Справа: № 2а-5612/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"01" липня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - Катрушина Богдана Миколайовича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порив» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового рішення, -
У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порив» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому просили суд визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022304 від 08.01.2009 року в сумі 7820,00 грн. за порушення законодавства «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року зазначений адміністративний позов задоволено. Визнано нечинним рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000022304 від 08.01.2009 року.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення постановлене з невірним застосуванням норм матеріального права, а саме не було досліджено докази, які б підтверджували факт того, що гральний автомат є реєстратором розрахункових операцій, який в автоматичному режимі забезпечує облік кількості та вартості наданих послуг.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що працівниками ДПІ у м. Львові була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання ТОВ «Пошив» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За її результатами складно Акт (Довідка) від 29.11.2008 року.
На підставі Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.01.2009 року №0000022309 та застосовано штрафні санкції за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 7820 грн.
Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Порив», суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином використовувався реєстратор розрахункових операцій, який внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій як такий, що призначений для використання в казино та залах ігрових автоматів, переведений у фіскальний режим роботи та належним чином опломбований, а відповідач не довів факту повного отримання послуг гри та проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих послуг, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Однак, з такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва, колегія суддів погодитись не може.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника відповідача в суді першої інстанції, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом було прийнято у зв'язку з тим, що гральні автомати, які використовувались позивачем не були обладнані пристроєм або програмно-технічним комплексом, в якому реалізовані фіскальні функції (видача (надання) готівкових коштів), неопломбовані, незареєстровані в органах державної податкової служби.
Перевіряючи обґрунтованість зазначених тверджень відповідача, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.
Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.
Невиконання цього обов'язку є підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).
Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли є об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, із вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України існує РРО, який забезпечує технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання з'явилась об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
Як вбачається із матеріалів справи, перевірка працівниками ДПІ у м. Львові була проведена у листопаді 2008 року, тобто на дату проведення перевірки у позивача вже існувала об'єктивна можливість провести обладнання гральних автомати пристроями фіскалізації.
Тільки несумісність комп'ютерно-касової системі «Фіскал» із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими, суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати є не сумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал» з технічних причин. При цьому суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Таким чином, судом першої інстанції під час розгляду справи не взято до уваги докази, що встановлюють технічну сумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал» із гральними автоматами, які були введені, в експлуатацію суб'єктом господарювання до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал» із тими гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. При цьому накладення штрафних санкцій можливо лише в тому разі, якщо гральні автомати, введені в експлуатацію до моменту включення компютено-касової системи «Фіскал» до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, мають технічну можливість сумісності з цією системою.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано доказів того, що його гральні автомати технічно є несумісними з комп'ютерно-касовою системою «Фіскал», а тому використовуються без її застосування.
Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що не підтвердження факту повного надання послуги гри, звільняє позивача від проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, оскільки п. 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» чітко закріплює обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції були неповно з'ясовані фактичні обставини по справі, а рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, що стало підставою для безпідставного скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року - скасуванню з постановленням нового рішення.
Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційні скарги представника відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - Катрушина Богдана Миколайовича на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Порив» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення Постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Постанови складено 06.07.2010 року).