Ухвала
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 472/1045/20
провадження № 61-3080ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно набутих коштів,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про стягнення коштів, у якому просила стягнути з банку 8 537,68 грн, як безпідставно набуті, та 3 579,03 грн процентів за користування чужими коштами.
Заочним рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 8 537,68 грн, як безпідставно списані з банківського рахунку за період з 13 липня 2016 року по 10 серпня 2020 року та проценти за користування грошовими коштами за період з 13 липня 2016 року по 30 вересня 2020 року у розмірі 3 579,03 грн, а всього 12 116, 71 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року заочне рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 02 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав 25 лютого 2022 року до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 472/1045/20 становить 12 116, 71 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 472/1045/20 є малозначною у силу вимог закону.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім цього, ОСОБА_1 був позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, тобто з яким особа, яка подає касаційну скаргу, не погоджується, та заперечує проти нього.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа моє виняткове значення для позивача, оскільки він є пенсіонером.
Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому відповідно до цього Кодексу він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших справ, в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи та чому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для позивача і був позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням та касаційна скарга стосується питань права, що мають фундаментальне значення для єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення безпідставно набутих коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Н. О. Антоненко
М. М. Русинчук