Єдиний унікальний номер справи № 201/7726/20
Номер провадження № 1-кп/201/219/2022
31 березня 2022 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18-а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесені 06 червня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040650001182 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахово, Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:
-02.06.2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
-14.07.2016 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
-25.07.2018 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі до ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік;
-01.10.2018 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
-10.12.2018 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі;
-03.02.2020 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі;
-25.06.2020 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту;
-21.10.2020 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 4 місяців арешту;
-03.03.2021 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;
-18 серпня 2021 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у вигляді 3 років 2 місяців позбавлення волі,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -
04 червня 2020 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Літейна, 10 у м. Дніпро, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, взяв на прохання у ОСОБА_5 його мобільний телефон марки «Huawei», модель Р8 lite, під приводом здійснення дзвінка, не маючи наміру в подальшому повертати ОСОБА_5 вказаний мобільний телефон.
ОСОБА_5 , повністю довіряючи ОСОБА_4 , не підозрюючи про злочинний намір останнього, передав йому свій мобільний телефон марки «Huawei», модель Р8 lite, вартістю 1360 гривень. Після чого ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання можливих суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, утримуючи при собі вищевказаний мобільний телефон, скориставшись тим, що потерпілий за ним не спостерігає, зник з місця скоєння злочину, тим самим заволодівши майном потерпілого ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою, спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 1360 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у повторному заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю і суду показав, що дійсно 04.06.2020 року він, перебуваючи біля буд. 10 по вул. Літейна м. Дніпро зустрів раніше не знайомого потерпілого ОСОБА_5 , у якого попрохав його мобільний телефон марки «Huawei» з метою здійснення дзвінка, при цьому наміру повертати потерпілому мобільний телефон у нього не було. Після того як потерпілий передав йому мобільний телефон, він забрав вказаний телефон та пішов з ним від потерпілого. Наступного дня вказаний мобільний телефон було вилучено працівниками поліції. При цьому, не оспорював ні фактичні обставини інкримінованого злочину, ні найменування та вартість мобільного телефону, яким він заволодів шляхом зловживання довірою. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_4 діяння і ніким не оспорюється, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинене обвинуваченим дійсно мало місце, в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), а тому підлягає покаранню за вчинення такого кримінального правопорушення
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.
При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знов вчинив умисний корисливий злочин.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття у скоєному.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає рецидив злочинів.
Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його наслідків, враховує особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, наведені вище, та приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, та вважає, що останньому має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.
Під час судового розгляду судом встановлено, що відносно ОСОБА_4 18 серпня 2021 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська постановлено вирок, згідно якого останньому за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, призначене остаточне покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.
Таким чином, після постановлення вироку Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська від 18 серпня 2021 року, встановлено, що ОСОБА_4 винен ще і у вчиненні зазначеного у даному вироку кримінального правопорушення, вчиненого ним до постановлення наведеного вище вироку.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього кодексу.
Отже, за наведених вище обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до правил ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Під час досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження до обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2020 року застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
19 грудня 2020 року ОСОБА_4 був звільнений з-під варти у зв'язку із закінченням строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В подальшому в межах вказаного кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 застосований не був.
Тому, призначаючи ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, суд зобов'язаний відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховувати строк попереднього ув'язнення у строк призначеного за вироком суду покарання, тобто з 29 липня 2020 року по 19 грудня 2020 року.
Разом з цим, відповідно до вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2021 року, ОСОБА_4 перебував під вартою з 29.01.2021 року до 18.08.2021 року, тому призначаючи останньому покарання у виді позбавлення волі, суд зобов'язаний також відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховувати строк попереднього ув'язнення у строк призначеного за вироком суду покарання, тобто з 29.01.2021 року по 31.03.2022 року включно.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 31 березня 2022 року.
За повідомленням прокурора, витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні, відсутні.
Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:
-мобільний телефон марки «Huawei Р8 lite», який відповідно до постанови слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 25.06.2020 року переданий на зберігання до камери схову Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - необхідно повернути за належністю власнику.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370- 374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком, більш суворим за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2021 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі, із відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 слід рахувати з 31 березня 2022 року, при цьому, відповідно до ст. 72 КК України в строк призначеного останньому остаточного покарання зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 29 липня 2020 року по 19 грудня 2020 року та з 29.01.2021 року по 31.03.2022 року.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-мобільний телефон марки «Huawei Р8 lite», який відповідно до постанови слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 від 25.06.2020 року переданий на зберігання до камери схову Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути за належністю власнику.
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.
Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1