Справа № 296/1576/22
3/296/1084/22
"07" квітня 2022 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Покатілов О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, солдата водія вч НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1
за ч.2 ст.172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив :
Військовослужбовець ОСОБА_1 проходить військову службу згідно із мобілізаційним призначенням у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія 2-го кулеметного відділення кулеметного зводу з стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та кожен повинен додержуватися вимог Конституції України та законів України; ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Під час проходження військової служби, зокрема при виконанні обов'язків військової служби, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_1 зобов'язаний беззастережно виконувати накази командирів (начальників), свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, утримуватись від негідних вчинків та стримувати інших від їх вчинення.
Згідно до вимог ст. 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України.
Згідно вимог п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України указом Президента України № 133/2022 від 18.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який триває по теперішній час.
Згідно із ст. 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:
-наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед
державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
-наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу.
Під час військового стану відповідно до сигналу «Повітряна тривога» особовий склад військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 зобов'язаний залишити казарми або місця відпочинку, несення служби та прослідувати до укриття або бомбосховища.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-10 КУпАП відмова від виконання законних вимог командира, вчинене в умовах воєнного стану, є діянням, що віднесені до адміністративних правопорушень.
Згідно із ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир кулеметного зводу 3-ї роти військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_2 є командиром для солдата водія 2-го кулеметного відділення кулеметного зводу з стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
У той же час, солдат ОСОБА_1 29 березня 2022р. зазначені вимоги Закону проігнорував та близько 14 години, перебуваючи по вул. Комерційна у Корольовському районі м. Житомира на об'єкті, який був взятий під охорону та оборону військовою частиною НОМЕР_1 (більш точні відомості про дислокацію об'єкта не підлягають розголошення у зв'язку із веденням воєнного стану та забороною розголошення відомостей про дислокацію підрозділу Збройних Сил України), відкрито відмовився виконати наказ та законну вимогу командира кулеметного зводу 3-ї роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 , а саме виконати наказ: «Повітряна тривога, спуститися до бомбосховища».
Крім того, у цей же час ОСОБА_1 , відмовився у нецензурній формі повторно виконати зазначений наказ командира та відреагував на наказ в бік командира брутальною лайкою.
Викладене свідчить про умисне скоєння солдатом ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Таким чином, 29.03.2022р. близько 14 години, військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_1 , проходячи військову службу на посаді водія 2-го кулеметного відділення кулеметного зводу з стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у Корольовському районі м. Житомира на об'єкті, який був взятий під охорону та оборону військовою частиною НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 28, ЗО, 32, 37, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не виконав наказ командира кулеметного зводу 3-ї роти військової НОМЕР_2 капітана ОСОБА_3 : «Повітряна тривога, спуститися до бомбосховища», вчинене в умовах особливого періоду, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначене вище невиконання наказу командира та нецензурна лайка в його бік солдатом ОСОБА_1 впливає на боєздатність військової частини в цілому, знижує рівень готовності до виконання завдань за призначенням та дисципліни.
Таким чином, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова від виконання законних вимог командира, вчинене в умовах воєнного стану.
Під час з'ясування обставин адміністративного правопорушення ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю та пояснив, що наказ командира не виконав, оскільки відпочивав перед нарядом та звернувся до суду із заявою про слухання даного провадження без його участі.
Дослідивши пояснення ОСОБА_1 та вивчивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП повністю підтверджується письмовими доказами по даній адміністративній справі.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення визнав повністю, за місцем служби характеризується посередньо, до адміністративної відповідальності притягується вперше, суд приходить до висновку, що його можливо звільнити від адміністративної відповідальності в зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.22, 283 КУпАП, -
постановив :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнити його від адміністративної відповідальності в зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись відносно нього усним зауваженням, провадження по даній адміністративній справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.
Cуддя О. Б. Покатілов