Справа № 489/1220/22
Номер провадження 1-кс/489/478/22
Іменем України
08 квітня 2022 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12022153040000187 від 07.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт майна
встановив:
До слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва 07.04.2022 надійшло клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва про арешт майна. Вказане клопотання мотивовано необхідністю збереження речових доказів; запобігання вчиненню щодо речових доказів протиправних дій; з метою забезпечення їх істотних ознак і властивостей, до проведення експертизи та після її проведення, завдяки яким вони матимуть доказове значення для кримінального провадження.
Прокурор надав заяву про розглдя клопотання у його відсутність; клопотання підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання розглянуто у відсутність осіб, які не прибули в судове засідання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Під час складання 06.04.2022 матеріалів щодо ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення в ході проведення особистого огляду було виявлено у останньої три згортки білого кольору із невідомою речовиною.
Відомості за вказаним фактом 07.04.2022 внесено до ЄРДР за № 12022153040000187, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала заяву щодо добровільної видачі мобільного телефону Samsung Galaxy A12, IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , серійний номер - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , оскільки в телефоні є фото що підтверджують розкладання закладок із наркотичними засобами.
Згідно зі ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а такими заходами в тому числі є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Наразі є підстави вважати, що вказаний мобільний телефон є речовим доказом; з метою забезпечення його істотних ознак і властивостей, до проведення експертизи та після її проведення, завдяки яким він матиме доказове значення для кримінального провадження, дає підстави для застосування одного із заходів кримінального провадження, передбаченого ст. 131 КПК України - арешт майна.
Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Ураховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 173 КПК України, слідчий суддя
постановив:
- клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12022153040000187 від 07.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт майна задовольнити;
- накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy A12, IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , серійний номер - НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .
Клопотання про скасування арешту майна може бути подане в порядку ст. 174 КПК України.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1