Справа№592/1462/22
Провадження №2/592/941/22
12 квітня 2022 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шияновської Т.В.,
з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на користь батька та припинення стягнення на користь матері дитини,
04.02.2022 ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Бауліна Н.В., звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що судовим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.10.2017 з нього на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття.
Зазначає, що з 25.10.2021 їх донька проживає з ним та перебуває на його повному утриманні. Позивач займається веденням особистого селянського господарства, що дозволяє йому забезпечувати життєвий рівень дитини. В той же час забезпечити в повному обсязі належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, позивач самостійно не в змозі.
Матір дитини в добровільному порядку коштів на утримання дитини не сплачує та позивачу коштів на утримання дитини не надає, хоча є працездатною особою, не має інших осіб на утриманні, її стан здоров'я дозволяє працювати.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини; припинити стягнення з нього аліментів з 25.10.2021 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь матері дитини ОСОБА_2 відповідно до рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.10.2017 шляхом визнання виконавчого листа №592/9885/17 від 24.10.2017, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.
Ухвалою суду від 10.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судовий розгляд справи в судовому засіданні 15.03.2022.
15.03.2022 справу з розгляду було знято в зв'язку з введеним воєнним станом в Україні.
В дане судове засідання сторони не з'явились. Від представника позивача - адвоката Бауліної Н.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує. Відповідачка ОСОБА_2 також надала заяву про розгляд справи у її відсутність.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження на а.с. 8).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.11.2016 у справі №592/9304/16-ц розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 02.12.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану СМУЮ, актовий запис №2465; відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_2 як « ОСОБА_2 » (а.с.10).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.10.2017 у справі №592/9885/17 ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11.09.2017 (а.с.12).
Постановою державного виконавця Ковпаківського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області Бутенко Є.В. від 06.11.2017 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №592/9885/17 від 24.10.2017, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.12-14).
З довідки Осоївського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти» Краснопільської селищної ради від 31.01.2022 №35 вбачається, що ОСОБА_3 , 2007 року народження, навчається в 8 класі Осоївського НВК (а.с. 15).
З наданої Осоївським НВК характеристики від 31.01.2022 №36 вбачається, що ОСОБА_3 зарекомендувала себе як дисциплінована учениця, має навчальні досягнення середнього рівня; ОСОБА_3 виховує батько, який постійно підтримує зв'язок зі школою та класним керівником, відвідує батьківські збори; мати навчанням та вихованням дитини не цікавиться (а.с.16).
З довідки-характеристики старости Миропільської сільської ради Сумського району від 28.01.2022 №04-02-29/2 вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_3 ; на даний час не працює, займається веденням особистого селянського господарства; в громадських місцях поводить себе добре, з односельцями, сусідами перебуває в добрих стосунках; компрометуючими фактами щодо нього сільська рада не володіє (а.с.17).
З акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 31.01.2022 №3 вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_3 ; дитина повністю забезпечена необхідним навчальними матеріалами та обладнанням, має своє робоче місце та окрему кімнату (а.с.18).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини, частинами сьомою, восьмою статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Частиною 8 ст.7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За положенням ч.2 ст.29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ч.2 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
За правилами ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, що вона міститься у процесуальному Законі сутті цієї норми не змінює.
Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов'язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов'язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому це можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 з 25.10.2021 фактично проживає разом зі своїм батьком позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані обставини підтверджуються належними і допустимими доказами, зокрема, актам обстеження умов проживання за місцем проживання позивача, його характеристикою, довідкою з місця навчання дитини, а також не заперечувались і самою відповідачкою.
Доказів того, що кошти, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за рішенням суду від 12.10.2017 використовуються в інтересах дитини сторін, матеріали справи не містять. Не містять матеріали справи і доказів щодо участі матері в утриманні дитини, а тому доводи позивача про те, що з 25.10.2021 дитина перебуває на його повному утриманні знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини в ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. Присуджені судом аліменти на утримання дитини є його власністю, якою вона через свій малолітній стан не може розпорядитися самостійно, а тільки з участю батьків або органів опіки та піклування.
Зважаючи на те, що з 25.10.2021 дитина ОСОБА_3 фактично стала проживати разом з батьком і знаходиться на його утриманні, а її мати, яка проживає окремо, не довела, що перераховані їй грошові суми аліментів витрачаються на матеріальне забезпечення доньки, що на думку суду мають істотне значення для вирішення заявленого спору виходячи з інтересів дитини, тому відповідно до ст.180, ч.3 ст.181 СК України наявні підстави для припинення стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки на утримання малолітньої дитини, оскільки з 25.10.2021 донька не проживає з матір'ю.
Аналогічні обставини були предметом дослідження Верховним Судом і його правова позиція викладена у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 648/2062/18, яка відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині припинення стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання дитини.
Однак, суд не може погодитись з позовними вимогами в частині припинення стягнення аліментів з 25.10.2021 - дня, коли дитина стала фактично проживати з батьком. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2016 стягнення та виплата аліментів в новому розмірі, а так само припинення їх стягнення, здійснюється виключно з дня набрання законної сили рішенням суду. За таких обставин, за відсутності конкретної вказівки в законі щодо часу припинення стягнення аліментів, стягнення з позивача аліментів має бути припинено з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
У зв'язку з ухваленням рішення суду про припинення стягнення аліментів, у відповідності до вимог ч.2 ст.432 ЦПК України з моменту набрання рішенням законної сили виконавчий лист №592/9885/17 від 24.10.2017, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми, є таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з припиненням обов'язку боржника ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд виходить з наступного.
За положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з вимогами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За нормами ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 1 та 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Як передбачено ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідачка ОСОБА_2 є особою працездатного віку, дані про осіб, які б перебували на її утримані, відсутні, і вона має об'єктивну можливість виплачувати аліменти. Будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини, відповідачка не надала, а матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що визначений позивачем розмір аліментів на утримання дитини буде розумним, достатнім і відповідатиме її інтересам, при цьому не порушуватиме прав та інтересів відповідачки та інших осіб.
Таким чином, позов підлягає задоволенню і з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів її доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову - з 04.02.2022, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовної вимоги про припинення стягнення аліментів на користь матері, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40 грн, а також з відповідачки підлягає стягненню на користь держави судовий збір за позовною вимогою про стягнення аліментів у сумі 992,40 грн, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову за вказаною вимогою.
Також з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн, зважаючи на відсутність клопотання відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та переконання суду щодо співмірності заявленого розміру зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом часом на виконання робіт, обсягом наданих послуг.
Керуючись ст.ст. 141, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття, на користь матері дитини ОСОБА_2 відповідно до рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.10.2017, з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Виконавчий лист №592/9885/17 від 24.10.2017, виданий Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 04.02.2022 до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992 грн 40 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Т.В. Шияновська