22.03.2022 Єдиний унікальний номер 205/9999/21
Єдиний унікальний номер судової справи 205/9999/21
Номер провадження 2/205/1165/22
22 березня 2022 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
17 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Позов обґрунтований тим, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , які проживають разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача на утримання синів.
Однак, позивач з липня 2020 року по серпень 2021 року понесла додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 в розмірі 31 678 грн., а саме на проведення медичного обстеження, придбання ліків, лікування зубів, а також оздоровлення.
Оскільки відповідач не бажає добровільно брати участь у додаткових витратах на лікування сина, просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на лікування, оздоровлення та розвиток ОСОБА_3 за період з липня 2020 року по серпень 2021 року в розмірі 15 839 грн.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
11 січня 2022 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що розмір аліментів, які він сплачує на утримання сина є достатнім для його лікування. Також у період з липня по серпень відповідач переводив синові на особисту картку 25 000 грн., з яких 13 400 грн. було витрачено на відпочинок у санаторії «Бригантина». Відповідач зазначив, що окрім сплати аліментів ним щомісячно здійснюються додаткові витрати на дітей.
Від позивача надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просила розгляд справи проводити за її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій просив закінчити розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що є підстави для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
У ході судового розгляду встановлено, що від шлюбних відносин сторони мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9).
Відповідно до довідки № 10306 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 10 вересня 2021 року ОСОБА_3 проживає разом з позивачем (а.с.44).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2020 року по цивільній справі № 205/6027/20 шлюб між сторонами розірвано, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1-3 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з серпня 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.10-11). Рішення набрало законної сили 19 листопада 2020 року.
Відповідно до виписок з медичної карти стаціонарного хворого (а.с 12--14), ОСОБА_3 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні, а саме з 08 жовтня 2020 року по 13 жовтня 2020 року, з 29 березня 2021 року по 07 квітня 2021 року та з 15 вересня 2021 року по 17 вересня 2021 року, має діагноз: дисфункція гіпоталамуса, гіпоталамічний синдром пубертатного періода, гінекомастія.
Позивач просить стягнути додаткові витрати на сина ОСОБА_3 , які пов'язані з проходженням медичного обстеження, лікування та оздоровлення.
Положеннями частини першої статті 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
До особливих обставин, викладених у ст. 185 СК України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою.
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного суду «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані трати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Аналіз вищевказаних норм вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування, виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Позивачем ОСОБА_1 на підтвердження додаткових витрат на лікування дитини ОСОБА_3 надано копії виписок з медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 12-15), консультаційні висновки спеціаліста (а.с. 81), копії медичних довідок, результатів медичних досліджень, квитанцій та чеків з аптек, медичних установ (а.с. 16-41,43) щодо її витрат за період з липня 2020 року по серпень 2021 року на медичні послуги та ліки.
В силу ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючі надані позивачем докази, суд виходив з того, що для встановлення факту додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , пов'язаних з його лікуванням, необхідно встановити наявність у дитини хвороби, підтвердженої висновком, довідкою відповідного спеціаліста, призначення дитині лікарем медичних препаратів, маніпуляцій, фактичні витрати позивача на призначене дитині лікування, що підтверджується платіжними документами.
Так, судом встановлено, що позивачем витрачено: 10 квітня 2021 року 1416,70 грн. (а.с.40) на лікарські препарати, рекомендовані у виписці з медичної карти стаціонарного хворого № 3657а від 07 квітня 2021 року (а.с.14); 31 березня 2021 року 1615 грн. та 17 вересня 2021 року 1129 грн. на медичне обстеження, а саме проведення лабораторних досліджень гормонів (а.с.40), яке рекомендовано лікарем (а.с.15), та 767,60 грн. на МРТ гіпофіза за направленням лікаря (а.с.38-40).
Чек про оплату 02 квітня 2021 року 1475 грн. (а.с.40) не підтверджує витрат на лікування, оскільки призначення платежу - благодійна допомога.
Чеки на лікування зубів (а.с.41) не підтверджують витрат позивача на лікування саме ОСОБА_3 .
З інших документів щодо понесених ОСОБА_1 витрат не вбачається зв'язок з рекомендаціями лікарів, тому позивачем не доведено, що такі витрати понесено нею на лікування та обстеження дитини ОСОБА_3 .
Отже, вказані докази витрат на придбання ліків та обстеження суд не приймає як належний та достатній доказ, оскільки позивачем не доведено, що зазначені витрати понесені у зв'язку із лікуванням ОСОБА_3 .
Таким чином, позивачем доведено додаткові витрати на ліки та медичне обстеження ОСОБА_3 в розмірі 4 928,30 грн.
Також позивач просила стягнути з відповідача витрати на оздоровлення ОСОБА_3 в розмірі 13 400 грн. та надала на підтвердження таких витрат товарний чек ФОП ОСОБА_5 щодо оплати 13 400 грн. за проживання на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_1 (а.с.42).
Відповідач заперечував, що такі витрати понесла ОСОБА_1 , оскільки кошти на відпочинок ОСОБА_3 він перерахував синові на особисту карту.
Так, згідно з квитанціями від 07 липня 2020 року, 23 липня 2020 року та 07 серпня 2020 року ОСОБА_2 перевів ОСОБА_3 загалом 25 125,63 грн.(а.с.187-189).
Таким чином, відповідачем спростовано, що витрати на відпочинок на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у розмірі 13 400 грн. понесла позивач.
Щодо заперечень відповідача на позов, які обґрунтовані тим, що сплачених ним аліментів за рішенням суду вистачає на утримання дитини, та він постійно несе додаткові витрати на ОСОБА_3 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підтвердження того, що відповідач постійно несе додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 ним надано копії квитанцій, чеків. що підтверджують придбання ліків, канцелярських товарів, взуття, одягу, техніки та іграшки (а.с.56-64, 67). Однак, вказане не доводить, що ці товари придбані саме для ОСОБА_3 . Інші чеки (а.с.65-66,68-171), надані відповідачем, також не містять доказів витрат на ОСОБА_3 .
Окрім того, додаткові витрати на дитину, не включають звичайних витрат на дитину таких як одяг, взяття, канцелярські товари, їжа, а є відмінними від них витратами, пов'язаними з виключними обставинами, як в даному випадку призначення ліків та лабораторних досліджень дитині у зв'язку з захворюванням, внаслідок якого ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні (а.с.12-13).
Посилаючись на те, що аліментів на ОСОБА_3 , які відповідач сплачує вистачає на додаткові витрати на сина, відповідач не надає жодних доказів, які б підтверджували фактичний розмір аліментів, який він сплачує на дитину.
Отже, з наданих відповідачем доказів суд бере до уваги квитанції щодо перерахування ним коштів на особисту картку сина, не приймає до уваги інші чеки та квитанції, з яких не вбачається витрат ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .
Отже, позивачем доведено додаткові витрати на лікування ОСОБА_3 у розмірі 4 928,30 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на її користь половини додаткових витрат на дитину ОСОБА_3 , тобто 2 464,15 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а тому судові витрати у розмірі 908 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 185 СК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додаткові витрати на лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2 464,15 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 15 копійок).
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г.Остапенко