Справа № 308/3459/22
Закарпатський апеляційний суд
06.04.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/106/22, за апеляційною скаргою, яку подав підозрюваний ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2022 року задоволено клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , (далі - слідчий) погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 (далі - прокурор) у кримінальному провадженні № 12022071170000130, внесеному 09.03.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та застосовано відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Чоп, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого слюсарем у КП Чопської міської ради «Водоканал Чоп», не одруженого, з базовою освітою, раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 07 травня 2022 року включно з визначенням застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74 430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень.
У випадку внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 покладені такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон; утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
З матеріалів клопотання убачається, що 11 березня 2022 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся заступник начальника слідчого відділення ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 із погодженим з прокурором клопотанням про застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного за ч. 4 ст. 185 КК України. У клопотанні вказується на те, що слідчим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022071170000130 за ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідно до клопотання, 08 березня 2022 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб - з неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, проникли на територію подвір'я через незамкнуті металеві ворота, де шляхом злому навісного замка дверей до приміщення майстерні комунального підприємства Чопської міської ради «ВОДОКАНАЛ ЧОП», що розташоване за адресою: вул. Головна, № 43, м. Чоп, Ужгородський район, Закарпатська область, достовірно знаючи, що у приміщенні нікого не має, звідки таємно викрали електроінструменти, які належать комунальному підприємству, а саме: бензокосилку марки «FORESTA», моделi FC-43, ланцюгову бензопилу марки «CRAFTER», моделi RCS-4300, кутову шліфувальну машину марки «Vorhut», моделі «VA 200 D», кутову шліфувальну машину марки «Протон», зварювальний апарат марки «Протон», моделі «ИСА - 245С», шуруповерт марки «Протон», моделi «ДСУ1100», зелену коробку з наборами ключів марки «INTERTOOL» та шуруповерт марки «STURM», моделі «ID2195OK», чим завдали підприємству матеріального збитку на суму, розмір якої встановлюється. Викравши майно ОСОБА_5 та ОСОБА_9 із місця вчинення кримінального правопорушення зникли та реалізували викрадені речі. У клопотанні слідчий також вказує на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Окрім того, у клопотанні вказується на те, що органом досудового розслідування встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (оскільки він ніде не працює та не має стійких соціальних зв'язків, тому, існує ймовірність, що ОСОБА_5 у будь-який момент з легкістю може покинути територію Закарпатської області та України); існує ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків з метою зміни ними показань на його користь ( ОСОБА_5 добре відомо місце проживання свідків, позаяк вони є знайомими, тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може здійснити підкуп чи застосувати насильство відносно свідків); сторона обвинувачення вважає, що існує ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що він ніде не працює, а для прожиття йому необхідні кошти. Тому, слідчий вважає, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, - просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий. Окрім того, слідчий суддя, вирішуючи клопотання, взяв до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та відомості щодо того, що ОСОБА_5 є працездатним, тяжким захворюваннями, які можуть перешкоджати його утриманню під вартою не хворіє, є неодруженим, у нього відсутні достатні соціальні зв'язки. На підставі вищенаведеного, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, одночасно визначивши розмір застави, у випадку внесення якої, поклавши на ОСОБА_5 процесуальні обов'язки.
В апеляційній підозрюваний ОСОБА_5 вказує на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Стверджує, що органом досудового розслідування не доведено наявність існування жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, які зазначені у клопотанні. Вважає, що слідчим суддею відносно нього обрано найсуворіший запобіжний захід, який не відповідає меті застосування, є безпідставним, невиправданим та недоцільним. Апелянт зазначає, що спільно проживає з батьками похилого віку, яких утримує та які потребують його догляду. Звертає увагу на те, що слідчим суддею не враховано те, що апелянт має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання, що є підставою для застосування менш суворо запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою обрати щодо нього запобіжній захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме - цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора та підозрюваного, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги, що: вказані особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; даних про поважність причин неявки чи заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день вони не подавали; підозрюваний не заявляв клопотань про бажання брати участь у розгляді апеляційної скарги; апеляційним судом не визнавалась обов'язковість явки підозрюваного на розгляд апеляційної скарги; прокурорка ОСОБА_7 подала заяву про розгляд апеляційної скарги без її участі.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_5 та його захисниця - адвокатка ОСОБА_10 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09.03.2022, протоколами огляду місця події від 09.03.2022, показами потерпілого ОСОБА_11 від 10.03.2022, показами свідка ОСОБА_12 від 10.03.2022, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 09.03.2022, показаннями підозрюваного ОСОБА_5 , та іншими доданими до клопотання матеріалами, на підставі яких 10.03.2022 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_5 про підозру, яке цього ж дня йому вручено. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_5 діяння, які підпадають під ознаки передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі кримінального провадження обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення цього кримінального правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень. При цьому, апеляційний суд бере до уваги й те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 ним не оспорюється.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення, у своїй сукупності з його тяжкістю (передбачене ч. 4 ст. 185 КК України кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років із конфіскацією майна), повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині. При цьому, на переконання апеляційного суду, слідчим суддею вірно враховано й дано належну оцінку тим фактам, що ОСОБА_5 не одружений, на утриманні дітей не має, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього достатніх соціально стримуючих факторів, а також те, що ОСОБА_5 знайомий із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні, і будь-яких захворювань, які перешкоджали утриманню його під вартою, немає.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність існування жодного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, які зазначені у клопотанні, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_5 спільно проживає з батьками похилого віку, яких він утримує та які потребують догляду, має постійне місце проживання, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, визнає такими, що не свідчать про відсутність вищенаведених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд бере до уваги й те, що стороною захисту не надано жодних доказів у підтвердження того, що батьки ОСОБА_5 перебувають на його утриманні та потребують його догляду, а також про те, що в них немає інших осіб, які б змогли доглядати їх.
При цьому, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, впливати на учасників кримінального провадження, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_5 захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_5 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що обраний ОСОБА_5 запобіжний захід є занадто суворим та про можливість застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема й цілодобового домашнього арешту, - апеляційний суд також відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження і не спростовують висновків слідчого судді, вважаючи, що наведені в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді факти, які знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, у тому числі й домашнього арешту.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, взяв до уваги і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, фактичні обставини та тяжкість кримінального правопорушення, негативні наслідки для суспільства від кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, і обґрунтовано визначив розмір застави у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 74430 гривень, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Погоджуючись з указаним висновком, апеляційний суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обставини його вчинення, зокрема й те, що таке мало місце в умовах воєнного стану, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави - 74300 гривень, на даному етапі досудового розслідування є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні. Разом із тим, апеляційним судом не встановлено підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 , і такий обумовлений також високим ступенем суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , та тяжкими наслідками для суспільства.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 74430 гривень, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не посилається.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав підозрюваний ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 березня 2022 року, якою задоволено погоджене з прокурором клопотання заступника начальника слідчого відділення ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 та обрано відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 07 травня 2022 року включно, з визначенням застави у розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 74 430 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять) гривень, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: