Справа № 204/2044/22
Провадження № 2-н/204/211/22
про відмову у видачі судового наказу
11 квітня 2022 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -
07 квітня 2022 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Однак, у прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявником не зазначений розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки, який заявник просить стягнути з боржника - Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова».
Крім того, згідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, до заяви про видачу судового наказу заявником не додано документів, які б підтверджували розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати заявника, та період виникнення такої заборгованості. При цьому, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що додане заявником до заяви про видачу судового наказу Повідомлення не може вважатись належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості по заробітній платі, оскільки воно неналежно оформлене, не містить номеру та дати його складання, а також печатки Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», у зв'язку з чим суд його до уваги в якості доказу не приймає. Більш того, з вказаного Повідомлення не вбачається можливим встановити дійсний розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати заявника, яка належить до стягнення з боржника.
Отже, судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України.
Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
У заяві про видачу судового наказу, заявником ОСОБА_1 , крім вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заявлено також і вимогу про витребування у Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» довідки про розмір не виплаченої заробітної плати, вихідної допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпустки ОСОБА_1 .
Однак, слід зазначити, що вимога про витребування доказів не може бути заявлена в порядку наказного провадження, така вимога не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи, що вказана заява про видачу судового наказу подана заявником з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України, а також враховуючи, що ОСОБА_1 , серед іншого, заявлено вимогу про витребування доказів, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, вважаю за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу.
При цьому, звертаю увагу, що згідно статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-167 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учаснику справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Д.Л. Черкез