15 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5591/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Гогусь В. О.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 (колегія суддів: Іванов О. Г. - головуючий, Дармін М. О., Антонік С. Г.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"
до Первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"
про захист ділової репутації,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - Первинна профспілкова організація "Незалежна профспілка") про визнання недостовірною та такою, що порушує немайнові права ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на повагу до ділової репутації, інформації, розповсюдженої Первинною профспілковою організацією "Незалежна профспілка" у повідомленні відповідача від 09.09.2020, а саме:
"ВИСНОВКИ:
1. Роботодавець підлаштував голові профкому НП штучний прогул.
2. Вищезазначені дії генерального директора ОСОБА_2 носять відверто шахрайський характер".
Позивач просив суд зобов'язати Первинну профспілкову організацію "Незалежна профспілка" спростувати поширену відносно ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" неправдиву, недостовірну (негативну) інформацію про позивача як роботодавця шляхом офіційного вибачення, яке відбудеться після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, наступного тексту спростування:
"Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" 11 серпня 2020 року не здійснювало підлаштування голові профкому "Незалежна профспілка" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" ОСОБА_1 штучного прогулу.
Вибачаємося перед адміністрацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" та генеральним директором підприємства ОСОБА_2 за безпідставні звинувачення в шахрайстві".
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду за розповсюдження неправдивої, недостовірної (негативної) інформації про ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" як роботодавця в розмірі 1 000,00 (одна тисяча) грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач вирішив не давати згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності різальника труб ОСОБА_1 , а в повідомленні відповідача від 09.09.2020 зазначена недостовірна (негативна) інформація, яка завдає шкоду діловій репутації позивача. Крім того, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" вважає, що недостовірна (негативна) інформація про позивача, яка міститься у повідомленні від 09.09.2020 про ненадання згоди, принижує ділову репутацію ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2021 (суддя Бєлік В. Г.) у справі № 904/5591/20 задоволено у повному обсязі позовні вимоги ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" до Первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка" про визнання недостовірною та такою, що порушує немайнові права ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на повагу до ділової репутації, інформації, розповсюдженої Первинною профспілковою організацією "Незалежна профспілка" у повідомленні відповідача від 09.09.2020.
Визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб " на повагу до ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену Первинною профспілковою організацією "Незалежна профспілка" в повідомленні відповідача від 09.09.2020, а саме:
"ВИСНОВКИ:
1. Роботодавець підлаштував голові профкому НП штучний прогул.
2. Вищезазначені дії генерального директора ОСОБА_2 носять відверто шахрайський характер".
Зобов'язано Первинну профспілкову організацію "Незалежна профспілка" спростувати поширену відносно ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" неправдиву, недостовірну (негативну) інформацію про ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", як роботодавця, шляхом офіційного вибачення, яке відбудеться після набрання законної сили судовим рішенням в цій справі, наступного тексту спростування:
"Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" 11 серпня 2020 року не здійснювало підлаштування голові профкому "Незалежна профспілка" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" ОСОБА_1 штучного прогулу.
Вибачаємося перед адміністрацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" та генеральним директором підприємства ОСОБА_2 за безпідставні звинувачення в шахрайстві".
Стягнуто з Первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка" на користь ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" моральну шкоду за розповсюдження неправдивої, недостовірної (негативної) інформації, що не відповідає дійсності та порочить ділову репутацію підприємства, як роботодавця в розмірі 1000,00 грн.
2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із того, що твердження відповідача про те, що роботодавець підлаштував голові профкому НП штучний прогул і ці дії генерального директора ОСОБА_2 носять відверто шахрайський характер, не підтверджені належними та допустимими доказами, з огляду на що, за висновком суду, ця інформація є недостовірною та повинна бути спростована. Місцевий господарський суд погодився з доводами позивача про те, що в цьому випадку відбулося поширення інформації, оскільки: інформація була предметом розгляду на засіданні профкому відповідача, а отже доведена до членів профкому, які є також найманими працівниками позивача; повідомлення відповідача від 09.09.2020 було вручене через канцелярію позивача у відкритій формі, з можливістю ознайомитися з нею працівниками канцелярії; за результатами розгляду дій ОСОБА_1 11.08.2020 видано наказ від 10.09.2020 № 1430ос "Про порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1.", який було доведено до трудового колективу позивача, а повідомлення відповідача від 09.09.2020 є загальнодоступним.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2021 у справі № 904/5591/20 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" до Первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка".
2.4. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази звернення громадянина ОСОБА_1 до комісії по трудових спорах підприємства або до суду, та скасування в результаті такого звернення наказу від 10.09.2020 "Про порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1 " Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, громадянин ОСОБА_1 своєю бездіяльністю погодився із вчиненням ним порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та притягненням його до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідачем не надано до матеріалів справи вироку суду, яким директора ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було би визнано винним у вчиненні шахрайських дій. Тому доводи про те, що саме роботодавець підлаштував голові профкому штучний прогул, і дії генерального директора ОСОБА_2 носять відверто шахрайський характер, не підтверджені належними та допустимими доказами. З огляду на це апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що інформація, поширена відповідачем у повідомленні від 09.09.2020, є недостовірною. Водночас апеляційний господарський суд визнав неправильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що в цьому випадку відбулось розповсюдження недостовірної інформації про позивача шляхом видачі наказу від 10.09.2020 № 1430ос. Апеляційний господарський суд констатував, що в цій справі не відбулося такої обов'язкової події в питаннях захисту ділової репутації як поширення недостовірної інформації з вини відповідача, проте суд першої інстанції побудував своє рішення не на доказах поширення відповідачем недостовірної інформації, а на припущеннях, що таке поширення могло статися, що, за висновком апеляційного господарського суду, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 904/5591/20, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2021 у справі № 904/5591/20 залишити в силі.
3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, застосував положення статей 94, 277 Цивільного кодексу України, положення абзаців 2, 4 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 904/5591/20 та зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України.
3.3. Первинна профспілкова організація "Незалежна профспілка" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також Первинна профспілкова організація "Незалежна профспілка" у відзиві просить розглядати касаційну скаргу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" без участі представника відповідача. Водночас Верховний Суд установив, що при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від Первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка", виявилось, що відзив на касаційну скаргу не підписаний ОСОБА_1., про що свідчить акт від 09.02.2022 № 29.1-11/78, складений Верховним Судом. З огляду на це доводи, викладені у відзиві Первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка" на касаційну скаргу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", не можуть бути враховані Верховним Судом під час розгляду цієї справи.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 28.08.2020 ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернулося із повідомленням до Виборного профспілкового органу Первинної профспілкової організації "Незалежна профспілка" щодо надання попередньої згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності різальника труб трубопрокатного цеху ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" ОСОБА_1 , який є головою профкому "Незалежна профспілка" ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", з огляду на відсутність його на роботі 11.08.2020 на зміні з 15 год 00 хв до 23 год 00 хв.
4.2. Судами констатовано, що 09.09.2020 позивачем було отримано повідомлення відповідача про розгляд повідомлення від 28.08.2020, в якому відповідач вирішив не давати згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності різальника труб ОСОБА_1 та зазначив:
"ВИСНОВКИ:
1. Роботодавець підлаштував голові профкому НП штучний прогул.
2. Вищезазначені дії генерального директора ОСОБА_2 носять відверто шахрайський характер".
4.3. Суди також установили, що за результатами розгляду дій ОСОБА_1 11.08.2020 видано наказ від 10.09.2020 № 1430ос "Про порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1 ", який ні ОСОБА_1 , ні відповідач не оскаржували.
4.4. Позивач наголошує, що ним не здійснено жодних дій щодо підлаштування різальнику труб трубопрокатного цеху ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" ОСОБА_1 штучного прогулу 11.08.2020, який є головою профкому "Незалежна профспілка" ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
4.5. Позивач вважає, що відповідач бездоказово звинувачує генерального директора позивача у здійсненні кримінального злочину (шахрайство), принижуючи тим самим ділову репутацію позивача в очах членів профкому "Незалежна профспілка" та трудового колективу підприємства шляхом поширення недостовірної (негативної) інформації про позивача, як роботодавця серед трудового колективу та мешканців міста Нікополя та Нікопольського району. На думку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", зазначеним висловленням недостовірної (негативної) інформації про позивача відповідач підриває авторитет позивача як роботодавця перед працівниками підприємства.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" необхідно закрити з огляду на таке.
5.2. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про визнання недостовірною та такою, що порушує немайнові права ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на повагу до ділової репутації, інформації, розповсюдженої Первинною профспілковою організацією "Незалежна профспілка" у повідомленні відповідача від 09.09.2020.
5.3. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", є те, що в повідомленні відповідача від 09.09.2020 зазначена недостовірна (негативна) інформація, яка завдає шкоду діловій репутації позивача. Крім того, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" вважає, що недостовірна (негативна) інформація про позивача, яка міститься у повідомленні від 09.09.2020 про ненадання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності, принижує ділову репутацію ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб".
5.4. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
5.5. Частиною 1 статті 94 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
5.7. За змістом частини 1 статті 201 Цивільного кодексу України ділова репутація належить до особистих немайнових благ, які охороняються цивільним законодавством, а частина 2 статті 34 Господарського кодексу України вказує на те, що поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання, є дискредитацією суб'єкта господарювання.
5.8. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (частина 3 статті 277 Цивільного кодексу України).
5.9. За змістом статті 277 Цивільного кодексу України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
5.10. Згідно з правовими висновками, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, від 07.12.2021 у справі № 905/902/20, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Тож обставина поширення спірної інформації входить до предмета доказування у відповідній справі.
5.11. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Аналогічні положення передбачені частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України.
5.12. Відповідно до статті 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя. За змістом частин 1 та 2 статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
5.13. Статтею 27 Закону України «Про інформацію» передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
5.14. Поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 905/902/20.
5.15. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
5.16. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
5.17. Апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, установив та констатував, що позивач у позовній заяві чітко зазначив, що джерелом поширення оспорюваної інформації є документ під назвою "Повідомлення відповідача від 09.09.2020"; жодного іншого джерела поширення інформації позивачем не зазначено.
5.18. При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що позивач у позовній заяві навів міркування про три ймовірні варіанти поширення Профспілкою повідомлення від 09.09.2020.
Варіант № 1: оспорювана інформація була предметом розгляду на засіданні профкому відповідача, отже, доведена до членів профкому, які є найманими працівниками позивача. За поясненнями відповідача, засідання профкому відбулося за стандартною для подібних випадків схемою: спочатку голова Профспілки ОСОБА_1 зачитав подання роботодавця на адресу профспілки (повідомлення від 28.08.2020), потім (оскільки це подання стосувалося персонально його) зачитав профкому свою пояснювальну записку від 17.08.2020 і поставив на розсуд профкому питання про надання/ненадання згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності; члени профкому (як фізичні особи) обговорили це питання і вирішили згоди не давати, обґрунтувавши це причинами, які у позові називаються "недостовірною інформацією"; повідомлення відповідача від 09.09.2020 було оформлено головою Профспілки за результатами засідання профкому вже після того засідання.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд констатував, що позивачем не спростовано доводи відповідача про те, що оспорювана інформація була озвучена на засіданні профкому фізичними особами (членами профкому), які не є у цій справі відповідачами; позивач не надав суду жодного доказу стосовно того, що саме відповідач (Профспілка), як юридична особа, а не її члени, на засіданні профкому поширив оспорювану інформацію серед членів профкому (як фізичних осіб і членів трудового колективу); оскаржуване позивачем повідомлення відповідача від 09.09.2020 на засіданні профкому не доводилося до відома членів профкому, позаяк такого документа на той час ще не існувало, оскільки було складено головою профспілки за наслідками засідання; тобто позивачем не доведено, що на засіданні профкому відбулася така дія, як розповсюдження відповідачем (саме як юридичною особою) серед найманих працівників оспорюваної інформації.
5.19. Варіант № 2: повідомлення відповідача від 09.09.2020 було вручене через канцелярію позивача у відкритій формі, з можливістю ознайомитися з ним працівниками канцелярії. За поясненнями відповідача, 09.09.2020 голова Профспілки ОСОБА_1 прибув до служби адміністративного забезпечення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", де діловодка зареєструвала надходження кореспонденції на ім'я генерального директора (під вхідним номером 1783), повернула йому його зареєстрований примірник, а другий примірник понесла керівнику позивача з першого на четвертий поверх. Позивач припускав, що діловодка могла самостійно ознайомитися з кореспонденцією гендиректора, і що саме в такий спосіб могло відбутися розповсюдження інформації.
Апеляційним господарським судом констатовано, що саме позивач відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України має довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тобто обставини ознайомлення будь-якого працівника канцелярії підприємства із повідомленням відповідача від 09.09.2020. В той же час позивачем не надано жодного доказу на підтвердження таких обставин, не долучено до матеріалів справи заяв свідків з числа працівників канцелярії та відділу діловодства про ознайомлення (навмисне чи випадкове) із повідомленням відповідача від 09.09.2020.
З огляду на це колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що через ненадання до суду відповідних заяв свідків про ознайомлення із повідомленням відповідача від 09.09.2020, позивачем не доведено факту розповсюдження відповідачем недостовірної інформації, оскільки доводи позивача про можливість ознайомлення з цією інформацією працівниками канцелярії засновані лише на припущеннях.
5.20. Варіант № 3: за результатами розгляду дій ОСОБА_1 11.08.2020 видано наказ від 10.09.2020 № 1430ос "Про порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1.", який було доведено до трудового колективу позивача, та повідомлення відповідача від 09.09.2020 є загальнодоступним.
З цього приводу колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що у наказі позивача від 10.09.2020 № 1430ос міститься лише інформація про ненадання Профспілкою згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Інформації про те, що саме роботодавець підлаштував голові профкому штучний прогул, дії генерального директора ОСОБА_2 носять відверто шахрайський характер, зазначений наказ не містить. Суд відхилив доводи позивача про те, що через видачу наказу від 10.09.2020 № 1430ос повідомлення відповідача від 09.09.2020 є загальнодоступним, оскільки підтверджує лише той факт, що це повідомлення стало загальнодоступним саме завдяки діям позивача, а не з вини відповідача.
5.21. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд констатував, що в цій справі не відбулося такої обов'язкової події в питаннях захисту ділової репутації як поширення недостовірної інформації з вини відповідача.
5.22. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" не погоджується із такими висновками, а тому звернулося із касаційною скаргою на судові рішення у цій справі. ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.23. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.24. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, застосував положення статей 94, 277 Цивільного кодексу України, положення абзаців 2, 4 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 904/5591/20 та зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України.
5.25. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.26. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
5.27. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
5.29. Скаржник наголошує, що апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови не було враховано висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 (за позовом Комунального підприємства "Сансервіс" Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший міський телеканал. Кривий Ріг" про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди в сумі 50000,00 грн), про те, що: "Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Разом з тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб. Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Відповідно до статті 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. З огляду на наведені вище норми права та встановлений попередніми судовими інстанціями склад правопорушення в діях відповідача, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки попередніх судових інстанцій про необхідність спростування такої недостовірної інформації.
Згідно зі статтею 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Поширена відповідачем інформація порушує особисті немайнові права підприємства позивача, зокрема право на ділову репутацію та її недоторканність. Подібними висловлюваннями та неперевіреними даними відповідач фактично висвітлює як незаконну діяльність підприємства та формує відповідну негативну думку у представників громади, органу місцевого самоврядування, зоозахисних організацій, що є неприпустимим. Також поширена інформація підриває авторитет підприємства позивача у місті й області та позиціонує підприємство як таке, що жорстоко поводиться з безпритульними тваринами та порушує правила використання наркотичних препаратів у ветеринарній медицині".
5.30. Проте колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неврахування наведених висновків при ухваленні оскаржуваної постанови, оскільки справа № 904/5591/20, що розглядається, та справа № 904/4494/18, істотно відрізняються установленими фактичними обставинами, що формують зміст правовідносин.
Так, у справі № 904/4494/18 судами попередніх інстанцій було встановлено, що 24.05.2018 на інформаційно-розважальному ресурсі Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший міський телеканал. Кривий Ріг" (логотип "1 Первый городской") у межах проекту "Новини Кривбасу" та "Новини Кривбасу" (сурдопереклад) було трансльовано (опубліковано) в ефірі відеоролик ("Скандал з собачим притулком: поліцейські провели обшуки у комунальному центрі для тварин і знайшли там заборонені речовини") о 17:00, 18:00, 18:19, 19:00, 21:00, 22:00, 23:00 24.05.2018 та о 05:00, 06:00, 07:00, 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00 25.05.2018, у якому поширено відомості про КП "Сансервіс".
Крім того, цей факт підтверджується наданим відповідачем витягом із журналу обліку передач за 24 та 25 травня 2018 року. Також зазначені проекти розміщені на офіційному вебсайті Першого міського телеканалу 1tv.kr.ua в рубриці "Проекти" та поширено за допомогою відеохостингової компанії YouTube (витяги з вебсайту наявні в матеріалах справи). При цьому відеоролик, у якому розміщено наведену інформацію, було трансльовано (опубліковано) в ефірі телеканалу "1 Первый городской" 24.05.2018 в межах проекту "Тема дня" під назвою "Галина Ткаченко - зоозахисниця" о 18:19 та 21:30, а також у повторі о 06:30 та 09:30 25.05.2018, де додатково здійснено поширення того ж самого відеосюжету з проекту "Новини Кривбасу" за 24.05.2018, а також розміщено на офіційному вебсайті Першого міського телеканалу 1tv.kr.ua в рубриці "Проекти" та поширено за допомогою відеохостингової компанії YouTube (витяги з вебсайту долучено до матеріалів справи). Поряд із цим, зазначені проекти за авторством відповідача були опубліковані на вебсайті 1tv.kr.ua за такими посиланнями: http://1tv.kr.ua/releases/6011, http://1tv.kr.ua/releases/6012, http://1tv.kr.ua/releases/6015.
5.31. Натомість у справі № 904/5591/20, що розглядається, апеляційний господарський суд установив, що в цьому випадку не відбулося такої обов'язкової події в питаннях захисту ділової репутації як поширення недостовірної інформації з вини відповідача.
Наведене свідчить, що висновки у справах справі № 904/4494/18 та у справі № 904/5591/20, що розглядається, зроблені з урахуванням різних фактичних обставин справи, встановлених судами, що свідчить про неподібність правовідносин.
5.32. Крім того, Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника на те, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, застосував положення абзаців 2, 4 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України, оскільки висновки у цій постанові мають рекомендаційний та роз'яснювальний характер і не є обов'язковими для застосування, з огляду на те, що відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України така постанова не є джерелом права.
5.33. При цьому положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України серед іншого вказують на те, що однією із підстав касаційного оскарження судових рішень є застосування судом норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, ураховуючи законодавчі обмеження щодо формування єдиної правозастосовчої практики, правові висновки, викладені в постановах Пленуму Верховного Суду України, не входять до елементів, з яких формується база правозастосовчої практики, та мають рекомендаційний характер. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 910/15925/18, від 17.02.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/475/19), від 22.02.2021 у справі № 910/6336/19.
5.36. Водночас колегія суддів зазначає, що відповідно до абзаців 2, 4 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Проте судам необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.
5.37. Однак Верховний Суд констатує, що у справі, яка розглядається, апеляційний господарський суд установив, що в цьому випадку не відбулося такої обов'язкової події в питаннях захисту ділової репутації як поширення недостовірної інформації з вини відповідача. Тому висновки апеляційного господарського суду не суперечать наведеним висновкам, викладеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
5.38. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
5.39. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а їх застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
5.40. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваного судового рішення з цієї підстави.
5.41. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
5.42. Ураховуючи викладене, Верховний Суд закриває касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 904/5591/20, оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися після відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі № 904/5591/20, відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак