вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" січня 2022 р. м. Київ Справа №910/14185/21
За позовом Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд.6)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захисні технології України» (09700, Київська обл., Богуславський район, м. Богуслав, вул. Шевченка, буд. 85)
про стягнення 2310012,00 грн
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Капля Є.В.
Представники:
Від позивача: не з'явились
Від відповідача: Глухенький О.А., Галя Є.С.
Господарським судом Київської області розглянута справа №910/14185/21 за позовом Міністерства оборони України (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захисні технології України» (далі відповідач) про стягнення 2310012,00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.12.2021 у задоволенні вказаного позову відмовлено повністю. При ухваленні рішення у справі питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом вирішено не було, однак відповідачем до закінчення судових дебатів у справі заявлено клопотання про намір подання доказів понесення таких судових витрат, за правилами п.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
15.12.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно якої відповідач просить стягнути на його користь з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу згідно з договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.04.2021 №16 в розмірі 99900,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2021 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.12.2021.
У судове засідання 28.12.2021 з'явились представники сторін, представник відповідача підтримав подану ним заяву про розподіл судових витрат, представник позивача письмових заперечень не подавав, але усно заперечував проти задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат з підстав неспівмірності заявленої відповідачем суми.
28.12.2021 суд на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановив ухвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду заяви відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на 13.01.2022.
10.01.2022 до суду надійшла заява відповідача про надання доказів щодо сплати відповідачем гонорару успіху, відповідно до якої відповідач просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу згідно з договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.04.2021 №16 у розмірі 99900,00 грн, що включає в тому числі 69300,36 грн гонорару успіху.
У судове засідання 13.01.2022 з'явились представники відповідача, позивач в судове засідання не з'явився, про судове засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат та заперечення позивача, а також дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, відповідачем до закінчення судових дебатів у справі була зроблена заява про те, що докази на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення за правилами ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.
Також, згідно ч.5 ст.123 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначений умовами Договору №16 про надання професійної (правничої) допомоги від 02.04.2021, додатком до нього №6 від 23.09.2021; детальний опис витрат на правову допомогу визначений розрахунком понесених витрат у заяві відповідача про розподіл судових витрат; факт понесення витрат підтверджується актом виконаних робіт №1 від 31.10.2021 на суму 25000,00 грн, актом виконаних робіт №2 від 18.11.2021 на суму 2800,00 грн, актом виконаних робіт №3 від 09.12.2021 на суму 2800,00 грн, актом виконаних робіт №4 від 13.12.2021 на суму 69300,36 грн, рахунком №0912 від 09.12.2021 на суму 30600,00 грн, платіжним дорученням №709 від 10.12.2021, рахунком від 15.12.2021 №1512 та платіжним дорученням №741 від 30.12.2021.
Загальний розмір витрат відповідача на правничу допомогу у даній справі склав 99900,00 грн, з яких 30600,00 грн. є витратами на надання правничої (правової) допомоги згідно актів виконаних робіт №1 від 31.10.2021, №2 від 18.11.2021, №3 від 09.12.2021, а 69300,36 грн є витратами на надання правничої (правової) допомоги у формі «гонорару успіху» (а саме в розмірі 3% від відмовлених (зменшених) судом першої інстанції позовних вимог: 2310012,00 х 3% = 69300,36) згідно акту виконаних робіт №4 від 13.12.2021
Позивач проти задоволення заяви відповідача про розподіл судових витрат заперечив усно, посилаючись на те, що вказані відповідачем у його заяві витрати є неспівмірними та завищеними. Доказів неспівмірності та завищеності таких витрат позивачем суду не надавалось.
Дослідивши подані матеріали в їх сукупності, оцінивши доводи сторін, позиція господарського суду за результатом розгляду заяви відповідача про розподіл судових витрат є наступною.
Зі змісту поданої у даній справі позовної заяви вбачається, що позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача загальної суми 2310012,00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.12.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує правову позицію Верховного Суду (постанова у справі №911/739/15 від 30.07.2019) про наведені в рішеннях Європейського суду з прав людини критерії, з яких слід виходити при визначенні витрат на правову допомогу.
А саме, згідно рішень Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", "East/West Alliance Limited" проти України" заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Також у постанові від 05.06.2018 у справі №904/8308/17 Верховний Суд зазначав, що встановлений у договорі про надання правової допомоги у господарському процесі фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді прогресивної процентної ставки від загальної суми позовних вимог не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, вирішуючи питання можливості віднесення до судових витрат бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого гонорару успіху, Верховний Суд вказав, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склались між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд зазначає, що заявлені відповідачем витрати на надання правничої (правової) допомоги в загальній сумі 30600,00 грн. згідно актів виконаних робіт №1 від 31.10.2021, №2 від 18.11.2021, №3 від 09.12.2021 документально обґрунтовані та підтверджуються наявними доказами, а саме: Договором №16 про надання професійної (правничої) допомоги від 02.04.2021, додатком до нього №6 від 23.09.2021, актами виконаних робіт №1 від 31.10.2021, №2 від 18.11.2021, №3 від 09.12.2021, рахунком №0912 від 09.12.2021, платіжним дорученням №709 від 10.12.2021, детальний опис витрат на правову допомогу визначений розрахунком понесених витрат у заяві відповідача про розподіл судових витрат. Доказів неспівмірності цих витрат позивачем не надано.
У зв'язку з цим заява відповідача про розподіл судових витрат в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо заявленого відповідачем «гонорару успіху» в сумі 69300,36 грн, то, як вже суд вказував вище, встановлений у договорі про надання правової допомоги у господарському процесі фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді прогресивної процентної ставки від загальної суми позовних вимог не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Заявлені відповідачем витрати на надання правничої (правової) допомоги в формі «гонорару успіху» в сумі 69300,36 грн документально підтверджуються наявними доказами, а саме Договором №16 про надання професійної (правничої) допомоги від 02.04.2021, додатком до нього №6 від 23.09.2021, актом виконаних робіт №4 від 13.12.2021, рахунком від 15.12.2021 №1512 та платіжним дорученням №741 від 30.12.2021.
Проте, беручи до уваги предмет та ціну позову, що становила суму 2310012,00 грн, складність та значення для сторін цієї справи, яка розглядалась судом за участю представників сторін у загальному провадженні, а також враховуючи обсяг підготовлених та наданих сторонами заяв по суті справи з відповідними доводами, міркуваннями та запереченнями (обсяг наданої правової допомоги у справі), суд вважає, що у даному випадку лише 50% заявленого відповідачем «гонорару успіху» в сумі 69300,36 грн (а саме в розмірі 34650,18 грн) відповідають критерію розумної необхідності таких витрат як витрат на надання правничої (правової) допомоги у цій справі.
Отже, на переконання суду, не всі витрати відповідача у формі заявленого «гонорару успіху» відповідають критеріям неминучості та необхідності, як зазначено вище, а тому заявлені відповідачем витрати на надання правничої (правової) допомоги в формі «гонорару успіху» в сумі 69300,36 грн підлягають розподілу частково, а саме в розмірі 34650,18 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розподілу підлягають витрати відповідача на надання правничої (правової) допомоги у цій справі в загальному розмірі 65250,18 грн (30600,00 грн та 34650,18 грн).
Відповідно до ч.1 ст.73, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, шляхом стягнення з позивача на користь відповідача документально підтверджених та обґрунтованих витрат в розмірі 65250,18 грн та про відмову від стягнення з позивача на користь відповідача іншої частини заявлених відповідачем витрат.
Керуючись ст.123, 126, 129, 221, 233, 236-238, 240-241, 244, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Захисні технології України» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/14185/21 за позовом Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захисні технології України» про стягнення 2310012,00 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захисні технології України» (09700, Київська область, Богуславський район, м. Богуслав, вул. Шевченка, буд. 85, ідентифікаційний код 33604605) 65250 (шістдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн 18 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Додаткове рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, передбаченому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у строк, визначений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата виготовлення і підписання повного тексту додаткового рішення 11.04.2022.
Суддя О.О. Третьякова