Ухвала від 31.03.2022 по справі 182/1415/22

Справа № 182/1415/22

Провадження № 1-кс/0182/346/2022

УХВАЛА

Іменем України

31.03.2022 року м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 29.03.2022 за № 12022041340000384, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополь, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, яка на утримані має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

-17.01.2022 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України до 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт;

-22.02.2022 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 150 ( сто п'ятидесяти) годин громадських робіт;

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

слідчого ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_7

підозрюваної ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, що має правову кваліфікацію ч.1 ст. 307 КК України.

В обґрунтуванні клопотання слідчим зазначено, що 29.03.2022 приблизно о 09.00год., знаходячись біля КЗ «НСЗШ №20», яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Нікополь, вулиця Шевченко, 204, на землі знайшла чохол для ключів, чорного кольору, відкривши який побачила, що у ньому знаходяться сліп-пакети з кристалічною речовиною світлого кольору та зрозуміла, що в них знаходиться психотропна речовина «метамфетамін». Після чого, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту. В той же день та час реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів ОСОБА_5 придбала, взявши до рук вказаний чохол для ключів з вищевказаними сліп-пакетами з кристалічною речовиною світлого кольору та перенесла їх за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 де стала незаконно зберігати з метою подальшого збуту до моменту вилучення працівниками Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Так, 29.03.2022 в ході проведення обшуку в період часу з 14.25 год. до 15.05 год. за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме за адресою АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: 36 (тридцять шість) сліп. пакетів з кристалічною речовиною світлого кольору, 35 (тридцять п'ять) з яких перебувають на експертному дослідженні, а в одному з яких, згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/104-22/8-186ж-НЗПРАП від 30.08.2022, масою 0,0972г., містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфітамін. Маса метамфетаміну в речовині складає 0,0611г. Вилучену в ході обшуку психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфітамін, ОСОБА_5 зберігала за місцем свого мешкання з метою подальшого збуту.

Вказані умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту.

29.03.2022 о 17.15 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження встановлено достатній обсяг обставин, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного злочину.

Вина ОСОБА_5 підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

?Протоколом обшуку, в ході якого виявлено та вилучено 36 сліп. пакетів з кристалічною речовиною;

?Висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/104-22/8-186ж-НЗПРАП від 30.08.2022;

?Речовими доказами.

?Показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічне тому, у якому підозрюється, виникла необхідність обрати запобіжний захід у відношенні підозрюваної, який попередить настання ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

ОСОБА_5 вчинила тяжкий злочин, а тому у разі визнання її винною у вчинені кримінального правопорушення, їй може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, що може спонукати її переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим дотримується обов'язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України, тобто законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, ніде не працює, що свідчить про відсутність у підозрюваної будь-яких стримуючих факторів від вчинення нових злочинів. А тому, ОСОБА_5 залишаючись на свободі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення та усвідомлюючи неминучість покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, яке є суспільним інтересом.

Викладене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризиків - переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідча вважає, що застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечить належне виконання ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків, не зможуть запобігти вчиненню нею нових злочинів та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та те, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового слідства, суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, аналогічні тим у яких підозрюється, тому виникла необхідність застосувати до підозрюваної запобіжний захід, який забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрювана заперечувала проти обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, просила обрати більш м'який запобіжний захід.

Адвокат підтримав клопотання підзахисної та зазначив, що обвинувачена має великий стаж роботи на підприємстві, де працювала до листопада 2021 р., має малолітню доньку, яка хоч , на теперішній час, з бабусею мешкає за межами м. Нікополь, але має намір повернутись до дому. Також його підзахисна має місце реєстрації та проживання за адресою АДРЕСА_1 . Захисник просить обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою реєстрації.

Заслухавши прокурора, слідчого, адвоката та підозрювану, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

За змістом статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно зі ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу,слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні,у вчиненні якого він підозрюється,обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного,обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного,обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного,обвинуваченого; майновий стан підозрюваного,обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного,обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів,якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.

Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вищевказаних обставин.

Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, які переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 може бути причетною до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, що підтверджується наданими до клопотання копіями матеріалів кримінального провадження в їх сукупності. Свою вину ОСОБА_5 також визнала в ході розгляду клопотання.

У клопотанні слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються.

У справі "Смирнов проти Росії" (п. 60) ЄСПЛ зазначив, що "ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан, зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування".

Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що не виключена можливість того, що підозрювана, без обрання запобіжного заходу, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Однак, суд вважає, що слідчим, прокурором не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів з метою застереження ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Так, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, а адресою: АДРЕСА_1 , на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням викладеного, суд вважає достатнім та таким, що буде відповідати встановленим обставинам справи, застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Такий запобіжний захід, на думку суду, забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків.

Також, відповідно до п. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме ч. 5 ст. 194 КПК.

З урахуванням викладеного, встановлених обставин справи та висновків суду, суд вважає необхідним покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду, в провадженні якого перебуває справа;

- цілодобово не відлучатися з місця фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, в провадженні якого перебуває справа;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, в провадженні якого перебуває справа;

Керуючись статтями132,176-179, 181,194,206 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 29.03.2022 за № 12022041340000384, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду, в провадженні якого перебуває справа;

- цілодобово не відлучатися з місця фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, в провадженні якого перебуває справа;

ОСОБА_5 звільнити з-під варти в залі суду.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській обл.

Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, а також не більше строку досудового розслідування, тобто до 31.05.2022 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
103919650
Наступний документ
103919652
Інформація про рішення:
№ рішення: 103919651
№ справи: 182/1415/22
Дата рішення: 31.03.2022
Дата публікації: 20.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (31.03.2022)
Дата надходження: 31.03.2022
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧУПРИНА АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ
суддя-доповідач:
ЧУПРИНА АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ