13 квітня 2022 року справа № 580/1595/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області (далі - ГУ ПФУ в Чернівецькій області, відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 232730015673 від 21.02.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи на ВАТ “Черкаське хімволокно” з 25.07.1985 по 31.03.2006 зазначений у трудовій книжці НОМЕР_1 необхідні для призначення пільгової пенсії за Списком № 2, та призначити пенсію на пільгових умовах з моменту набуття права на таку пенсію.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що пільговий стаж, який надає право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 у позивача є в достатній мірі для того щоб таке право було ним реалізовано. Крім того, такий стаж підтверджується всіма передбаченими законодавством документами позивача, а відповідач протиправно не зарахував цей стаж до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
У встановлений судом строк відповідачі відзив на позов не подали.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
У лютому 2022 року позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
На вказану заяву позивача щодо призначення пенсії, ГУ ПФУ в Чернівецькій області рішенням від 21.02.2022 № 232730015673 відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XIІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
На підставі ч. 1 ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Суд встановив, що згідно з записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , копія якої наявна у матеріалах справи, позивач 25.07.1985 прийнятий в цех КИПИА слюсарем електриком 5 розряду на дільницю з ремонту та обслуговуванню приборів ЦЛО високо вимірювальних засобів І-ІІ-ІІІ хімічних, прядильних та обробних цехів Черкаського виробничого об'єднання “Хімволокно”.
05.05.1986 переведений слюсарем-електриком з ремонту електрообладнання хімічних, прядильних та обробних цехів цеха контрольно вимірювальних приборів та автоматики.
30.10.1987 установлено 5 розряд слюсаря-електрика з ремонту електрообладнання хімічних, прядильних та обробних цехів.
26.02.1990 переведений слюсарем-електриком з ремонту електрообладнання хімічних, прядильних та обробних цехів групи ремонту та обслуговування приборів хімічних, прядильних та обробних цехів І-ІІІ виробництв.
29.04.1997 присвоєно 6 розряд слюсаря-електрика з ремонту електрообладнання хімічних, прядильних та обробних цехів КИПИА.
30.10.1998 переведений майстром дільниці ремонту приладів ЦЛ, ВТК, ваговимірювальних засобів хімічних, прядильних, обробних цехів І-ІІ-ІІІ виробництв цеху КВПтаА;
02.09.2002 призначений заступником начальника цеху з обслуговування КВПтаА;
31.03.2006 звільнений за ст. 40 п. 1 КЗпП України за скороченням штату.
Суд врахував, що в трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Згідно зі списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, до такої категорії працівників віднесені серед іншого, робітники, а також майстри, старші майстри, механіки, зайняті повний робочий день на ремонті, профілактиці та обслуговуванні технологічного устаткування, електроустаткування, вентиляції, контрольно-вимірювальних приладів, виробничої каналізації, тунелів і комунікацій у виробництвах: сірковуглецю, ронгаліту, сульфату; сульфованих жирових продуктів; у цехах, на дільницях і у відділеннях: хімічних, прядильних, обробних, розмотки кислого шовку і фарбування (розділ XXXI Виробництво штучного і синтетичного волокна).
Отже, стаж позивача, що дає право на призначення пільгової пенсії, у період з 25.07.1985 по 31.03.2006 підтверджений належними доказами.
За наслідками розгляду документів позивача відповідачем-2 встановлено, що його страховий стаж становить 40 років та 25 днів. Вік позивача станом на час звернення за пенсією - 57 років та 9 місяців.
Як установлено судом, стаж позивача за списком № 2 становить 19 років 10 місяців та 26 днів (при необхідних 12 років і 6 місяців).
Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів спірного рішення відповідача про відсутність пільгового стажу за списком № 2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи зазначене, відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з вищевказаних підстав є протиправною, а відповідач не довів законності спірного рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів-1 та 2 у рівних частинах.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 21.02.2022 № 232730015673 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 період його роботи з 25.07.1985 по 31.03.2006 на ВАТ “Черкаське хімволокно” та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту набуття права на таку пенсію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
2) відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538);
3) відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, буд. 1/Площа центральна, буд. 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 13.04.2022.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК