П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/20107/21
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
Дата і місце ухвалення 21.12.2021 р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
25.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, які виразились у зменшенні основного розміру його пенсії з 90% на 80% грошового забезпечення при переведенні його з 01.04.2018 р. на вид пенсії «по інвалідності» та при перерахунку його пенсії по інвалідності з 01.04.2019 р.;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії по інвалідності, при переведенні його з 01.04.2018 р. на вид пенсії «по інвалідності», сумою в 13730 грн., при перерахунку його пенсії по інвалідності з 01.04.2019 р. сумою 17838,05 грн., з 01.09.2019 р. сумою в 15640,00 грн. та з 01.08.2021 р. сумою в 18540,00 грн.;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо виплати йому пенсії, після її перерахунку з 01.01.2018 року, в 2018 році з урахування лише 50% суми підвищення пенсії, а в 2019 році - з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з 01.04.2018 року та з 01.04.2019 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату донарахованих з 1 січня 2018 року по 4 березня 2019 року сум пенсії з урахуванням 100% суми її підвищення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 80% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.04.2018 р. на вид пенсії «по інвалідності» та при перерахунку пенсії по інвалідності з 01.04.2019 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2018 р. та з 01.04.2019 р. перерахунок та виплату пенсії позивачу, виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 100% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 р. "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату перерахованої пенсії позивачу з 05.03.2019 р. з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, з урахуванням здійснених виплат.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2018 р., з 01.04.2019 р., з 01.09.2019 р., з 01.08.2021 р. перерахованої пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2018 р., з 01.04.2019 р., з 01.09.2019 р., з 01.08.2021 р. без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 29.12.2007 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90 % забезпечення (вислуга років 45) відповідних сум грошового забезпечення.
У 2018 році Головним управлінням ПФУ в Одеській області позивачу перераховано пенсію з 01.01.2018р., виходячи з наступних складових: посадовий оклад 9590,00 грн., оклад за військовим званням у розмірі 1620,00 грн., надбавка за вислугу років (50 %) у розмірі 5605,00 грн. у розмірі 80 % (вислуга років 45) відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно наявного в матеріалах справи перерахунку пенсії, 01.01.2018 року розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1 склав 70 % грошового забезпечення, розмір підвищення згідно постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року склав з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 50 % від підвищення, а з 01.01.2019 рок по 31.12.2019 року - 75 % від підвищення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 р. у справі № 420/5200/20 було визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, які виразились у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% на 70% грошового забезпечення при її перерахунку з 01.01.2018 р.; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, які виразились в обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.01.2018 р., сумою в 13730 грн.; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо невиплати позивачу перерахованої пенсії у розмірі 100% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 року по 04.09.2019 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб"; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року порахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 89% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) позивачу з 05 березня 2019 року по 04.09.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, без обмеження її максимальним розміром; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 р. у справі № 420/5200/20 відповідачем проведено перерахунок пенсії станом на 01.01.2018 р. та станом на 05.03.2019р., що підтверджується копіями перерахунків від 25.11.2020р.
Згідно перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року, здійсненого 25.11.2020 року, розмір пенсії позивача за вислугу років склав 89 % грошового забезпечення. Розмір пенсії обмежено максимальним розміром та визначено виплату підвищення до пенсії з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року у розмірі 50 %, а з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - у розмірі 75 % підвищення.
З матеріалів справи встановлено, що 20.03.2019р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про переведення на інший вид пенсії.
У березні 2018 р. позивача переведено на пенсію по інвалідності, обчисливши її розмір, виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення. При цьому зазначено, що згідно постанови КМУ № 103 від 21.02.2018р. підвищення складає 8812,84 грн. З них виплачується: з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. щомісячно 50 % від підвищення 4406,42 грн.; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75 % від підвищення 6609,63 грн.; з 01.01.2020р. 100 % щомісячно від підвищення 8812,84 грн.
При проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2021р. у справі №420/4549/21 з 01.04.2019р., відповідач обчислив розмір пенсії позивача, виходячи з 80 % грошового забезпечення, обмеживши її максимальний розмір 17838,05 грн. При цьому зазначено, що згідно постанови КМУ № 103 від 21.02.2018р. підвищення складає 5974,04 грн. З них виплачується: з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. щомісячно 50 % від підвищення 2987,02 грн.; з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. щомісячно 75 % від підвищення 4480,53 грн.; з 01.01.2020р. 100 % щомісячно від підвищення 5974,04 грн.
Не погоджуючись з діями відповідача по зменшенню відсоткового розміру пенсії та обмеженню розміру його пенсії при її перерахунку, а також діями щодо невиплати 100% сум підвищення пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду даної справи частково погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне:
Як вбачається з позовної заяви, позивач просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, які виразились у зменшенні основного розміру його пенсії з 90% на 80% грошового забезпечення при перерахунку його пенсії з 01.04.2018 р. та з 01.04.2019 р.
В свою чергу, з матеріалів справи встановлено, що на підставі самостійно поданої заяви позивачу з 01.04.2018 року призначено пенсію по інвалідності (2 група інвалідності) з розрахунку 80% від грошового забезпечення на підставі ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до зазначеної статті 21 Закону № 2262-XII пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
Колегія суддів зазначає, що при призначенні позивачу пенсії по інвалідності та при здійсненні в подальшому перерахунку пенсії відповідач не керувався положеннями статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на яку посилається суд першої інстанції, оскільки ця стаття визначає розміри пенсій за вислугу років, а не по інвалідності.
Положеннями п. 17, 18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
Також, колегія суддів наголошує, що позивач не оскаржував рішення відповідача про призначення йому пенсії по інвалідності з розрахунку 80% від грошового забезпечення.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції на підставі положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що визначають розміри пенсій за вислугу років, а не по інвалідності, не було підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 80% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.04.2018 року та з 01.04.2019 року, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.04.2018 року та з 01.04.2019 року перерахунок пенсії позивачу, виходячи з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Що стосується вимог позивача визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії по інвалідності, при переведенні його з 01.04.2018 р. на вид пенсії «по інвалідності», сумою в 13730 грн., при перерахунку його пенсії по інвалідності з 01.04.2019 р. сумою 17838,05 грн., з 01.09.2019 р. сумою в 15640,00 грн. та з 01.08.2021 р. сумою в 18540,00 грн., колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (редакція від 19.06.2011 року, підстава - 2857-VI) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.10.2011 року, у статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, частину п'яту викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2016 року) у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
В свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у ч. 7 ст. 43 слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Проте, на момент набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017 року, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016 року Конституційним Судом України неконституційною, а тому повністю втратила чинність, отже зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків.
Набуття чинності з 1 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII не викликає автоматичного відновлення дії ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII.
Отже, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.12.2016 року є такими, що втратили чинність.
Це означає, що стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Правова позиція суду у даній справі відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, викладеним, зокрема, у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 348/190/17, від 05 лютого 2020 року у справі № 815/357/18, від 16 квітня 2020 року у справі № 620/1285/19, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17.
Також, посилання відповідача на норми статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року є безпідставним, оскільки норма ст. 2 вказаного Закону в частині обмеження розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є абсолютно тотожною нормі ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка вже визнана такою, що суперечить Конституції України та відповідно не підлягає застосуванню.
Колегія суддів наголошує, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, а саме з 20.12.2016 року по теперішній час в законодавстві України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, відсутні норми, якими обмежується максимальний розмір пенсії, та будь-яких змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів щодо обмеження пенсії максимальним розміром протягом цього часу не вносилося.
Однак, відповідач свідомо ігнорує рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, яким безпосередньо надається оцінка неконституційності правових норм, якими обмежуються права осіб, звільнених з військової служби, щодо їх пенсійного забезпечення, зокрема визнається неконституційним обмеження розміру пенсій таких осіб.
Що стосується посилань апелянта на постанови Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 361/4922/17 та від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19, висновки яких, як вважає останній, підтверджують позицію апелянта щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром, колегія суддів зазначає, що наведені рішення касаційного суду не стосуються застосування спірних положень законодавства та прийняті щодо вирішення підстав для перерахунку пенсій згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як у даній справі, а тому, відповідно висновки, наведені у вказаних постановах, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
В свою чергу, постанова Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі № 347/2083/16, на яку посилається апелянт, прийнята щодо правовідносин, які виникли до прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43 щодо максимального розміру пенсії.
Також, ухвала Верховного Суду України від 06.03.2017 року у справі № 490/5309/16-а, постанова Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 183/342/17 (2а/183/70/17), на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, взагалі не стосуються спірних правовідносин.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності дій відповідача щодо обмеження призначеної та в подальшому перерахованої позивачу пенсії по інвалідності максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління ПФУ в Одеській області щодо виплати пенсії після її перерахунку з 01.01.2018 року в 2018 році з урахування лише 50% суми підвищення пенсії, а в 2019 році - з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії, слід зазначити наступне:
30.08.2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01.03.2018 р.
Разом з цим, 21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", відповідно до пункту 1 якої вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Пунктом 2 зазначеної Постанови визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
В свою чергу, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року, серед іншого вказав на те, що зміст статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, починаючи з 01.04.2019 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 року у справі №160/3586/19, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року.
З наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що з 05.03.2019 року пенсія позивача підлягала виплаті у розмірі 100 % суми підвищення пенсії, відтак дії відповідача щодо поетапної (часткової) виплати позивачу розміру пенсії по інвалідності за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75% суми підвищення пенсії, є протиправними.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі наведеного вище, згідно ст. 317 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління ПФУ в Одеській області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
Частиною 1статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 75% суми підвищення до пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 05.03.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.04.2018 року, а також в подальшому при перерахунках пенсії по інвалідності ОСОБА_1 01.04.2019 року, з 01.09.2019 року та з 01.08.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 року, з 01.04.2019 року, з 01.09.2019 року та з 01.08.2021 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням вже проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук