Ухвала
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 356/74/20
провадження № 61-228ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя, а саме на:
- 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0, 10 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 3210400000:06:012:0008, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1909 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3210400000:06:012:0009, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0, 10 га із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, кадастровий номер 3210400000:06:012:0008, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1909 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3210400000:06:012:0009, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року рішення Березанського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року змінено. У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:012:0008 площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:012:0008 площею 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:012:0009 площею 0,1909 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:06:012:0009 площею 0,1909 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення Березанського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року залишено без змін.
30 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Березанського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: сплатити судовий збір, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна та доплатити його у розмірі 200 % ставки, вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
На виконання ухвали Верховного Суду від 21 січня 2022 року особою, яка подала касаційну скаргу, надано уточнену касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2022 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання відомостей щодо ціни позову у справі.
На виконання ухвали Верховного Суду від 21 січня 2022 року особою, яка подала касаційну скаргу, надано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій вона вказує ціну позову - 273 820 грн. На підтвердження ціни позову надано копію звіту про оцінку майна від 2019 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ціна позову у справі № 356/74/20 становить 273 820 грн, тому вона є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березанського міського суду Київської області від 13 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук