Справа № 203/2628/21
Провадження № 2/0203/194/2022
11 лютого 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Ноторової Є.О.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження усне клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства,
06.07.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства, в якому позивач просить суд:
- визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Польщі, батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключивши відомості про батька ОСОБА_4 , зазначивши батьком дитини - позивача ОСОБА_3 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 року, цивільну справу № 203/2628/21, провадження № 2/0203/1091/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.
Ухвалою суду від 27.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху та надано позивач строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.09.2021 року позивач усунув недоліки позовної заяви належним чином та у повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.09.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
17.01.2022 року представник відповідача - ОСОБА_4 - адвокат Ткаченко С.М. подав до суду письмове клопотання про повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
В обґрунтування свого клопотання представник відповідача зазначив, що він ознайомився з матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, в результаті чого дійшов висновку про те, що позовну заяву необхідно повернути позивачу або залишити її без розгляду. Так, на думку представника відповідача, з огляду на те, що позовну заяву не було підписано адвокатом, а лише посвідчено із застосуванням штампу факсиміле, відсутність особистого підпису представника позивача не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа. Представник відповідача вважає, що позовна заява та ордер, які є посвідченими факсиміле, не були підписані представником позивача та ухвалу суду від 27.07.2021 року про залишення без руху позовної заяви не було виконано. Тому позовна заява підлягає поверненню або залишенню без розгляду.
Також, як зазначив представник відповідача, використання факсиміле при підписанні позову під час звернення до суду не передбачено чинним законодавством. Так, враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, а підпис представника позивача - адвоката Дубчак Л.С. на позовній заяві беззаперечно відтворений за допомогою факсиміле, це не може вважатися таким, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов. За таких обставин представник відповідача зазначив, що у суду відсутні підстави вважати, що позовна заява скріплена власноручним підписом уповноваженого представника позивача. Позовна заява, яка підписана за допомогою технічних засобів або факсиміле, в розумінні ЦПК України, є такою, що не підписана повноважною особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для застосування відповідних наслідків: повернення позовної заяви або залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, у клопотанні представник відповідача посилається на положення ст. 44 ЦПК України щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами на звернення до суду з позовом, що має очевидно штучний характер. На думку представника відповідача, представник позивача, подаючи позов, беззаперечно не міг не знати, що відбулось збирання, зберігання та використання документів, що містять конфіденційну інформацію, а також персональні дані відповідача та третіх осіб без їх письмового дозволу. Також відповідно до ст. 136 Сімейного кодексу України, на час звернення з позовом до суду дитині - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виповнилось вже 20 років, що є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене, представник відповідача просить суд:
- залишити без розгляду позовну заяву про визнання батьківства;
- повернути позивачу позовну заяву про визнання батьківства та додані до неї документи.
У підготовче засідання, призначене на 11.02.2022 року, з'явились представник позивача та представник відповідача.
Треті особи у підготовче засідання не з'явились, хоча були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши думки представника позивача та представника відповідача, на підставі ст.ст.128, 223 ЦПК України, продовжив підготовче засідання за відсутності третіх осіб.
Під час підготовчого засідання представник відповідача посилався на те, що він подавав ще і клопотання про повернення позовної заяви з тих самих підстав, зокрема, з підстави підписання позовної заяви представником позивача шляхом посвідчення її за допомогою факсиміле. Водночас таке клопотання ще не було вирішене, тому представник відповідача в рамках поданого письмового клопотання усно заявив клопотання про повернення позовної заяви позивачу з тих самих підстав. Крім того, представник відповідача зазначив, що слід вважати, що представник позивача не усунула недоліки позовної заяви, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Представник позивача - адвокат Ковирєва М.В. заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що провадження у справі вже було відкрито ухвалою суду та відсутні підстави для повернення позовної заяви. Крім того, позивач особисто підтвердив своє волевиявлення на звернення до суду з позовною заявою, яка була підписана його представником. Тим більше, що представником відповідача не було надано суду доказів на підтвердження того, що позовна заява підписана представником позивача саме за допомогою факсиміле.
Суд, заслухавши пояснення та думки осіб, які брали участь у підготовчому засіданні, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши норми ЦПК України, доходить таких висновків.
Судом встановлено, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства було підписано представником позивача - адвокатом Дубчак Лесею Сергіївною, яка на підтвердження своїх повноважень як представника надала суду оригінал ордера на надання правничої (правової) допомоги від 29.06.2021 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 155 від 07.12.2020 року (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2967 від 21.06.2007 року, видане Київською міською КДКА на підставі рішення № 121-19-11 від 21.06.02007 року, посвідчення адвоката № 2967, видане 21.06.2007 року Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури) (а.с.30).
Також у підготовче засідання, призначене на 09.12.2021 року, з'явився особисто позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зазначив, що він звернувся до адвоката Дубчак Л.С. за правовою допомогою для звернення до суду з позовом про визнання батьківства. Позивач пояснив, що для нього це має важливе значення, бо він поважав вибір ОСОБА_5 та не звертався до суду до того часу поки дитині - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виповнився 21 рік. Крім того, позивач повідомив, що для нього має значення думка дитини - ОСОБА_6 , бо у випадку, якщо для нього особисто предмет спору не буде мати значення, то актуальність позову для нього також відпаде. Тим самим позивач у підготовчому засіданні підтвердив волевиявлення на звернення до адвоката для його представництва в суді та на звернення до суду з позовною заявою про визнання батьківства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до ст. 46, ч. 1 ст. 47, ст. 48 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частин 1, 2 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до пункту 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, крім цього, заява повертається у випадках, коли , зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частинами 5, 6, 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Аналіз викладених вище норм ЦПК України вказує на те, що доводи представника відповідача щодо повернення позовної заяви позивачу є безпідставними. Оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви та провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 28.09.2021 року за правилами загального позовного провадження. При цьому такої процесуальної дії як повернення позовної заяви на стадії після відкриття провадження у справі не передбачено ЦПК України. Тим більше, що волевиявлення позивача на звернення до суду з позовом було підтверджено особисто позивачем в ході підготовчого засідання та в матеріалах справи містяться докази на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Дубчак Л.С., що було перевірено судом і на момент відкриття провадження у справі.
Суд, з урахуванням вищевказаного, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні усного клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви в цивільній справі.
Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 49, 185, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні усного клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання батьківства - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 18.02.2022 року.
Суддя Ф.М. Ханієва