11 квітня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/851/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка полягає у обмеженні ОСОБА_1 виплати пенсії у максимальному розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , згідно рішень Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у судовій справі № 824/328/19-а, від 15 листопада 2021 року у судовій справі № 600/3622/21-а, з врахуванням довідки від 02.06.2021 року за № 33/46-516/7085, виданої сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до якої розмір грошового забезпечення наступний: розміру посадового окладу - 4 600 грн.; оклад за спеціальним званням - полковник поліції - 2 400 грн.; надбавка за стаж служби в поліції - 3 500 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції - 9 876,30 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 920 грн.; премія - 13 337,87 грн.; всього - 34 634,17 грн., у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру, без будь якого зменшення відсоткової ставки пенсії чи складових грошового забезпечення, а також здійснити нарахування та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати розміру пенсії, починаючи з 01 грудня 2019 року по день проведення перерахунку пенсії.
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), що полягає в обмеженні виплати позивачу пенсії у максимальному розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, перерахованої на підставі наданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог позивача у повному обсязі та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки у спірних правовідносинах відсутні підстави для проведення перерахунку без обмеження максимальним розміром, а вимога позивача щодо здійснення перерахунку та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 90 % від суми грошового забезпечення є безпідставною.
Рух справи у суді
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи здійснюватиметься одноособово без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач, відповідно до пенсійного посвідчення перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 22.10.2008 р. та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII. (а.с. 12)
Сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача № 33/46-516/7085 від 02.06.2021 р., що враховується для перерахунку пенсії, яка містить наступні складові: посадовий оклад - 4600,00 грн., оклад за спеціальним званням (полковник поліції) - 2400,00 грн., надбавка за стаж служби в поліції (50%) - 3500,00 грн., надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (94,06%) - 9876,30 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 920,00 грн., премія (62,63%) - 13337,87 грн. Всього - 34634,17 грн. (а.с. 18)
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 р. у справі № 824/328/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, зокрема зобов'язано Головне управління ПФУ в Чернівецькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 р. та зобов'язано Головне управління ПФУ в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отримуваною в розмірі 70% від суми грошового забезпечення та належним до виплати розміром пенсії у розмірі 90% від суми грошового забезпечення сумою пенсії з 01.01.2016 р. (а.с. 25-27).
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 р. у справі № 600/3622/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 02.06.2021 року за № 33/46-516/7085 (далі - оновленої довідки) з розрахунку 90% грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а також виплатити різницю недоотриманої пенсії. (а.с. 19-21)
На виконання вищезазначеного рішення суду, відповідачем з 01.12.2019 р. проведений перерахунок пенсії позивача, на підставі оновленої довідки у результаті якого, основний розмір його пенсії, із застосуванням 90% грошового забезпечення, становить - 31170,75 грн. та відповідно до виплати підлягає - 19340,00 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (а.с. 14, 17)
Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 1 та ч.2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII ( далі - Закон № 2262-ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
При цьому, ст. 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме доповнено ст. 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим ч. 3 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон №3668-VI), внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII (далі - Закон №911-VIII), а саме ч.7 ст.43, яку викладено в наступній редакції «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: ч.7 ст.43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення ч. 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності із 20.12.2016 норм ч. 7 ст.43 Закону № 2262-XII. Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, така норма вважається «відсутньою» у тексті Закону.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII), передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 01.01.2017, у ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
У відповідності до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII була відсутньою норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, вказане означає, що починаючи із 2017 року ст. 43 Закону № 2262-XII не містила норм про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені зміни Законом України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17.
Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.02.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таким чином, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним, а тому відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.
Водночас, суд вважає безпідставними посилання відповідача на положення статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08 липня 2011 року, оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення максимального розміру пенсії, положення якого й визнано неконституційними.
Варто зазначити, що визнання обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає Конституції України, унеможливлює застосування положень Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08 липня 2011 року при здійсненні перерахунку пенсії позивача.
Аналогічної позиції дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, що вбачається зі змісту постанови від 07 липня 2021 року у справі № 240/21085/20.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII, визнанні неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Отже, з метою захисту порушених прав позивача у даних спірних правовідносинах, а також враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначені повноваження суду при вирішенні справи, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 грудня 2019 року, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення без будь якого зменшення відсоткової ставки пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 р. у справі № 600/3622/21-а зобов'язано пенсійний орган здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 02.06.2021 року за № 33/46-516/7085 (далі - оновленої довідки) з розрахунку 90% грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, а також виплатити різницю недоотриманої пенсії.
На виконання вказаного рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 02.06.2021 року за № 33/46-516/7085 з розрахунку 90% грошового забезпечення.
Позивач не надав суду доказів зменшення відповідачем відсоткового розміру його грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії з 01.12.2019 р., а відтак заявлені позовні вимоги в цій частині позову є необґрунтованими та безпідставними.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено суду правомірність вчинених дій щодо обмеження ОСОБА_1 виплати пенсії у максимальному розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, відтак, суд дійшов висновку, що проведення позивачу перерахунку пенсії, на виконання рішення суду, з обмеженням її максимального розміру є протиправним, а тому позов підлягає задоволенню у цій частині.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення без будь якого зменшення відсоткової ставки пенсії, суд вважає за необхідне відмовити у цій частині позову за необґрунтованістю.
По-перше, судом вже неодноразово вирішувалось питання про виплату пенсії позивача у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у судовій справі № 824/328/19-а, у рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у судовій справі №600/3622/21-а. При цьому, відповідно до ч. 2 та ч.3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
По -друге, суд не може приймати рішення про зобов'язання відповідача вчиняти чи утримуватись від вчинення певних дій в майбутньому до моменту порушення прав, свобод та інтересів особи, а перерахунку на підставі оновленої довідки ще не відбулось, як і не відбулось обмеження відсоткового значення сум грошового забезпечення.
У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Позиція суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 та ч.3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд наголошує, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Крім того, наразі відсутні обставини, які б давали підстави для висновків, що відповідачем не буде добровільно виконано рішення суду в даній справі. На підставі вказаного, суд вважає про відсутність підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду та встановлення судового контролю.
Судові витрати
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яка полягає у обмеженні ОСОБА_1 виплати пенсії у максимальному розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 02.06.2021 року за № 33/46-516/7085, виданої сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру, а також здійснити нарахування та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати розміру пенсії, починаючи з 01 грудня 2019 року по день проведення перерахунку пенсії.
4. В решті позову відмовити.
5. Відмовити у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ - 40329345).
Суддя Т.М. Брезіна