Єдиний унікальний номер справи 185/8762/21
12 квітня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 , -
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій на 60 днів, у зв'язку з тим, що строк дії запобіжного заходу спливає, ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані при обранні та продовженні запобіжного заходу не відпали. Інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачена заперечує проти продовження дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить звільнити її з-під варти та обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем її проживання.
Захисник підтримав позицію обвинуваченої, та просить змінити запобіжний захід підзахисній на домашній арешт в нічний час за місцем проживання по АДРЕСА_1 .
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосований до обвинуваченої ОСОБА_3 завершується 16.04.2022 року, завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо.
Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним спробам.
До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Наявними в матеріалах кримінального провадження доказами встановлено, що ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк. Тобто зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченої від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачена може ухилитись від правосуддя.
Судове слідство за даним кримінальним провадженням продовжується, допитана обвинувачена, потерпілий, частина свідків сторони обвинувачення. Заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинуваченої, у разі зміни запобіжного заходу, продовжує існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних потерпілого, свідків, експертів, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченої на вказаних учасників кримінального провадження.
Наявність непогашених судимостей у обвинуваченої підтверджує ймовірність схильності обвинуваченої до вчинення іншого кримінального правопорушення.
З'ясовуючи питання про міцність соціальних зв'язків, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 не працевлаштована, не заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що у сукупності свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у неї.
Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності не дають достатні підстави про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_3 з тримання під вартою на інший, більш м'який.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченої під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.
Як зазначалось вище військова агресія, введений воєнний стан, періодичні повітряні тривоги суттєво впливають на виконання правоохоронними органами своїх повноважень, зокрема щодо контролю осіб, до яких застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, введення воєнного стану в державі та військової агресії в Україні, обмежену можливість виконання правоохоронними органами своїх повноважень на даний час, суд дійшов висновку, що прокурором доведено, що обвинувачена представляє ризики рецидиву та втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики її особи суд вважає такими, що не стримуватимуть обвинувачену ОСОБА_3 від порушення покладених на неї процесуальних обов'язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому є підстави для продовження відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 - задовольнити.
В задоволені клопотання обвинуваченої та захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - продовжити терміном на 60 днів, тобто до 10 червня 2022 року, включно.
Строк дії ухвали - до 10 червня 2022 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченій, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1