Справа № 592/1378/22
Провадження № 3/592/543/22
12 квітня 2022 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап Марина Миколаївна, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 27.07.1996,
за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 903935 від 18.01.2022 ОСОБА_1 ставиться за провину те, що 18.01.2022 о 21 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 він вчинив діяння, передбачене підпунктом 14 пункту 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме вчинив відносно свого сина ОСОБА_2 умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його бік нецензурної лайки, образ, погроз фізичною розправою та виганяв з будинку. На прохання припинити свої дії не реагував, чим вчинив психологічне насильство.
У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що син прийшов додому в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, він зробив йому зауваження, але син почав на нього кричати та вдарив. Після чого він викликав поліцію, щоб зафіксувати насильницькі дії сина, але син написав заяву до поліції на нього у відповідь. Вказував, що він не виражався нецензурною лайкою, сина з дому не виганяв та не бив. У нього з сином погані, неприязні відносини, які тривають досить довгий час, близько двадцяти років.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.
У розумінні статей 8, 256, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. За наслідком розгляду протоколу суд має право прийняти одне із рішень, передбачених статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Частина 1 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», далі - Закон).
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону).
Згідно статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь.
Проаналізувавши вищенаведені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів, які б доводили поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП, які б підпадали під ознаки дій фізичного чи психологічного характеру щодо ОСОБА_2 за обставин викладених у протоколі.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує триваючий конфлікт та 18.01.2022 о 21 год. 30 хв. у них виник обопільний конфлікт під час якого не було встановлено наявної переваги кривдника над жертвою.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі, що є предметом розгляду.
З огляду на викладене, оскільки будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення матеріали справи не містять, то вважаю за необхідне на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити відносно неї провадження в справі.
Керуючись частиною 1 статті 173-2, пунктом 1 статті 247, пунктом 3 частини 1 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Закрити провадження у справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М. Косолап