" серії Г рожевого кольору.
Зі змісту даної норми вбачається, що посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" серії Г рожевого кольору, яке бажає отримати позивач, видається особам, які, серед іншого, працювали не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями.
Дане положення узгоджується з пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону №796-XII, яким віднесено до потерпілих від Чорнобильської катастрофи зокрема, осіб, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже до потерпілих від Чорнобильської катастрофи відносяться особи, які, серед іншого, працювали не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями згідно встановленими Кабінетом Міністрів України переліками видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи.
Тобто для отримання статусу потерпілого згідно з пунктом 5 частини 1 статті 11 Закону №796-XII, в контексті даного спору, має бути дотримано сукупність двох умов:
1) підтверджений факт роботи позивача не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, у місцях, визначених Кабінетом Міністрів України;
2) робота на посаді, яка передбачена у визначеному Кабінетом Міністрів України переліку.
Переліки видів робіт і місць за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1996 №1391 (надалі, також - Перелік №1391).
У такому Переліку №1391 визначено види робіт за межами зони відчуження, де за урядовими завданнями у 1986-1987 роках виконувались роботи в особливо шкідливих умовах (за радіаційним фактором), до яких віднесено такі роботи як: спеціальна обробка (переробка), утилізація, дезактивація на м'ясокомбінатах забруднених радіонуклідами тварин, вивезених із зони відчуження; ветеринарна, дезактиваційна та санітарна обробка худоби; вовнообробні підприємства; пункти санітарної обробки та дезактивації; полігон Київського інституту автоматики; приймальні, спеціалізовані і спеціально створені відділення медичних і науково-дослідних установ, перепрофільовані медичні заклади, виїзні бригади (загони); роботи, пов'язані із залуженням відчужених угідь; заліснення земель, підготовка майданчиків та прорубка трас, заготівля забрудненої деревини для огородження 30-кілометрової зони; роботи, пов'язані з гасінням лісових пожеж; радіологічне обстеження лісів, виконання науково-дослідних і проектно - розвідувальних робіт; спеціальна обробка (переробка), утилізація, дезактивація; забрудненого радіонуклідами льону, вивезеного із зони відчуження.
При цьому, у такому Переліку №1391 відсутні роботи, пов'язані з будівництвом житлових будинків.
Також у Переліку №1391 відсутня посада майстра, яку обіймав ОСОБА_1 у 1986-1987 роках.
При цьому, суд вважає помилковими доводи позивача щодо підтвердження рішенням виконавчого комітету Вишгородської районної ради народних депутатів №152 від 01.07.1987 «Про затвердження актів державної комісії про прийняття в експлуатацію об'єктів житла, закінчених будівництвом» виконання ним у період з листопада 1986 року по серпень 1987 року саме урядового завдання, оскільки таке рішення не містить жодного посилання щодо будівництва таких житлових будинків на виконання урядового завдання.
Також факт виконання ОСОБА_1 не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження робіт з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями згідно з встановленими Кабінетом Міністрів України переліками видів робіт і місць не підтверджують й долучені позивачем архівні довідки від 23.01.2020 №58/04-01 та від 16.03.2017 №04-01/144, а також архівні копії відомостей про нарахування заробітної плати.
Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт виконання ним у 1986-1987 роках робіт у місцях і на посадах, визначених Кабінетом Міністрів України та на виконання урядового завдання. Саме з такими умовами відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №796-XII та пункту 7 Порядку №551 пов'язана можливість отримання особою статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, що відноситься до 4 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримання посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" серії Г рожевого кольору.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов'язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 263, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;
відповідач - Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, адреса: вул. Леся Курбаса, буд. 2, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 25925236.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.