707/274/22
2/707/342/22
11 квітня 2022 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М
при секретарі Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19.08.2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2021 року і до досягнення дочкою повноліття.
Позивач зазначає, що починаючи з 03.01.2022 року, неповнолітня дочка ОСОБА_3 , на яку він сплачує аліменти, проживає разом з ним за адресою АДРЕСА_1 , і перебуває повністю на його утриманні, а тому сплата аліментів на користь матері дитини ОСОБА_2 , яка з 03.01.2022 року почала проживати окремо від дитини, втратила сенс, адже вказані кошти позивач має можливість витрачати безпосередньо на утримання дитини.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд припинити стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитиниОСОБА_3 та зупинити ВП №67370154 від 04.11.2021 року Придніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за виконавчим листом №707/999/21, виданого 21.09.2021 року Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 18 травня 2021 року і до досягнення дочкою повноліття. Крім того, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 січня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 10.02.2022 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідач був повідомлений про розгляд вказаної справи у встановлений законом порядку, проте у встановлені строки відзиву на позов не надійшло. Відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Судом встановлено, що сторони з 07.10.2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09.03.2021 року №707/2886/20 розірвано, шлюбне прізвище відповідачки - ОСОБА_4 , було змінено на її дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 . Рішення суду набрало законної сили 09.04.2021 року.
Згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19.08.2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2021 року і до досягнення дочкою повноліття. 21.09.2021 року на підставі вказаного рішення Черкаським районним судом Черкаської області було видано виконавчий лист.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).
Частиною 2 статті 188 СК України визначено, що батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України передбачено, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано до суду довідку від 26.01.2022 року № 05 про те, що неповнолітня дочка ОСОБА_3 на даний час навчається у 9-В класі Черкаського колегіуму «Берегиня» Черкаської міської ради Черкаської області.
Крім того, позивачем надано акт обстеження житлово-побутових умов проживання неповнолітньої ОСОБА_3 від 26.01.2022 року, затверджений директором колегіуму «Берегиня» ОСОБА_7 , в якому встановлено факт проживання неповнолітньої ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 . Інші дані щодо проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 позивачем до суду не надано.
Суд прийшов до висновку, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 шляхом обстеження умов проживання дитини комісією в складі психолога та класного керівника Черкаського колегіуму «Берегиня» Черкаської міської ради Черкаської області - є недостатнім доказом підтвердження проживання неповнолітньої ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 . З указаних документів неможливо зробити висновок про тривалість проживання дочки разом із позивачем (можливий факт тимчасового проживання) та про перебування дочки на утриманні у позивача.
В ухвалі суду від 10.02.2022р. та повторно у телефонограмі, що складена секретарем від 14.03.2022р., було зобовязано позивача ОСОБА_1 надати до суду довідку за місцем проживання про проживання неповнолітньої дочки разом із позивачем та перебування дочки на його утриманні. Згідно усталеної практики, довідкою за місцем проживання особи є довідка з місцевої ради чи ЦНАП чи служби у справах дітей (щодо місця проживання дитини) чи місцевого РЕУ, тощо, які б підтверджували склад сім'ї заявника та тривалість проживання. Однак, станом на 11.04.2022р. позивач не надав до суду вказані документи.
Інших доказів на підтвердження доводів позивача з даного приводу до суду не надано.
На підставі викладеного, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши усі фактичні обставини, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку, на основі повного та всебічного з'ясування обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з урахуванням тих обставин, що позивач не надав належних та допустимих доказів проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним та перебування дочки на утриманні у позивача, у зв'язку з цим суд приходить до висновку про недоведеність і необгрунтованість позовних вимог, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати залишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 10, 18, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити повністю.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Суходольський