Справа № 185/2785/22
Провадження № 1-кс/185/476/22
14 квітня 2022 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника скаржника адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора від 04.04.2022,
12.04.2022 до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора від 04.04.2022. Заявник просить скасувати постанову прокурора від 04.04.2022, зобов'язати прокурора вчинити дії під час здійснення процесуального керівництва у справі № 12022046370000059 від 02.02.2022 за ч. 1 ст. 125 КК України щодо: проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, підозрюваного та його захисника, проведення повторної судово - медичної експертизи, проведення допиту.
Скарга мотивована тим, що постановою від 04.04.2022 прокурор частково відмовив у задоволенні клопотань, а саме частково задовольнив клопотання в частині проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, підозрюваного та його захисника, відмовив у проведенні повторної експертизи та допиту. Згодом прокурор повідомив, що потерпіла та свідок відмовились від участі в проведенні слідчого експерименту, таким чином жодне з клопотань захисту задоволено не було. Це свідчить про упередженість по відношенню до його підзахисного. Вважає, що докази, які зібрало слідство є не повними, не об'єктивними та потребують уточнення.
В судовому засіданні заявник та представник заявника скаргу підтримали, просили задовольнити.
Представник скаржника дав пояснення відповідно до скарги, зазначив, що у заявника з потерпілою відбулась сварка, так як заявника потерпіла не пускала в туалет, в подальшому була викликана поліція, потім вони дізнались про наявність даної кримінальної справи. Ним були подані обґрунтовані клопотання щодо проведення слідчих дій, в задоволенні яких було прокурором відмовлено, вважає, що експертиза потрібна для відповіді на питання щодо часу спричинення тілесних ушкоджень, та чи могли вони бути отримані внаслідок самостійного нанесення чи падіння, допит лікаря та медичної сестри, на його думку, необхідний для перевірки обставин коли потерпіла зверталась в лікарню та хто її оглядав, чи є записи в журналах, так як в нього є сумніви щодо дати звернення потерпілої до лікарні, інших осіб які перебували в приміщенні загальної зали вважає необхідним допитати в якості свідків щодо питань чи знають вони щось про конфлікт який відбувся між потерпілою та заявником.
Заявник в судовому засіданні зазначив, що він є військовим, служив, зараз має проблеми зі здоров'ям, пересувається за допомогою тростини, не розуміє чому така жінка, як потерпіла крутить життям, та вирішує кому ходити до туалету, з цього приводу у них відбувся конфлікт, вони кричали один на одного, але він її не бив, а вона його виштовхувала. Прокурор пропонував з потерпілою домовитись, але він не вважає можливим домовлятись, хоче розібратись в ситуації.
Прокурор в судовому засіданні, в задоволенні скарги просив відмовити, зазначив, що постанова законна та обґрунтована. По справі зібрано докази, допитано потерпілу, очевидця, досліджено відео, проведено дві експертизи, вважає, що доказів зібрано достатньо, з урахуванням їх аналізу в сукупності. Проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, свідка, підозрюваного та захисника не відбулось, так як потерпіла відмовилась від повторної участі в ньому. Призначення повторної експертизи вважає недоцільним, так як є відповіді на поставлені питання у вже проведених експертизах, а для відповіді на питання щодо самокаліцтва не потрібні спеціальні знання, так як і так зрозуміла, що особа може це зробити в будь-якому доступному на тілі місці, інформації щодо падіння потерпілої по справі взагалі не встановлено. Допит інших осіб, які перебували в загальній залі не є доцільним, так як вони не були свідками самих подій в кабінеті, а щодо справжності довідки та дати звернення потерпілої до лікарні 21.01.2022 у слідства сумнівів не має, крім того, з цих питань є дві експертизи.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, кримінального провадження №12022046370000059 від 02.02.2022 за ч. 1 ст. 125 КК України приходить до наступного.
В провадженні СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за №12022046370000059 від 02.02.2022 за ч. 1 ст. 125 КК України.
В зазначеному кримінальному провадженні 04.04.2022 адвокатом ОСОБА_4 - ОСОБА_3 прокурору подані клопотання про проведення допиту свідків, а саме осіб які були присутні в залі ТОВ «104.юа» в ТЦ «Куб» 21.01.2022 щодо обставин конфлікту між потерпілою та заявником, чи мала потерпіла фізичні ушкодження та які, коли вийшла з кабінету, про проведення повторної судово - медичної експертизи з переліком п'яти питань, про проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, свідка, підозрюваного та його адвоката.
Постановою прокурора від 04.04.2022 про часткову відмову у задоволенні клопотань, прокурор частково задовольнив клопотання в частині проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, свідка підозрюваного та його захисника, відмовив у проведенні повторної експертизи та допиту. Відмова в призначенні повторної судово-медичної експертизи мотивована тим, що повторним вивченням висновків вже наявних судово-медичних експертиз встановлено, що вони є обґрунтованими та не суперечать матеріалам кримінального провадження. Відповіді на 1,2,3 питання експертом надані вже в проведених експертизах, питання 4 щодо падіння є необґрунтованим так як матеріали кримінального провадження виключають інформацію про падіння потерпілої, питання 5 щодо можливого спричинення собі тілесних ушкоджень потерпілою не потребує спеціальних знань.
У відповідності до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути, зокрема, оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження за №12022046370000059 від 02.02.2022 за ч. 1 ст. 125 КК України, досліджених в судовому засіданні, в провадженні проведено дві судово-медичні експертизи, надані повні відповіді на 1-3 питання клопотання захисника про призначення повторної експертизи, також надана відповідь на 4 питання щодо падіння, та зазначено, що такі дані відсутні (а.с. 27-28, 47-48).
Повторна експертиза призначається коли є сумніви у правильному висновку експерта пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальним норм.
Ні в клопотанні, ні в скарзі заявник та його адвокат не зазначили в чому полягає необґрунтованість висновків експерта, чи існує та в чому полягає суперечність висновків експертів іншим матеріалам кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з висновком прокурора щодо відмови в призначенні повторної експертизи, так як висновки експерта є обґрунтованими, містять відповіді на поставлені питання в тому числі і щодо часу спричинення тілесних ушкоджень 21.01.2022, локалізації та характеру їх утворення, та не суперечать матеріалам кримінального провадження, тобто в цій частині постанова є обґрунтованою.
Також, слідчий суддя погоджується з висновком прокурора щодо відмови в задоволенні клопотання про допит свідків, так як інші особи, які знаходились в загальній залі приміщення, не були безпосередніми свідками подій, які відбувались в кабінеті, та захисник в клопотанні, скарзі та в судовому засіданні не зміг дати належного обґрунтування того, яке доказове значення в даному провадженні можуть мати покази таких свідків, які не були очевидцями подій, окрім обставин, що вони можливо знають щось про конфлікт який відбувся між потерпілою та заявником, при тому, що існування конфліктної ситуації і так встановлено і не заперечується потерпілою та підозрюваним. Належного обґрунтування необхідності допиту в якості свідків медичної сестри та лікаря, яке доказове значення мають їх покази, захисником також не зазначено, так як в довідці № 719 від 24.01.2022, як і в інших матеріалах провадження, чітко зазначено, що до лікарні потерпіла звернулась 21.01.2022.
Таким чином, в цій частині постанова прокурора також є обґрунтованою та законною.
В частині проведення слідчого експерименту за участю потерпілої, свідка підозрюваного та його захисника клопотання було задоволено.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих ( розшукових ) дій та негласних слідчих ( розшукових ) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як визначено у ст. 223 КПК України, слідчі дії, є діями, які спрямовані не отримання (збирання) доказів або перевірки вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, підставою проведення слідчих дій є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Стаття 91 КПК України чітко регламентує обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст. 7 та ч.1 і ч.2 ст.22 КПК України однією із засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, це означає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За загальним правилом слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проводяться органом досудового розслідування.
Згідно з положеннями ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене вище підстав для скасування постанови прокурора від 04.04.2022 про часткову відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №12022046370000059 від 02.02.2022 за ч. 1 ст. 125 КК України та зобов'язання прокурора вчинити певні дії, слідчий суддя не вбачає, а тому відмовляє у задоволенні скарги у повному обсязі.
Керуючись ст. 303, 304,307,369, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора від 04.04.2022 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1