Ухвала
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 135/178/21
провадження № 61-3341ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 31 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання права користування займаним житловим приміщенням та зобов'язання укласти договір найму,
У лютому 2022 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 31 січня 2022 року у вищевказаній справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Диспозиція статті 389 ЦПК України вимагає чіткого зазначення підстав касаційного оскарження, натомість зазначені в касаційній скарзі доводи зводяться до формальної незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції та до переоцінки вказаних обставин.
У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, як на підставу касаційного оскарження судового рішення, не наводить передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.
Посилання заявника на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки не є постановою Верховного Суду, в який викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, а тому таке посилання не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, в якій зазначити та обґрунтувати належним чином підстави касаційного оскарження, передбачені статтею 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 20 вересня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 31 січня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков