31 березня 2022 року м. Дніпросправа № 160/15508/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 160/15508/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання протиправною бездіяльності - повернуто позивачу.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач 05 січня 2022 року засобами поштового зв'язку направив апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подана до суду 15.01.2022 року. Ухвала Дніпропетровським окружним адміністративним судом складена 10.02.2021 року, саме з моменту складання повного тексту рішення обчислюється тридцяти денний строк для оскарження рішення.
ОСОБА_1 погоджується, що ухвалу від 10.02.2021 року отримав 13.03.2021 року.
Перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення або складання повного тексту рішення. Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави.
Для встановлення поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху та зобов'язано надати до суду апеляційної інстанції докази та підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2022 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також ухвалою зобов'язано надати до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Судом направлено ухвалу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку. Ухвалу отримано 14.03.2022 року відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.
Розпорядженням Т.в.о. керівника апарату Третього апеляційного адміністративного суду від 15.03.2022 року вирішено призначити у справі повторний автоматизований розподіл справі № 160/15508/20.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Лукманова О.М. (головуючий суддя), судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.
Згідно ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Таким чином, розгляд апеляційної скарги буде проводитись визначеним складом суду.
Судом в ухвалі від 04.02.2022 року звернуто увагу заявника апеляційної скарги, що строк подання апеляційної скарги може бути поновлено у разі коли заявник дізнався про наявність ухали, або отримав її пізніше, ніж її ухвалено. При цьому, строк подання апеляційної скарги обраховується від дати отримання ухвали чи від дати коли заявник про неї дізнався або повинен був дізнатись.
Разом з апеляційною скаргою, заявник заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що копію ухвали отримав та вже звертався до суду.
19.03.2021 року ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на ухвалу суду від 10.02.2021 року. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 року апеляційна скарга повернута.
Ухвалу від 09.09.2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 отримав 30.12.2021 року. Повторно апеляційну скаргу подав 05.01.2022 року.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
У рішенні Європейський Суд з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об'єктивні, непереборні підстави.
Звісно, суд враховує, що ухвалу про повернення апеляційної скарги від 09.09.2021 року отримано заявником 31.12.2021 року, апеляційну скаргу подано 05.01.2022 року, у короткий проміжок часу після отримання ухвали. Проте, подаючи апеляційну скаргу у березні 2021 року, заявник не цікавився станом її розгляду, не цікавився її поверненням 09.09.2021 року, не мав зацікавленості у її розгляді, тим більше у відведений строк.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Передбачено, що учасник справи може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення, у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами.
30.03.2022 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яка мотивована запровадженим в Україні карантином.
Згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони по справі повинні розумно користуватись своїми правами у тому числі щодо строку звернення до суду.
Заявник апеляційної скарги не надає докази, не доводить підстави, які завадили звернутись до суду з апеляційною скаргою у відведений строк. Не вказано, що завадило подавати апеляційну скаргу одразу після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги.
В ухвалі від 18.09.2020 року у справі № 11-119сап20 Велика Палата Верховного Суду вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Повертаючись до практики Європейського суду з прав людини, варто вказати, що суд неодноразово вказував, що право на доступ до судочинства, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункту 53 рішення ЄСПЛ від 08.04.2010 року у справі «Меньшакова проти України»). За висновком, викладеним в рішенні від 18.10.2005 року у справі «МПП «Голуб» проти України», право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними меж.
На підтвердження поважності пропуску строку доказів не надає, не наводить підстави та не долучає докази щодо обставин, які завадили подати апеляційну скаргу до суду раніше.
Суд ухвалою від 04.02.2022 року зобов'язував надати разом з заявою про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою й докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Таких доказів заявник апеляційної скарги не надає.
Згідно п. 3 розділу VI КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює строки, встановлені у статтях 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 258, 261, 295, 298, 304, 309, 329, 332, 338, 342, 363, а також продовжує процесуальні строки, які встановлені законом чи судом, на строк дії карантину. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заявник апеляційної скарги має право на поновлення строку подання апеляційної скарги у разі надання доказів неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк через впровадження карантину. ОСОБА_1 не надає докази, як карантинні заходи, запровадженні в України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запровадження в м. Кривому Розі, вплинули на можливість та строки подання апеляційної скарги, не вказано які непереборні обставини через запровадження карантинних заходів завадили наприклад, сплатити судовий збір у межах відведеного строку, роздрукувати текст апеляційної скарги. Карантинні заходи не передбачають закриття поштових відділень.
11.03.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на підставі якої з 12 березня 2020 року запровадив на території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування тощо. Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», запроваджено адаптивний карантин на території України.
Не вказано, як карантинні заходи завадили ОСОБА_1 звернутись до суду з апеляційною скаргою вчасно, або цікавитись ходом розгляду першої апеляційної скарги.
Суд зважає, що розглядає питання про відкриття провадження у справі чи про відмову у відкритті - у термін більше року після винесення судом оскаржуваної ухвали.
Не усунуто інші недоліки апеляційної скарги.
30.03.2022 року до суду від ОСОБА_1 , у якості усунення недоліків апеляційної скарги надійшла заява про звільнення від сплати судового збору. Свою заяву обґрунтовує відсутністю коштів, вказує, що отримує лише соціальні виплати, не працевлаштований.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Передбачено, що суд може звільнити від сплату судового збору визначене коло осіб. Для звільнення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
Варто вказати, що Законом визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Звільнення від сплати судового збору можливе у спорах, що стосуються захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю позивача. Спір стосується надання відповідей на звернення громадянина.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При оскарженні ухвали суду першої інстанції сплачується судовий збір. Судом при визначені суми судового збору, необхідного до сплати при поданні апеляційної скарги, вже було зменшено розмір такого судового збору, що залишено поза увагою заявником.
У встановлений судом строк, недоліки апеляційної скарги усунуті не були. ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали суду від 04.02.2022 року, не доведено відсутність коштів для сплати судового збору. При подані апеляційної скарги ОСОБА_1 мав виконати вимоги Закону України «Про судовий збір» та сплатити судовий збір.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Разом з тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційну скаргу у встановлений законом порядку, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік тощо.
Обставини, які зазначив скаржник, відповідно до Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Верховний Суд в ухвалі від 09.09.2019 року у справі №215/3553/17(2-а/215/156/17) дотримується аналогічної позиції.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У зв'язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 298, ст. 299 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 160/15508/20 та визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані ОСОБА_1 .
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 160/15508/20.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова