Справа: № 2-а-3737/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"01" липня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.
Суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та нечинним рішення, -
У червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив суд визнати протиправним та нечинним рішення відповідача про покладення на нього податкового зобов'язання за податковим повідомленням від 30.04.2009 року №0001391700/0 про сплату 2472,90 грн., як податок з доходів найманого працівника, тобто за отриману заробітну плату, що передбачено п.п. 4.2.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за рішенням Овруцького районного суду від 07.04.2008 року про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира недоотримані грошові кошти відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист населення, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Податкове повідомлення №0001391700/0 від 30.04.2009 року винесене Овруцької міжрайонною державною податковою інспекцією про нарахування ОСОБА_3 зобов'язання з податку доходів найманого працівника в розмірі 2472,90 грн. нечинним.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення Овруцької МДПІ №0001391700/0 від 30.04.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
До суду апеляційної інстанції представники відповідачів не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду. Надали суду свої заперечення та просили розглядати справу за їх відсутності.
Відповідно до статті 196 КАС України судова колегія вважає за можливим розгляд апеляційної скарги у відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Звертаючись до суду з вказаним вище позовом, позивач вказує на те, що ним в 2008 році було отримано грошові кошти за рішенням Овруцького районного суду від 07.03.2006 року, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як доплата до заробітної плати за роботу громадянину, який працює у зоні відчуження, або у зоні безумовного (обов'язкового) відселення .
Зазначені грошові кошти є соціальною гарантією, яка відповідно до ст. 39 Закону України статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не входить до структури заробітної плати, є сумою відшкодування платнику податку шкоди, завданої йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб не підлягають.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції правомірно зазначив, що виплата доплати до заробітної плати за роботу в зоні відчуження проводиться за рахунок коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, який утворюється у складі державного бюджету, а тому грошові кошти, отримані позивачем за рішенням суду є виплатою, гарантованою державою на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
З вказаним висновком суду колегія суддів не може не погодитись.
Розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивачем в 2008 році було отримано грошові кошти в сумі 16486 грн. як доплата до заробітної плати, передбачена статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період 2003-2005 років.
На вказану суму відповідачем було нараховано податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15%, відповідно до п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до положень даного Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п.п. 4.2.1).
Відповідно до п.п. 4.3.4. зазначено доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподаткування.
До складу загального або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, завданої йому внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доплата, яку отримав позивач за рішенням Овруцького районного суду - не є доходом у вигляді заробітної плати, виплаченого внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця. Це є компенсація - доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, яка проводилась в порядку і розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №223 від 07.02.2000 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання апелянта на те, що грошові кошти, отримані позивачем за рішенням суду підлягають оподаткуванню, жодним чином не підтверджується.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання апелянта на те, що доплата до заробітної плати, передбачена статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є додатковою заробітною платою, оскільки, згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом, а виплати, отримані позивачем за рішенням суду, пов'язані із відшкодуванням шкоду, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи та жодним чином не пов'язані із відносинами трудового найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, відповідачем не було надано доказів обґрунтованості та законності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а тому суд апеляційної інстанції вважає рішення Житомирського окружного адміністративного суду таким, що постановлене з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права та за встановленням всіх обставини по справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу відповідача Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Ухвали складено 06.07.2010 року).