13 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/4344/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" "Вестбуд Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алавія груп"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 (колегія суддів у складі: Тихий П.В. - головуючий, Терещенко О.І., Шутенко І.А.)
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2021 (суддя Усатий В.О.)
у справі № 922/4344/19
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алавія груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" "Вестбуд Плюс"
до Приватного підприємства "Тачберг"
про банкрутство,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" "Вестбуд Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Алавія груп" 23.02.2022 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2021 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року встановлений у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до п.п. 2, 10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб; ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 27240,00 грн (2270 х 2 х 200%) х 3).
Однак до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" "Вестбуд Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алавія груп" не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" "Вестбуд Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Алавія груп", звертаючись з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2021 зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Скаржник посилається на те, що в оскаржуваних судових рішеннях не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16 та від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17.
Разом з тим, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України не зазначив норму права (абзац, пункт, частину статті, статтю), яку було застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, викладених у вищевказаних постановах.
З огляду на викладене касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), а саме яку норму права (абзац, пункт, частину статті, статтю), було застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду. Також скаржнику належить заплатити 27240,00 грн судового збору за подання касаційної скарги у встановленому порядку.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" "Вестбуд Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", Товариство з обмеженою відповідальністю "Алавія груп" просять поновити строк на касаційне оскарження, однак вказане клопотання не розглядається, оскільки касаційна скарга залишається без руху.
Верховний Суд зауважує на тому, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Отже, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні, Верховний Суд вважає за можливе розглянути матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" "Вестбуд Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алавія груп" у розумні строки.
Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія" "Вестбуд Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергомонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алавія груп" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.10.2021 у справі № 922/4344/19 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Картере