13 липня 2010 р. Справа №07/1056
За позовом державного підприємства “Коростишівське лісове господарство”
до приватного підприємства “Торгівельний дім “Атакан”
про стягнення 36754грн. 41коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Соколова Н.А. -за довіреністю від 12.07.2010р.;
від відповідача: не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 29171грн. 30коп. боргу за поставлену позивачем відповідачу продукцію та про зобов'язання відповідача сплатити позивачу 7001грн. 11коп. пені і 582грн. штрафу.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 02.02.2009р. №02/02-09 щодо оплати поставленої йому позивачем продукції.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав та усно уточнив позовні вимоги, а саме замість зобов'язання відповідача сплатити позивачу 7001грн. 11коп. пені і 582грн. штрафу просив стягнути з відповідача на користь позивача ці суми пені і штрафу, а також борг у сумі 29171грн. 30коп.
Господарський суд прийняв уточнення представником позивача позовних вимог.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте ні він сам ні його представник в судове засідання не з'явилися і не повідомили суд про причини нез'явлення.
Відзив на позов від відповідача до господарського суду не надійшов.
Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
2 лютого 2009р. державне підприємство “Коростишівське лісове господарство”, як постачальник, і приватне підприємство “Торгівельний дім “Атакан”, як покупець, уклали договір поставки продукції №02/02-09, згідно з яким постачальник зобов'язався поставити покупцю, а останній прийняти і оплатити таку продукцію: стовпи неокорені за ціною 620 грн. за один куб. м. і стовпи окорені за ціною 650 грн. за один куб. м.
Згідно з п. 3.2 договору поставки продукції від 02.02.2009р. №02/02-09 покупець зобов'язався оплатити продукцію через сім днів після її відвантаження, на підставі рахунку -фактури шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Пунктом 4.2. договору поставки продукції від 02.02.2009р. №02/02-09 його сторони встановили, що поставка товару здійснюється залізничним транспортом.
Відповідно до п. 5.2 договору поставки продукції від 02.02.2009р. №02/02-09 за прострочення оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого прострочення.
Згідно з п. 5.3 договору поставки продукції від 02.02.2009р. №02/02-09 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених у договорі, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 2% вартості відповідного замовлення.
16 березня 2009р. на виконання договору поставки продукції від 02.02.2009р. №02/02-09 державне підприємство “Коростишівське лісове господарство” відвантажило залізницею приватному підприємству “Торгівельний дім “Атакан” 45,28 куб. м. лісопродукції: стовпів дерев'яних на загальну суму 29171грн. 30коп., що підтверджується залізничною квитанцією про приймання вантажу №33552503, виставленим постачальником покупцю рахунком від 15.03.2009р. №15 і специфікацією-накладною від 15.03.2009р.
Станом на 01.04.2009р. державне підприємство “Коростишівське лісове господарство” і приватне підприємство “Торгівельний дім “Атакан” провели звірку взаємних розрахунків і склали відповідний акт звірки. Згідно з цим актом заборгованість приватного підприємства “Торгівельний дім “Атакан” перед державним підприємством “Коростишівське лісове господарство” за поставлену згідно з рахунком від 15.03.2009р. №15 продукцію становить 29171грн. 30коп.
13 січня 2010р. державне підприємство “Коростишівське лісове господарство” рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслало поштою приватному підприємству “Торгівельний дім “Атакан” письмову вимогу від 13.01.2010р. №72 про оплату боргу за поставлену продукцію у сумі 29171грн. 30коп.
Приватне підприємство “Торгівельний дім “Атакан” вказану вимогу отримало 16.01.2010р., проте борг державному підприємству “Коростишівське лісове господарство” не сплатило.
За прострочення оплати поставленої продукції державне підприємство “Коростишівське лісове господарство” нарахувало приватному підприємству “Торгівельний дім “Атакан” до сплати:
- 7001грн. 11коп. передбаченої п. 5.2 договору поставки продукції від 02.02.2009р. №02/02-09 пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України;
- 582грн. передбаченого п. 5.3 договору поставки продукції від 02.02.2009р. №02/02-09 неустойки у розмірі 2 відсотка від вартості замовлення у сумі 29171грн. 30коп.
Ухвалами від 01.06.2010р. та від 24.06.2010р. господарський суд зобов'язав позивача подати уточнений розрахунок стягуваної суми пені із зазначенням днів прострочення оплати, за які нарахована пеня. Проте позивач витребуваний розрахунок пені суду не надав.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
Відповідач не виконав належним чином грошове зобов'язання за договором поставки продукції від 02.02.2009р. щодо оплати позивачу придбаної у нього продукції, тому позивач має право на стягнення з відповідача 29171грн. 30коп. боргу та 582грн. передбаченої вказаним договором неустойки у вигляді штрафу.
Ненадання відповідачем господарському суду витребуваного ним ухвалами від 01.06.2010р. та від 24.06.2010р. уточненого розрахунку стягуваної суми пені із зазначенням днів прострочення оплати, за які нарахована пеня, унеможливлює перевірку судом правильності розрахунку заявленої до стягнення суми пені, зокрема правильності визначення позивачем днів прострочення і їх кількості, правильності застосування облікових ставок Національного банку України, які діяли у відповідні періоди прострочення, а також правильності застосування позивачем обмеження нарахування пені строком у шість місяців, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Отже, неподання позивачем господарському суду витребуваного ним уточненого розрахунку стягуваної суми пені унеможливлює вирішення спору в частині стягнення пені.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Отже, позов в частині стягнення 7001грн. 11коп. пені підлягає залишенню без розгляду.
За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 29171грн. 30коп.боргу та 582грн. штрафу.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню витрат на сплату державного мита у сумі 297грн. 53коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 191грн. 05коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства “Торгівельний дім “Атакан” (вул. Мічуріна, 18, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19014, ідентифікаційний код 33827956) на користь державного підприємства “Коростишівське лісове господарство” (вул. Щорса, 29, м. Коростишів, Житомирська область, 12500, ідентифікаційний код 00991858) - 29171грн. 30коп. боргу, 582грн. штрафу, 297грн. 53коп. витрат на сплату державного мита і 191грн. 05коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 7001грн. 11коп. пені залишити позовну заяву без розгляду.
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.В. Дорошенко
Повний текст рішення підписано 14.07.2010р.