Тарутинський районний суд Одеської області
Справа №514/110/22
Провадження по справі № 2/514/177/22
12 квітня 2022 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.,
при секретарі - Георгієвій О.А.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому підготовчому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання поважними причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та за нею визнати право на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 .. Після її смерті відкрилась спадщина, у тому числі й у вигляді на право на земельну частку (пай) розміром 4,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Перемога», розташованої на території Перемогівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, право на яку їй належало згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0319890, виданого на підставі рішення Тарутинської райдержадміністрації від 22.09.1997 року №322/97.
Єдиним спадкоємцем на спадщину ОСОБА_3 був її батько ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи своє право на оформлення зазначеної спадщини, позивач звернулась до Тарутинської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом позивачу було відмовлено, оскільки нею був пропущений строк для прийняття спадщини та не було надано правовстановлюючих документів про право спадкодавця на це спадкове майно.
Разом з тим, позивач зазначає, що строк для прийняття спадщини нею був пропущений у зв'язку з тим, що вона не знала про існування даного спадкового майна, оскільки ОСОБА_3 не встигла отримати Сертифікат, який був виготовлений на її ім'я до самої смерті, а про дану обставину позивачу стало відомо з листа Відділу у Тарутинському районі Головного управління держгеокадастру в Одеській області від 02.06.2021 року №113/120-21.
За таких обставин вона вимушена звернутися до суду щодо захисту своїх законних прав та інтересів.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, надали заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що з позовом згоден та просить розглянути справу за його відсутністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно зі ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частина 1 статті ст. 206 ЦПК України регламентує, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Так, відповідач на стадії підготовчого провадження звернулась до суду із заявою про визнання позовних вимог, тому дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв'язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач є онукою спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 15, 16, 17, 20, 21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.18).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй спадкове майно, в тому числі на вказану вище земельну ділянку.
Постановою державного нотаріуса Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 28 грудня 2021 року (а.с.24) позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене спадкове майно у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини та відсутністю документів, які посвідчують право померлого на зазначене майно.
Проте, з листа Відділу у Тарутинському районі Головного управління держгеокадастру в Одеській області від 02.06.2021 року №113/120-21 вбачається, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались КСП «Перемога» на території Перемогівської сільської ради Тарутинського району Одеської області, за №627 зареєстровано сертифікат на право на земельну ділянку (пай) серії ОД №0319890 на ім'я ОСОБА_3 , розміром 4,74 умовних кадастрових гектара, на підставі розпорядження Тарутинської РДА №322/97 від 22.09.1997 року, але в даній строчці немає підпису про його отримання, тому зазначений сертифікат на право на земельну частку (пай) знаходиться у Відділі в архіві і дана земельна частка (пай) вважається не витребуваною (а.с. 23).
З наведеного вбачається, що ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно належало право на зазначену вище земельну ділянку (пай).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз'яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України - за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Постановою Верховного суду від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, а саме: Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Тож, враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 , ніхто, окрім позивача, не звертався з заявою про прийняття спадщини, прийняття спадщини за умовою чи застереженням не допускається, сертифікат на право на земельну частку (пай) зареєстровано на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 , проте не був нею отриманий, а позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, суд вважає за можливе визнати за позивачем право на зазначене спадкове майно за законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 264, 265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Бородінської селищної ради Болградського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання поважними причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Єлізаветівка Тарутинського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки села Єлізаветівка Тарутинського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у розмірі 4,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебувала у колективній власності КСП «Перемога» та належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0319890, виданого на підставі розпорядження Тарутинської РДА №322/97 від 22 вересня 1997 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Тончева