Дата документу 24.03.2022 Справа № 554/7514/21
Провадження № 2/554/962/2022
Іменем України
24 березня 2021 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Гольник Л.В.,
секретаря судового засідання - Плаксюк І.Ю.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особи приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, Четверта Полтавська нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, в якому просила визначити, що частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_1 складала Ѕ частину; визнати за ОСОБА_2 право власності на 7/16 частин квартири АДРЕСА_1 , яка складається з: коридору 1 площею 7,3 кв.м, кімнати 2 площею 10,9 кв.м., кімнати 3 площею 17,6 кв.м, кімнати 4 площею 10,0 кв.м, вбудованої шафи площею 0,3 кв.м, кухні 6 площею 6,0 кв.м, ванної 7 площею 2,0 кв.м, вбиральні 8 площею 1,0 кв.м, та лоджії 1,2 кв.м, всього 56,3 кв.м, а житлова площа - 38,5 кв.м, також у користуванні наявне одне відділення сараю у підвалі 2,7 кв.м; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати.
В обґрунтування вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим відкрилася спадщина, яка складається із Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Як спадкоємці першої черги діти померлого - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 подали заяви про прийняття спадщини, а мати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняла спадщину фактично, оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкоємцем на день смерті.
23.01.2021 року державний нотаріус Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. відмовила у вчинені нотаріальної дії, оскільки реєстрація права власності в державному реєстрі за ОСОБА_5 відсутня.
Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право особистої власності. Проте спірна квартира була придбана ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в період шлюбу. Отже, частки кожного із них у спірній квартирі АДРЕСА_1 є рівними, і за їх життя становили по 1/2 частині.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , після якої відкрилась спадщина фактично на 1/2 частину кватири АДРЕСА_1 , як на частку, яка їй належала на праві сумісної власності подружжя, але не була виділена, та на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 як частку спадкового майна, які ОСОБА_6 успадкувала шляхом фактичного прийняття за місцем поживання та реєстрації із спадкодавцем ОСОБА_5 . Тобто частка, яка підлягає спадкуванню після ОСОБА_6 становить 5/8 частин кватири.
Позивач як спадкоємець першої черги звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. із заявою про прийняття спадщини після матері ОСОБА_6 . Також із заявою про прийняття спадщини звернулася сестра - ОСОБА_4
29.07.2021 року приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дробітько В.В. з підстав відсутності у позивача правовстановлюючих документів виніс постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії.
До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 . Частка спадкового майна, яка належить позивачу у порядку спадкування після батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6 , які померли, становить 7/16 частин, сестри ОСОБА_4 - 7/16 частин, брата ОСОБА_3 - 1/8 частини спірного майна.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності. У зв'язку з цим просить задовольнити позовні вимоги та стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 10.08.2021 року було відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.
27.09.2021 позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, а саме просила стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її користь судовий збір за подання позову в сумі 2546, 44 грн. та оплату витрат на правову допомогу (гонорар адвоката) в розмірі 5500 грн., всього 8046,44 грн. (а.с.65-67).
Ухвалою суду від 25.11.2021 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. належним чином засвідчену копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері позивача - ОСОБА_6 , витребувано у Четвертій полтавській державній нотаріальній контрі належним чином засвідченої копії Спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивача - ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 23.12.2021 року підготовче провадження закрите та справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Пономаренко В.В. позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримала, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день і час слухання справи. Заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали, про причини неявки не інформували, відзив на позовну заяву та будь-які клопотання до суду не подавали.
Ураховуючи викладене, а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Представник третьої особи Четвертої полтавської державної нотаріальної контори та третя особа приватний нотаріус Дробітько В.В. у судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі. Відзиву, клопотань та заперечень проти позову до суду не надавали.
Суд заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 19), у зв'язку з чим відкрилася спадщина, яка складається із Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
08.12.2020 року Четвертою Полтавською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 278/2020 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщину прийняли: дочка померлого ОСОБА_2 , син померлого ОСОБА_3 , дочка померлого - ОСОБА_4 та дружина померлого - ОСОБА_6 . Інших заяв станом на 12.01.2021 року про прийняття спадщини чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходило (а.с. 24).
ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 ) є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис про народження №1120 від 02.04.1976 року), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 (а.с.15).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу вбачається, що 27.08.1993 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_8 , який зареєстровано за актовим записом №1746 у Центральному відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, у зв'язку з цим позивач змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_9 (а.с. 17).
29.10.2004 року позивач (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 ) уклала шлюб із ОСОБА_10 , який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Октябрського районного управління юстиції м. Полтави за актовим записом №192, у зв'язку з цим позивач змінила прізвище з ОСОБА_9 на ОСОБА_11 (а.с. 16).
23.01.2021 року державний нотаріус Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Ткаченко Н.В. винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв'язку з тим, що реєстрація права власності в державному реєстрі за ОСОБА_5 відсутня та відсутні правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право особистої власності № НОМЕР_2 від 08.12.2014 року, виданого реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції Полтавської області та зареєстрованого в установленому законом порядку за реєстровим записом №17804569 в реєстраційній службі Полтавського міського управління юстиції Полтавської області (а.с.30).
Із ордеру №1196, виданого на ім'я ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Октябрської ради депутатів трудящих міста Полтави від 21.10.1975 року №517 вбачається, що на заселення у трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 надано право - ОСОБА_6 як квартиронаймачу, ОСОБА_5 як чоловіку квартиронаймача, та сину ОСОБА_3 (а.с. 27).
Житлово-будівельний кооператив «За рулем» від 22.09.2021 року № 75 повідомив, що член ЖБК «За рулем» ОСОБА_6 була власником квартири АДРЕСА_1 з 1974 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сума пайового внеску за квартиру в розмірі 5346,00 крб. сплачена в 1989 році в повному обсязі. Загальна площа квартири становить 55,2 кв.м., житлова 39,65 кв.м (а.с. 63).
Вказана квартира була придбана ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в період шлюбу з огляду на те, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був зареєстрований 17.10.1970 року в м.Полтаві у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області за актовим записом №2042. До шлюбу ОСОБА_6 мала прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 30.01.2021 року (а.с. 18).
Згідно з Довідкою № 52 від 08.12.2020 року, виданої ЖБК «За рулем», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований з грудня 1974 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою проживала та зареєстрована дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 111 зв.).
Відповідно до ст. 144 ЖК України особи, прийняті до членів житлово-будівельного кооперативу, по рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми її пайового внеску і граничного розміру жилої площі, передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу. Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Згідно ст. 146 ЖК України поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його дружиною допускається в разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване жиле приміщення в займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а в разі відсутності згоди - за рішенням суду.
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Статтею 70 СК України визначено, що розмір часток у разі поділу майна , що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна кожного із подружжя є рівними.
Аналогічні приписи містилися у статтях 22 та 28 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР, норми якого діяли на час виникнення шлюбних стосунків і утворення сім'ї між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Частиною 3 ст. 368 ЦК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 2 та 3 ст. 370 ЦК України передбачено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.
Таким чином, враховуючи норми законодавства України частки подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у спірній квартирі АДРЕСА_1 є рівними, і за їх життя становили по 1/2 частині.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивача ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 , про що 26.01.2021 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено відповідний актовий запис № 144, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, яка складається із Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , як частки, яка їй належала на праві сумісної власності подружжя, але не була виділена, та на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 як частку спадкового майна, які ОСОБА_6 успадкувала шляхом фактичного прийняття спадщини за місцем проживання та реєстрації із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто частка, яка підлягає спадкуванню після ОСОБА_6 становить 5/8 частин кватири АДРЕСА_1 .
27.07.2021 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. заведено спадкову справу № 14/2021 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заяви про прийняття спадщини подали дочки померлої - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 25).
29.07.2021 року приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Дробітько В.В. з підстав відсутності правовстановлюючих документів винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії (а.с. 23).
Відповідно до положень пункту 4.2. частини 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача Свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом проводиться після перевірки родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем. Документами, які підтверджують родинний зв'язок, є: свідоцтва органів РАЦС, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин.
Пунктом 2.1. зазначеного Порядку передбачено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи.
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 встановлена, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України.
Статтями 1261, 1262, 1264 ЦК України до першої черги спадкоємців за законом відносяться діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, до другої черги рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері, а до четвертої - особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, враховуючи приписи зазначених норм ЦК України відповідачі відносяться до першої черги спадкоємців, як то після смерті батька ОСОБА_5 , так і після смерті матері - ОСОБА_6 . Разом з тим, брат ОСОБА_3 після смерті матері не звернувся до нотаріуса та не подав у встановлений законом строк відповідну заяву про прийняття спадщини.
До складу спадкового майна входить квартира АДРЕСА_1 . Частка спадкового майна, яка належить позивачу ОСОБА_2 у порядку спадкування після батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6 становить 7/16 частин, сестри ОСОБА_4 7/16 частин, брата ОСОБА_3 - 1/8 частина спірного майна.
Згідно із технічного паспорту станом на 15.02.2021 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 складається з: коридору 1 площею 7,3 кв.м, кімнати 2 площею 10,9 кв.м., кімнати 3 площею 17,6 кв.м, кімнати 4 площею 10,0 кв.м, вбудованої шафи площею 0,3 кв.м, кухні 6 площею 6,0 кв.м, ванної 7 площею 2,0 кв.м, вбиральні 8 площею 1,0 кв.м, та лоджії 1,2 кв.м, всього 56,3 кв.м, а житлова площа - 38,5 кв.м., також у користуванні наявне одне відділення сараю у підвалі 2,7 кв.м.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пункт 3.1.Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 передбачає право спадкоємця на захист в судовому порядку права власності на спадкове майно шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Також Листом передбачено, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку то за спадкоємцем може бути визнані майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у постанові №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Згідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відсутність у сторони правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює факт отримання свідоцтва на спадщину у нотаріуса.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Частиною четвертою статті 55 Конституції України унормовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме визнання за ОСОБА_2 права власності 7/16 частин квартири АДРЕСА_1 , на майно у порядку спадкування.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як встановлено судом, 07.07.2021 року між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Пономаренко В.В., яка діє на підставі свідоцтва №468 про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.05.2006 року, укладено договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до квитанції №204 від 07.08.2021 року в зв'язку з розглядом справи позивачем було сплачено за правничу допомогу 5500 грн. згідно наданого розрахунку (а.с. 69, 72).
З урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500 грн.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмір 2546,44 грн.
Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216-1218,1261 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, Четверта Полтавська нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в квартирі АДРЕСА_1 складала Ѕ частину.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 7/16 частин квартири АДРЕСА_1 , яка складається з: коридору 1 площею 7,3 кв.м, кімнати 2 площею 10,9 кв.м., кімнати 3 площею 17,6 кв.м., кімнати 4 площею 10,0 кв.м., вбудованої шафи площею 0,3 кв.м., кухні 6 площею 6,0 кв.м, ванної 7 площею 2,0 кв.м., вбиральні 8 площею 1,0 кв.м., лоджії 1,2 кв.м., всього 56, 3 кв.м., жилова площа - 38,5 кв.м., у користуванні одне відділення сараю у підвалі - 2,7 кв.м.
Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2546,44 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5500 грн., всього 8046,44 грн., в рівних частках, тобто по 4023,22 грн. з кожного.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 04.04.2022 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаюча, АДРЕСА_3 .
Відповідач 1: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_4 .
Відповідач 2: ОСОБА_4 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_5 .
Третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна, місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 3.
Третя особа: Четверта Полтавська нотаріальна контора, місцезнаходження: м.Полтава, вул. Грабчака, буд. 2.
Суддя Л.В.Гольник