Справа № 128/2557/19
Провадження № 22-ц/801/575/2022
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондаренко О. І.
Доповідач:Голота Л. О.
13 квітня 2022 рокуСправа № 128/2557/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),
суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.,
за участю секретаря судового засідання Француза М. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 03 квітня 2020 року, постановлену у складі судді Бондаренко О. І. в приміщенні суду в м. Вінниця, -
23 вересня 2019 року ОСОБА_4 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03 квітня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 ,подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції всупереч статті 251 ЦПК України не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28 січня 2020 року про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням до розгляду кримінального провадження № 120180201000007700.
Крім того, судом першої інстанції не було враховано приписи постанови КМУ № 255 від 02 квітня 2020 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211». Адвокат Мосін М. І., який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 19 серпня 2019 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак на судові засідання, призначені 29 січня 2020 року та 03 квітня 2020 року не міг прибути через його смерть. Смерть адвоката є об'єктивною та поважною причиною відсутності сторони позивача у судових засіданнях, призначених на 29 січня 2020 року та 03 квітня 2020 року, тому суд виніс помилкову ухвалу про залишення позову без розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні адвокат Лісков А.І. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 чіткої позиції щодо апеляційної скарги не висловив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов до наступного висновку,
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи (15:00 год. 29 січня 2020 року та 11:00 год. 03 квітня 2020 року) позивач повторно не з'явилася в судове засідання, відтак наявні правові підстави для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України зроблено судом першої інстанції за повного з'ясування обставин справи та з дотриманням норм процесуального права.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у статті 257 ЦПК України.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом вимог частини п'ятої статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Тлумачення зазначених норм процесуального права з урахуванням змісту статті 200 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. /див. постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19/.
Судом установлено, що позивач був повідомлений про судове засідання призначене на 15:00 год 29 січня 2020 року (а. с. 64), та на 11:00 год. 03 квітня 2020 року (а. с. 72), однак у судові засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що неявка позивача ОСОБА_1 у судове засідання 03 квітня 2020 року, в якому була постановлена оскаржувана ухвала, є повторною неявкою, що надало суду першої інстанції підстави для залишення позову без розгляду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що причини неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Зазначене положення підтверджується висновками Верховного Суду у постановах від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 757/54510/17 (провадження № 61-2858св21), 18 жовтня 2021 року у справі № 299/3611/19 (провадження № 61-9218св21), від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19 (провадження № 61-2547св21), від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 (провадження № 61-2548св21).
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги аргументи апеляційної скарги про те, що позивач не міг з'явитися в судове засідання у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби та запровадженням карантинних заходів, оскільки не було надано до суду доказів про неможливість явки до суду у зв'язку із встановленими карантинними обмеженнями.
Колегія суддів звертає увагу також на те, що посилаючись на встановлені в Україні карантинні обмеження та продовження процесуальних строків, заявником не було враховано, що такі не поширюються на строк розгляду справи, який є службовим, а отже не вчинення позивачем відповідних дій, передбачених ЦПК України (подання заяви про розгляд справи за його відсутності, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, тощо), не свідчить, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням закону.
Судом першої інстанції надано належну оцінку поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що адвокат Мосін М. І., який діяв в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 19 серпня 2019 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак на судові засідання, призначені 29 січня 2020 року та 03 квітня 2020 року позивач не міг прибути, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки позивач був повідомлений судом про судові засідання. При цьому, позивач міг скористатися послугами іншого адвоката, однак розпорядився своїми правами на власний розсуд.
Твердження апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції всупереч статті 251 ЦПК України не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28 січня 2020 року про зупинення провадження по справі, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки дана обставина не є підставою для скасування ухвали суду про залишення позову без розгляду.
У свою чергу, подання мотивованої заяви від 28 січня 2020 року на адресу суду вже після смерті адвоката, спростовує доводи апелянта про юридичну безграмотність позивача та про неможливість його явки до суду, з огляду на те, що заяву про зупинення провадження у справі ОСОБА_1 подав безпосередньо до канцелярії суду. / а.с. 69/
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було порушено норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 03 квітня 2020 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: Т. О. Денишенко
В. П. Рибчинський
Повний текст постанови складено 13 квітня 2022 року.