Справа: № 2-а-716/09 Головуючий у 1-й інстанції: Богдан О.О.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
"24" червня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попович О.В.,
суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку як дитині війни, -
У березні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративними позовами до Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі м. Києва, в якому просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом її порушених прав, визнати відмову відповідача щодо нарахування і виплати несплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни незаконною та зобов'язати нарахувати до виплати у повному обсязі недоплачену позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 роки в сумі 3891,90 грн., про індексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2009 року адміністративний позов ОСОБА_3 - задоволено частково. Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо нарахування позивачу щомісячної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з нарахуванням щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, проіндексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом даного періоду, та здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах, передбачених Законом.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач Управління Пенсійного фонду України в Оболонського районі м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2009 року. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що з 01.01.2008 року особи, які мають статус «діти війни» отримують надбавку в розмірі 10% від прожиткового мінімуму.
Після прийняття Рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008 року №10-рп, Управління Пенсійного фонду України керується Постановою КМ України від 28.05.2008 року №530, в якій зазначено, що дітям війни (крмі тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проводиться підвищення у таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Позивач надіслала суду заяву розглядати апеляційну скаргу відповідача за її відсутності, у зв'язку з поганим станом здоров'я.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має правовий статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, як дитина війни має право на щомісячну державну соціальну допомогу, в розмірі, визначеному ст. 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
При цьому з вказаної статті випливає, що під час визначення розміру підвищення пенсії за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене правильними є висновки суду попередньої інстанції щодо не взяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Також відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону про соціальний захист дітей війни.
Однак, постановляючи рішення по справі, суд першої інстанції зобов'язав відповідача здійснювати подальшу виплату пенсії у розмірах встановлених чинним законодавством.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком Оболонського районного суду м. Києва погодитись не може, тому що судове рішення може бути постановлені тільки щодо правовідносин, які склались на день його постановлення.
Крім того, Оболонський районний суд м. Києва зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з нарахуванням щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, про індексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом даного періоду.
З вказаним висновком районного суду колегія суддів також погодитись не може, оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не встановлено такої відповідальності за прострочення спірної виплати, тому до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані вимоги ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Крім того, спірна заборгованість відповідно до постанови КМ України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» не входить до об'єктів індексації.
До того ж, на виконання Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підлягають індексації тільки ті доходи, що були нараховані, однак не виплачені
Підсумовуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2009 року - підлягає частковому задоволенню, а Постанова - скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
У зв'язку з набранням чинності 10 березня 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року №1691-VI та відповідно до статей 323, 325, 327 ЦПК України, підпункту 9 пункту 3 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій України» перегляд даної справи у касаційному порядку здійснює судова палата у цивільних справах Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, ст. ст. 323, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2009 року - задовольнити частково.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку як дитині війни - скасувати.
Постановити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку як дитині війни - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва щодо нарахування ОСОБА_3 щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплаченої суми.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
І.Л. Желтобрюх
(Повний текст Постанови складено 29.06.2010 року).