46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.: 0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
13 квітня 2022 року м.Тернопіль Справа №921/160/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянувши матеріали заяви №142 від 31.03.2022 (вх.№183 від 04.04.2022) Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою «ДОБРОБУТ», м.Збараж Тернопільської області
про видачу судового наказу
про стягнення 7335,11грн боргу
з боржника - Фізичної особи-підприємця Івасик Тетяни Юріївни, м.Збараж Тернопільської області,
Заявник - Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою «ДОБРОБУТ», м.Збараж Тернопільської області звернувся 01.04.2022 (згідно з накладної на поштове відправлення №4730203786258) до Господарського суду Тернопільської області в порядку наказного провадження із заявою №142 від 31.03.2022 (вх.№183 від 04.04.2022) про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи-підприємця Івасик Тетяни Юріївни, м.Збараж Тернопільської області, 7335,11грн заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 01.03.2016 між заявником як Виконавцем послуг із вивезення твердих побутових відходів та боржником як Споживачем, укладено договір №40/16 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, на підставі якого Виконавцем в період з 01.05.2019 по 31.03.2022 надано послуги з вивезення твердих побутових відходів по об'єкту - магазин «М'ясо Ковбаси», площею 26м2, що розташований по вул.Незалежності, 2 в м.Збараж Тернопільської області, на загальну суму 7355,11грн. Однак, боржником свої зобов'язання з оплати наданих послуг не виконані, а претензію №049 від 04.02.2022 залишено без відповіді та задоволення (отримано 23.02.2022), що послугувало підставою для звернення до суду про стягнення боргу в наказному провадженні.
До заяви долучено: копію договору №40/16 від 01.03.2016, копію довідки без номера від 01.03.2016, копію претензії №049 від 04.02.2022 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4730203766036, односторонній Акт звірки розрахунків №141від 31.03.2022, копію Статуту Підприємства, копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №557535396698 від 23.04.2021.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2022 заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Розглянувши подану заяву та долучені на її обґрунтування докази, суд враховує таке.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч.1 ст.147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 150 ГПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу.
Так, відповідно до п.п.4, 5 ч.2 ст.150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з п.п.3, 4 ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Слід зазначити, що за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження, суд не розглядає обґрунтованість вимог заявлених стягувачем по суті (п.7 ч.1 ст.155 ГПК України).
В той же час, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Відтак, заявлені вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як зазначено заявником у заяві право вимоги до боржника в нього виникло на підставі договору, укладеного в письмовій формі, №40/16 від 01.03.2016 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, котрий є чинним з огляду на положення п.29 договору, згідно з яким, якщо за місяць до закінчення строку дії договору одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд, договір вважається продовженим щорічно.
Разом з тим, відповідно до п.9 договору, обсяг надання послуг розраховується Виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування, а розрахунок обсягу і вартість послуг здійснюється згідно з додатком до договору.
Однак, Підприємством до заяви не долучено ані рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено норми надання послуг з вивезення ТПВ у спірний період, ані розрахунку обсягу і вартості наданих послуг, здійсненого згідно з додатком до договору; такий додаток також відсутній у матеріалах заяви.
Окрім того, заявником не долучено до заяви рішення про визначення Підприємства виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів у м.Збараж Тернопільської області, в тому числі у спірному періоді.
Слід зазначити, що поданий Акт звірки розрахунків №141 від 31.03.2022 не може бути розрахунком суми позову, оскільки відповідно до п.п.10, 11 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, а щомісячні платежі вносяться Споживачем не пізніше 15-го числа періоду, що настає за розрахунковим. Натомість, в Акті звірки розрахунків заявником вказано лише щомісячні платежі за договором та жодним чином не наведено їх розрахунку з урахуванням п.п.8, 9 договору (не вказано норм, обсягу, вартості 1м2 ТПВ тощо).
Отже, заявником не дотримано вимог п.п.4, 5 ч.2, п.3 ч.3 ст.150 ГПК України, оскільки до заяви не додано доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Наведене є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п.1 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених, зокрема п.1 ч.1 ст. 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з нею після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.12, 74-78, 86, 148, п.п.4, 5 ч.2, п.п.3, 4 ч.3 ст.150, п.1 ч.1 ст.152, 154, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суддя господарського суду, -
1. У видачі судового наказу про стягнення 7335,11грн боргу за договором №40/16 від 01.03.2016 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з боржника - Фізичної особи-підприємця Івасик Тетяни Юріївни, м.Збараж Тернопільської області, -відмовити.
2. Копію ухвали направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення: Збаразькому міському комунальному підприємству по благоустрою «ДОБРОБУТ», вул.Д.Галицького, 91, м.Збараж Тернопільської області, 47302; Фізичній особі-підприємцю Івасик Тетяні Юріївні, АДРЕСА_1 .
Ухвала підписана набирає законної сили 14.04.2022 відповідно до приписів ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк та порядку, визначених ст.ст.256, 257 ГПК України з урахуванням пп.17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Суддя Н.О. Андрусик