Справа: № 2-а-2827/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.
Суддя-доповідач: Попович О.В.
Іменем України
"17" червня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Попович О.В.
Суддів Мельничука В.П., Шведа Е.Ю.,
при секретарі Кравченко Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор» на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор» до Корольовського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про скасування постанови, -
У квітні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Вібросепаратор» звернулись до Житомирського окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Корольовського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, в якому просили суд визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2009 року, винесену державним виконавцем Корольовського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції такою, що не відповідає нормам чинного законодавства та скасувати її.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2009 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги ВАТ «Вібросепаратор» у повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що осудом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального справа, що призвело до неправильного вирішення справи.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явилися, належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду.
Відповідно до статті 196 КАС України судова колегія вважає за можливим розгляд апеляційної скарги у відсутності не з'явившихся сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що до Корольовського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції надійшла вимога Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі м. Житомира про стягнення в примусовому порядку боргу перед Пенсійним фондом України з ВАТ «Вібросепаратор» за несвоєчасну сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій та пенсі на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 96038,69 грн.
Постановою старшого державного виконавця Цимбалюк Н.Ю. на примусове виконання вимоги Пенсійного фонду відкрито виконавче провадження та копію оскаржуваної постанови було направлено позивачу.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З вказаним висновком колегія суддів не може не погодитись, виходячи з нижче наведеного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» даний Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 3 цього Закону Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню зокрема такі виконавчі документи, як рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу (п. 9 ст. 3).
Відповідно до змісту даної норми, вона носить банкетний характер та відсилає до інших нормативно-правових актів.
Відповідно до положень статті 106 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків такі фінансові санкції:
1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, зазначених у частині дев'ятій цієї статті, сум інвестиційного доходу, одержаного від інвестування коштів Накопичувального фонду, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами виконавчих органів Пенсійного фонду та несвоєчасне зарахування на банківські рахунки сум коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду, які використовуються на цілі, передбачені цим Законом, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум;
2) за порушення вимог, передбачених частиною дванадцятою статті 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.
Виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.
Нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
У разі оскарження страхувальниками, банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій, вимоги про сплату недоїмки або рішення про накладення штрафу нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, посилання апелянта на те, що перелік документів, які можуть бути пред'явлені до виконання, закріплений ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» не відповідають дійсності та є необґрунтованими. Крім того, позивачем не надано жодних доказів того, що він, не погоджуючись з рішенням Пенсійного фонду про застосування штрафних санкцій та пенсі, оскаржив дане рішення у встановленому Законом порядку.
Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Житомирським окружним адміністративним судом було повно та об'єктивно встановлено всі обставини по справі та їм дана належна правова оцінка, а рішення постановлено з повним дотриманням норма матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор» на Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2009 року - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя О.В. Попович
Судді В.П. Мельничук
Е.Ю. Швед
(Повний текст Ухвали складено 22.06.2010 року).