Копія
Справа № 397/53/22
н/п : 1-кп/397/62/22
13.04.2022 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду (в режимі відеоконференції) матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2021 за № 12021121020000283 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
01.02.2022 до Олександрівського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021121020000283 від 27.04.2021 стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2022 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.04.2022.
У підготовчому судовому засіданні 13.04.2022 прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , яке надійшло до суду 30.03.2022.
Клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , мотивоване тим, що ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 16.02.2022 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, однак на даний час необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 найбільш суворого запобіжного заходу не відпала. Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених статтею 177 КПК України, залишаються реальними. До таких ризиків прокурор, зокрема, відносить можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з цим прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник-адвокат ОСОБА_6 та потерпілий у судовому засіданні не заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.
Задля об'єктивного вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду кримінального провадження з урахуванням того, що такий запобіжний захід був застосований до обвинуваченого під час досудового розслідування, та термін дії, якого на даний час не сплив та зміну запобіжного заходу, суду необхідно дати відповіді на наступні питання, стверджувальна відповідь на які не дозволить суду задовольнити клопотання прокурора та задовольнити клопотання сторони захисту:
1) чи на цей час відсутні обґрунтовані ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України?
2) чи може будь-який із більш м'яких запобіжних заходів запобігти встановленим ризикам?
З огляду на наведене нижче обґрунтування суд приходить до висновку, що відповідь на вказані два питання є негативною.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
До таких ризиків частина перша статті 177 КПК України відносить можливість обвинуваченого:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На думку суду, ризики переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують існувати і на даний час. Суд уважає, що такі ризики є реальними. Обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками.
При цьому, суд ураховує, що обвинувачений ухилявся від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим 25.06.2021 останній був оголошений у розшук.
Таким чином, суд уважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду.
Окрім цього, суд уважає доведеним існування ризику незаконного впливу ОСОБА_3 на потерпілого з яким останній знайомий та проживає у будинку поряд, та свідків, з якими він знайомий та у яких він проживав тривалий час.
Показання потерпілих та свідків отримуються судом усно шляхом допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. Так, суд зауважує, що на даний час жоден свідок та потерпілий судом не допитувались, а отже за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
На існування такого ризику, як можливість вчинити інше кримінальне правопорушення ОСОБА_3 , свідчать відомості про його особу, який раніше судимий, при цьому обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений не бажає ставати на шлях виправлення, оскільки після відбування покарання, на шлях виправлення не став, продовжував свої злочинні дії.
Однак, на думку суду, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином відсутній, оскільки на його обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Тим більше, на думку суду, такий ризик може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але прокурором такі дії навіть не були наведені в судовому засіданні для їх оцінки.
Отже, і надалі існують ризики, що зумовлювали застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення було доведено наявність трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, жодних доказів протилежного, стороною захисту до суду не надано.
Одночасно із встановленням обставин, що зумовлюють існування зазначених ризиків, чинне законодавство зобов'язує суд перевірити також можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до особи.
Частина перша статті 176 КПК України встановлює такі альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт. Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілого та свідків, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, суд уважає за необхідне продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Разом з цим, відповідно до листа слідчого СВ Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 , на підставі письмового дозволу суду, обвинуваченого ОСОБА_3 доставлено до Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області для проведення слідчих дій за його участі, і на даний час останній утримується в умовах ізолятора тимчасового тримання на території Чернігівської області.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26 березня 2022 р. строком на 30 діб.
З огляду на те, що відсутня можливість доставки обвинуваченого ОСОБА_3 до Кропивницького слідчого ізолятора, суд уважає за необхідне надати дозвіл на утримання останнього в умовах Чернігівського слідчого ізолятора до появи можливості етапувати обвинуваченого ОСОБА_3 до Кропивницького слідчого ізолятора.
Окрім цього, з огляду на вимоги ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, уважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , його особу, відсутність даних про його матеріальний стан, суд приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 24810 гривень.
При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд уважає за необхідне у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Крім того, у підготовчому засіданні суду необхідно з'ясувати, чи не має підстав для прийняття рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). У разі їх відсутності, необхідно провести підготовку до судового розгляду.
Дослідивши обвинувальний акт та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду.
Під час судового засідання встановлено відсутність підстав, для прийняття рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
У судовому засіданні учасники судового провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акта, внесення подання про визначення підсудності немає.
Судом встановлено, що будь-які угоди до суду не надходили, обвинувальний акт складено згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, підстав для його повернення чи закриття кримінального провадження не встановлено. Дотримано вимоги підсудності.
У зв'язку з викладеним, під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
Судом проведено підготовку до судового розгляду.
Згідно з частиною другої статті 316 КПК України судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
З урахуванням засад гласності та відкритості судового провадження, його необхідно здійснювати відкрито, з обов'язковою участю сторін кримінального провадження.
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, тому суд уважає за необхідне направити центру пробації доручення про складання досудової доповіді стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки це дасть можливість повно та всебічно дослідити відомості про особу, умови його проживання, схильність до вчинення кримінальних правопорушень та інше.
Керуючись ст. 177, 183, 194, 314-316, 331, 350, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 червня 2022 року, з можливістю утримання обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах Чернігівського слідчого ізолятора.
Визначити заставу в розмірі 10 (десяти) розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, в сумі 24810 гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений ОСОБА_3 звільняється з-під варти.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 .
У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 :
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань, внесена застава звертається в дохід держави.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12021121020000283 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України.
Судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні у судовій залі № 1 приміщення Олександрівського районного суду Кіровоградської області за адресою: смт. Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Вишнева, 21 о 13 год 00 хв 27 квітня 2022 року.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
Доручити Кропивницькому районному сектору № 1 філії державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області до 27 квітня 2022 року скласти досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала в частині призначення судового розгляду набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу набирає законної сили та підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_______________2022 року набрало законної сили.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
Копію засвідчено «___»________________2022 року.