Справа № 204/5176/21
Провадження № 2/204/296/22
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 квітня 2022 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Мащук В.Ю.,
при секретарі Гринюк Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У липні 2021 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 52961 виданий 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 8065 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно виконавчого напису №52961 від 24.05.2021 року виданого приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 8065 грн, з позивача було стягнуто зазначену заборгованість. Наразі стягнення вказаної суми відбувається на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2021 року (ВП №65852484) згідно виконавчого напису №52961 від 24.05.2021 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною.
На дату звернення до суду задля стягнення з позивача зазначеної заборгованості приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.06.2021 року, яку надіслано за місцем роботи позивача до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод».
Про наявність оскаржуваного виконавчого напису позивач дізнався з постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2021 року, винесеної приватним виконавцем Сидорук Л.В., надісланої за його місцем роботи. До цього моменту позивачу не було відомо про будь-які дії вчинювані відносно нього, його прав та майна, про вчинення виконавчого напису, наявність у відповідача мети звернення до приватного нотаріуса за вчиненням відповідних нотаріальних дій - позивач не повідомлявся. Позивачу, також, достеменно невідомо на підставі яких документів (доказів) приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНОКО Грисюк О.В. було вчинено оскаржуваний напис. На переконання позивача оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, є незаконним, та підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
Під час судових засідань 25.11.2021 року, 25.01.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, які зазначені в позовній заяві. В дане судове засідання представник позивача не з'явився, через канцелярію суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судові засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності суду, не надав.
Судом відповідно до ч.4 ст.223, ст.ст.280,281 ЦПК України ухвалено про розгляд справи в заочному порядку на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна в судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності
Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна в судове засідання не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. про причини неявки суду не повідомила.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» укладено договір позики № 2303200210-22533 «Проста позика», відповідно до якого Товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом. Кредит надається в загальному розмірі 2000 грн. Строк користування складає 14 діб, починається з 23.11.2020 року та закінчується 07.12.2020 року (арк.с.132 зворот - 135).
24 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №52950, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період з 12 травня 2021 року по 14 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 7415 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2000 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 5031 грн., строкова заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 398 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 8065 грн. Строк платежу за кредитним договором настав, боржник допустив прострочення платежів (арк.с.136).
18 червня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 52961, виданого 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво -Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Вердикт Капітал» в розмірі 8065 грн. (арк.с.24-25,137).
29.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 при примусовому виконанні виконавчого напису № 52961 виданого 24.05.2021 року (арк.с.32-33).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 ЗЗУ «Про нотаріат»).
Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вказано, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).
У постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Однак, як встановлено з матеріалів цивільної справи стягнення заборгованості з ОСОБА_1 проводилося за кредитним договором від 23.11.2020 року, в загальній сумі 8065 грн. за період з 12.05.2021 року по 14.05.2021 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З матеріалів справи судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає з кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 16 липня 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення.
Перевіряючи факт подання кредитором документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, суд приходить до висновку, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитись в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Однак, матеріали справи не містять договорів про відступлення прав вимоги, повідомлення позивача про зміну кредитора, письмової вимоги про усунення порушень кредитних зобов'язань, адресованої позичальнику, а також не містить документального підтвердження вручення зазначеної вимоги позивачу.
Отже, встановлені фактичні обставини у справі на підставі наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість свідчать про те, що нотаріус, підтверджуючи наявність у кредитора права на стягнення грошових сум з позичальника ОСОБА_1 шляхом вчинення виконавчого напису, не з'ясував факт безспірності заборгованості на підставі поданих кредитором документів та умови застосування положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат».
В свою чергу відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відзив на позов не надав та не подавав відповідних доказів, які б спростовували твердження позивача.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса №52961 від 24.05.2021 року не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано суму заборгованості ОСОБА_1 за договором № 2303200210-22533 від 23 листопада 2020 року за період з 12.05.2021 року по 14.05.2021 року.
Вказане свідчить про відсутність ознаки безспірності заборгованості.
Враховуючи, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового бору у сумі 1362 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263,264,265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.15,16,18, 625, 1050 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи - Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, Приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 52961 виданий 24.05.2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 8065 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.Ю. Мащук