Справа № 489/775/22
Провадження № 1-кп/489/669/22
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
08 квітня 2022 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12021152040000811 від 02.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, фактичне місце проживання якого є: АДРЕСА_1 ,
за участі прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 (дистанційно), захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ТОВ «СВАНТОВІТ» - ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 ,
встановив:
У провадженні Ленінського районного суду міста Миколаєва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021152040000811 від 02.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.
До суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час продовжують існувати передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, які існували при застосуванні запобіжного заходу, оскільки останній, маючи не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості за вчинення корисливих злочинів на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічні корисливі кримінальні правопорушення, в тому числі й після повідомлення про підозру 03.08.2021 року.
Крім того, ОСОБА_3 через неодноразове засудження за кримінальні правопорушення, його характеристику, відсутність постійного місця проживання та реєстрації не має міцних соціальних зв'язків, менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, зазначивши на тому, що на даний час продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну йому запобіжного заходу на більш м'який.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на необґрунтованість ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Суд вислухавши думку учасників судового засідання, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.
Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.
Тримання під вартою, згідно ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Залишається ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявлене захисником та обвинуваченим клопотання про зміну запобіжного заходу, суд приймає до уваги ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень у сукупності з репутацією ОСОБА_3 , через неодноразове засудження за кримінальні правопорушення, його характеристику, відсутність постійного місця проживання та реєстрації, свідчить про неможливість запобігання зазначеному ризику при вжитті більш м'яких запобіжних заходів, а тому є необхідність у збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує, що нових ризиків прокурор не навів, проте з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не могли виникнути нові ризики, а вже існуючі ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення є суттєвими та такими, що не дають достатніх підстав обрати суду на даному етапі судового провадження інший, більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193-194, 196-197, 309, 331, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 червня 2022 року включно.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу - до 06 червня 2022 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду в частині продовження запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Головуючий суддя ОСОБА_1