Рішення від 08.04.2022 по справі 904/8300/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2022м. ДніпроСправа № 904/8300/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" (50049, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Спаська, 17А; ідентифікаційний код 38334911)

до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А; ідентифікаційний код 40108866)

про стягнення 7 641 грн. 45 коп.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№7818/21 від 05.10.2021) про стягнення з відповідача - Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області 7 641 грн. 45 коп. - заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Також просить стягнути з відповідача 2 270 грн. 00 коп. - суму сплаченого судового збору.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків (вх. №51255/21 від 26.10.2021), якою усунено недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх№57233/21 від 30.11.2021) просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування посилається на те, що: - ним не укладалось з позивачем ніякого договору; - позивачем не надано доказів інформування ГУНП про надання житлово- комунальних послуг за адресою: проспект 200 - річчя Кривого Рогу, м. Кривий Ріг.

Позивач у відповіді (вх№14.12.2021 від 14.12.2021) на відзив з твердженнями відповідача не погоджується, оскільки: - згідно умов договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Саксаганському районі (об'єкт№1) від 13.09.2013 Управління благоустрою та житлової політики виконкому міськради (замовник) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОСЕРВІС-КР" (управитель) функції управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (пункт 1 договору); - згідно акту прийому передачі будинків, споруд або групи будинків і споруд від 13.09.2013, який є додатком до договору з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд позивачу були передані житлові будинки, зокрема будинок №8 по проспекту 200-річчя Кривого Рогу; - надані документи до позовної заяви підтверджують надання ним послуг відповідачу.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв'язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається, 13.09.2013 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР", як управителем та Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради, як замовником, було укладено договір про надання послуг з утримання будинком і спорудою або групою будинків і споруд у Саксаганському районі (об'єкт №1) (надалі - Договір утримання), відповідно до пункту 1 якого, предметом договору є передача замовником управителю функцій управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об'єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі - об'єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі - мешканці об'єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі - послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника.

Відповідно до пункту 2 Договору утримання, мета договору є управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд території відповідного району створення мешканцям будинку належних умов проживання згідно з діючими стандартами, нормативами, нормами та правилами.

Пунктом 4.1 Договору утримання передбачено, що договір набуває чинності з 01.11.2013 та діє до 01.11.2014. Даний договір може бути пролонговано за згодою сторін на той самий термін. Якщо одна із сторін має намір розірвати договір, вона повинна попередити про свій намір не менш як за місяць до його розірвання

За змістом пункту 2.2 Договору управитель зобов'язаний, окрім іншого, вимагати своєчасної та повної оплати наданих житлово-комунальних послуг, укладати із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Актом прийому - передачі будинків, споруд або групи будинків і споруд, який є додатком до договору від 13.09.2013 з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд позивач прийняв майно, зокрема житловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг проспект 200- річчя Кривого Рогу, б.8.

Відповідно до листа Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради від 09.10.2020 №17/16/2820, спрямованого позивачу, об'єкт нерухомості площею 135 кв.м. (частина приміщення повернуто з орендного користування по акту приймання - передачі з 02.12.2019 - в орендного користування 66,9кв.м) за адресою: м. Кривий Ріг, пр.200- річчя Кривого Рогу, б.8 з 01.08.2017 перебуває в орендному користуванні Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області (т-1, а.с. 21).

Також, інформація щодо орендного користування Головним управлінням Національної поліції Дніпропетровської області спірного приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, пр. 200-річчя Кривого Рогу, б.8 підтверджується листами (т-1,а.с.22-23).

Як вбачається з матеріалів справи, договір на відшкодування витрат на обслуговування будинку між позивачем та відповідачем не укладався.

За період з 01.10.2018 по 31.12.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, пр.200-річчя Кривого Рогу, б.8 позивачем були надані відповідачу послуги з утримання будинку і прибудинкової території на загальну суму 7 641 грн. 45 коп.

На підтвердження надання відповідачу зазначених послуг позивачем суду подано наступні - роздруківки з інформацією про витрати на утримання будинку з жовтня 2018 по грудень 2020, акти виконання робіт (надання послуг), акти здачі - прийняття робіт, підписані в односторонньому порядку, довідки про вартість будівельних робіт, вартість прибирання прибудинкової території до актів, відомості по витратам матеріалів, списки робітників на отримання мітл та віників, наряди-завдання по прибирання території біля будинку, акти на списання матеріалів (т-1 а.с. 31-35, 41-250, т-2 а.с.1-255, т-3, а.с.1-169).

29.09.2021 позивач на адресу відповідача направив претензію за вих. №141від 03.02.2021 про сплату заборгованості, за якою просив сплатити заборгованість. (Т-1, а.с. 24-27).

У відповідь на претензію відповідач листом №1630/103/04-2021 від 04.03.2021 повідомив, що відповідно до договору №25/32 від 02.12.2019, укладеного між ГУНП, Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради та Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (орендодавцем), передано в платне користування нерухоме майно розташоване за адресою: вул. Соколовська, 8, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Згідно договору 25/32 від 02.12.2019 ТОВ "Житлосервіс- КР" не являється стороною вказаного договору. Договори та розрахунки додані до претензій №141 від 03.02.2021 були повернуті (т-1, а.с 28-29).

Отже, відповідачем не було здійснено оплату за надані йому послуги, що і стало причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV, який діяв у період спірних правовідносин та втратив чинність 01.05.2019 та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від №2189-VІІІ від 09.11.2017, який відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень введено в дію з 1 травня 2019 року.

Згідно статті 5 Цивільного Кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що період стягнення заборгованості (з 01.10.2018 по 31.12.2020) мав місце як до, так і після набрання чинності Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від №2189-VІІІ від 09.11.2017, який відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень введено в дію з 1 травня 2019 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017 у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017 до повноважень Кабінету Міністрів України належить, зокрема, затвердження порядків формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування.

До повноважень органів місцевого самоврядування належать, окрім іншого, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону (пункт 2 частини третьої статті 4 Закону).

Частиною першою статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

- комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом частини першої статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017 учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

За приписами частини першої статті 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017 ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017 відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

За змістом частини першої статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІІ від 09.11.2017 надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно.

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №178 від 12.04.2017 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" та відповідно до додатку до нього встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу Товариством з обмеженою відповідальністю " Житлосервіс-КР " (т-1, а.с 18-19).

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 10.05.2017 №231 та відповідно до додатку до нього визначено періодичність та строки виконання робіт на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для всіх категорій споживачів (т-1,а.с. 20).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами; обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством; вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, судом встановлено, що надані первинні документи містять всі обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і в розумінні вказаного Закону є такими, що підтверджують здійснення господарської операції.

Відповідно до частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) йо виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язань припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг та право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, що відповідає визначеному пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язку споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

З огляду на викладені норми права, надання житлово-комунальних послуг без договору не допускається.

Господарським судом встановлено, що договір між сторонами у спірний період не укладався.

Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг при підтвердженні факту їх надання обставинами справи не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично надані послуги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц).

Таким чином, незважаючи на відсутність цивільно-правових угод між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, вони фактично є виконавцем та споживачем житлово-комунальних послуг.

Отже, навіть за відсутності договору, проте, з належним підтвердженням матеріалами справи факту надання житлово-комунальних послуг споживачу, останній не звільняється від обов'язку їх оплати.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в розмірі 7 641 грн. 45 коп. - основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР"(50049, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Спаська,17А; ідентифікаційний код 386334911) до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А; ідентифікаційний код 40108866) про стягнення 7 641грн.45 коп. - задовольнити.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А; ідентифікаційний код 40108866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс-КР" (50049, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Спаська,17А; ідентифікаційний код 386334911) 7 641 (сім тисяч шістсот сорок одна) грн. 45коп. -заборгованості та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

08.04.2022.

Попередній документ
103892241
Наступний документ
103892243
Інформація про рішення:
№ рішення: 103892242
№ справи: 904/8300/21
Дата рішення: 08.04.2022
Дата публікації: 11.04.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.10.2021)
Дата надходження: 05.10.2021
Предмет позову: стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги