22.02.2022 Справа № 904/7347/21
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Шелепова Ю.О.
за участю представників:
від позивача: Кравцов А.В., ордер серія АР №1070795 від 17.12.2021, адвокат
від відповідача: Тимофієв Є.Л., ордер серія АЕ №1075259 від 16.06.2021, адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21 (суддя Золотарьова Я.С.; повний текст додаткового рішення складено 30.11.2021)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР", м.Львів
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м.Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 4082080,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" витрати на правничу допомогу у розмірі 26892,48 грн.; в іншій частині заяви відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "АтаМ" ДП "НАЕК "Енергоатом", відповідач) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21 про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26892,48 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "АтаМ" ДП "НАЕК "Енергоатом" витрат на правничу допомогу.
Відповідач вважає оскаржуване рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу необґрунтованим та прийнятим без повного і всебічного з'ясування обставин у справі, з порушенням норм процесуального права, а отже таким, що підлягає скасуванню в цій частині.
В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги відповідач вказує, що судом не враховано неподання позивачем до судових дебатів у справі заяви про відшкодування судових витрат на правову допомогу та необґрунтування причин цього; не враховано відсутність доказів надання правничої допомоги відповідним суб'єктом, а саме, що докази понесених Адвокатським об'єднанням витрат та обсягу наданих ним послуг в рамках договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021 позивачем у справі не надано, проте самим договором не визначено розмір гонорару адвокату Адвокатським об'єднанням; докази обсягу виконаних адвокатом Кравцовим А.В. робіт та їх вартість не надані.
Відповідач вказує також, що при визначенні суми відшкодування суд першої інстанції не виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, тобто не враховані вимоги статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, як вказує відповідач, судом першої інстанції не взято до уваги відсутність фактичного договору про правничу допомогу між позивачем та адвокатом Кравцовим А.В., відсутність доказів реально понесених адвокатських витрат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" (ТОВ "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР", позивач) зі своєї сторони також не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21 та ухвалити нове додаткове рішення в частині, яким задовольнити вимоги позивача у справі №904/7347/21, стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 379387,20 грн.
Позивач вважає додаткове рішення таким, що підлягає скасуванню частково, оскільки прийнято при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та при неправильному застосуванні норм матеріального права.
Зі своєї сторони позивач вказує, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вказує, що діяльність адвоката є оплачуваною, а розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не в праві втручатись у ці правовідносини. Вважає, що таке втручання суперечитиме принципу свободи договору. Позивач наголошує на тому, що надаючи оцінку співмірності витрат позивача на оплату послуг адвоката у цій справі в розмірі 379387,20 грн. зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат та з урахуванням доведеності порушення відповідачем господарського зобов'язання, суд повинен покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно до суми задоволених позовних вимог та стягнути вартість таких витрат у повному обсязі в сумі 379387,20 грн. Позивач вказує, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить суд стягнути у повному обсязі, по відношенню до суми заборгованості , що була доведена та стягнута з відповідача у повному обсязі, складає лише 9,3% від ціни позову. Така вартість послуг адвоката, за твердженням позивача, відповідає критеріям співрозмірності та справедливості. Підсумовуючи позивач вказує, що незастосування судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення у цій справі у їх загальній сукупності норм статей 43, 129-1 Конституції України, статті 627 Цивільного кодексу України, статей 1, 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", призвело до прийняття неправомірного рішення, а тому є підставою для його скасування частково в порядку статті 277 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., ОрєшкінаЕ.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22.02.2022 о 15:00 год.
Іншою ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21; об'єднано апеляційні скарги в одне апеляційне провадження для їх спільного розгляду.
За розпорядженням керівника апарату суду №540/22 від 16.02.2022, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіної Е.В. (для вирішення питання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції тощо), проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/7347/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.02.2022 визначеним складом суду прийнято апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21 до свого провадження; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; ухвалено судове засідання у справі призначене на 22.02.2022 о 15:00 год., провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ТОВ "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
За розпорядженням керівника апарату суду №600/22 від 21.02.2022, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді - члена колегії, а саме - вихід з відпустки судді Орєшкіної Е.В., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи №904/7347/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 прийнято апеляційні скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21 до свого провадження; заяву ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Автоматика та Машинобудування" ДП "НАЕК "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; ухвалено судове засідання у справі призначене на 22.02.2022 о 15:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для представника ТОВ "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon", провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення і для представника ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Автоматика та Машинобудування" ДП "НАЕК "Енергоатом" з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
За результатами перегляду справи в судовому засіданні 22.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін в режимі відеоконфренції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що оскаржуване додаткове рішення слід залишити без змін.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40820080 грн. і судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Разом із позовом позивачем заявлено витрати на правничу допомогу у розмірі 379387,20грн. (орієнтований розрахунок).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у справі 904/7347/21 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" заборгованість у розмірі 4082080,00 грн. та судовий збір у розмірі 61231,20 грн.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу на 25.11.2021 о 09:50 год.
Представник позивача 16.11.2021 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 379387,20 грн.
Представник відповідача 24.11.2021 подав до господарського суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначив, що заявлена сума витрат на правничу допомогу значно завищена та не відповідає критеріям, визначеним статтями 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Задовольняючи частково вимоги позивача за заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені у зв'язку з розглядом цієї справи судом першої інстанції, суд виходив з того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Лохматов і партнери" (Адвокатське об'єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що клієнт уповноважив Адвокатське об'єднання на представництво його законних прав та інтересів, надавши адвокатському об'єднанню у повному обсязі без винятків та обмежень права.
Відповідно до пункту 4.1 договору за надання юридичної допомоги клієнт зобов'язується виплатити гонорар Адвокатському об'єднанню в розмірі, погодженому сторонами та оформленому окремо письмовою угодою.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Лохматов і партнери" (Адвокатське об'єднання) було укладено додаткову угоду від 12.07.2021 до договору про надання правової допомоги №03-06/21 від 03.06.2021.
Пунктом 2.1 додаткової угоди встановлено, що гонорар за надання правової допомоги визначається у фіксованому розмірі за надання з боку Адвокатського об'єднання правової допомоги клієнту у господарському суді першої, апеляційної та касаційних інстанцій, а також, у вигляді винагороди за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху).
Згідно з пунктом 2.2 додаткової угоди вартість юридичних послуг (гонорару), враховуючи складність справи для клієнта, кваліфікацію та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші обставини, незалежно від обсягу послуг та часу витраченого адвокатським об'єднанням, є фіксованою та складає 122462,40 грн.
Відповідно до пункту 2.3 додаткової угоди винагорода Адвокатського об'єднання за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху) у справі, предметом якої є стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості за договором поставки №12с/151/53-142-04-20-01303 від 16.11.2020, є фіксованою та складає 244924,80 грн. і є складовою частиною гонорару Адвокатського об'єднання.
Пунктом 3.1 додаткової угоди передбачено, що оплата послуг з представництва інтересів клієнта у господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій відповідно до пункту 2.2 додаткової угоди сплачується протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення господарським судом Дніпропетровської області у справі та підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги по договору про надання правової допомоги.
Згідно з пунктом 3.2 додаткової угоди оплата винагороди Адвокатського об'єднання за досягнення позитивного результату для клієнта (гонорар успіху) у справі відповідно до пункту 2.3 додаткової угоди здійснюється протягом 10 календарних днів з дня зарахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта суми заборгованості за рішенням (додатковим рішенням) господарського суду Дніпропетровської області у справі або за договором поставки, який буде предметом розгляду у такій справі, з урахуванням суми цієї винагороди.
На виконання умов договору, Адвокатським об'єднанням були надані послуги клієнту на загальну суму 379387,20 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі:
- №3 від 11.11.2021 на суму 12000,00 грн. - представництво у Господарському суді Дніпропетровської області з розгляду справи №904/7347/21, участь у судових засіданнях 22.09.2021, 13.10.2021, 10.11.2021 - 12000,00 грн.;
- №4 від 11.11.2021 на суму 367387,20 грн. - правова допомога, а саме: консультація з вивченням документів, підготовка, складання та направлення вимоги, адвокатського запиту, позовної заяви, клопотань - 122462,40 грн.; гонорар успіху за досягнення позитивного результату для клієнта - 244924,80 грн.
Клієнт здійснив часткову оплату Адвокатському об'єднанню у розмірі 12000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №940 від 12.11.2021.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина четверта статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Суд першої інстанції доречно звернув увагу, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи, оскільки предметом спору є стягнення лише суми основного боргу за договором поставки, додаткових розрахунків адвокатом не здійснювалось.
Тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обсяг наданих адвокатом послуг та сума адвокатських витрат, яку просить стягнути позивач з відповідача (134462,40 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.
Крім того, щодо гонорару успіху у розмірі 244924,80 грн., суд зазначив, що сторони у договорі визначили, що строк оплати гонорару успіху здійснюється після виконання рішення, а саме протягом 10 календарних днів з дня зарахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта суми заборгованості за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (пункту 3.2 додаткової угоди).
Натомість, станом на час винесення додаткового рішення (25.11.2021), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2021 у справі №904/7347/21 ще не набрало законної сили та не виконано відповідачем.
Також суд зазначив, що сторонами у договорі не встановлено конкретного строку оплати гонорару успіху, оскільки подія, з якою сторони пов'язують строк оплати гонорару успіху, не є такою, яка має неминуче настати.
Відтак, суд не вбачає підстави покладати на відповідача гонорар успіху у розмірі 244924,80 грн.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що справа не є складною, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість зменшення суми витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 20% від 134462,40 грн. суми заявлених витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 26892,48 грн.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (висновок Верховного Суду, викладений у справі №904/4507/18, постанова від 12.05.2020).
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, при ухваленні додаткового рішення про розподіл судових витрат дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 26892,48 грн., тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування або зміни оскарженого у цій справі судового рішення немає.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Враховуючи, що Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та Машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕСТ-ЦЕНТР" - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 у справі №904/7347/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови підписано 14.04.2022.
Відповідно до наказу Голови Центрального апеляційного господарського суду №41-к від 09 березня 2022 року відраховано суддю Центрального апеляційного господарського суду Подобєда Ігоря Миколайовича зі штату суду 04 березня 2022 року у зв'язку зі смертю відповідно до ст. 123 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до наказу Голови Центрального апеляційного господарського суду №23 від 13 квітня 2022 року у зв'язку з втратою можливості підпису власним КЕП суддею Подобєдом І.М. (відрахування зі штату суду) визначено суддю, секретаря Першої судової палати Центрального апеляційного господарського суду Іванова О.Г. особою, яка зобов'язана підписати власним КЕП та надіслати до Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник судового рішення у справі №904/7347/21.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна