вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.04.2022м. ДніпроСправа № 904/45/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Фізичної особи-підприємця Самаріна Ігоря Володимировича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 12 883,69 грн.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 10 839,03 грн., що складають заборгованості за договором від 01.10.2013 № 1119 купівлі-продажу теплової енергії, 331,48 грн. - 3% річних, 449,11 грн. - пені, 442,98 грн. - 7% штрафу, 821,09 грн. - інфляції грошових коштів.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2013 № 1119 в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 відкрито провадження у справі № 904/45/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022.
Станом на 23.03.2022 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.
За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.
01.10.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - теплопостачальна організація, продавець) та Фізичною особою-підприємцем Самаріном Ігорем Володимировичем (далі - споживач, покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 1119.
За цим договором теплопостачальна організація - продавець бере на себе зобов'язання постачати споживачеві - покупцю теплову енергію в гарячів воді в потрібних йому обсягах, а споживач-покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).
Сторони зобов'язуються керуватись цим договором, чинним законодавством України та наступними правовими і нормативно-технічними документами: Законом України "Про житлово-комунальні послуги"; Законом України "Про теплопостачання"; «Правилами технічної експлуатації електричних станцій і мереж» ГКД34-20.507-2003; «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж» № 71 від 14.02.2007; «Правилами користування тепловою енергією» затверджені Постановою КМУ №1198 від 03.10.2007; Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 (п. 1.2 договору).
Згідно п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію - в період опалювального періоду;
- гаряче водопостачання - протягом року.
За умовами пункту 3.2.5 договору споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Теплопостачальна організація зобов'язана забезпечити протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв), або за затвердженими уповноваженими органами місцевого самоврядування режимом постачання теплової енергії для потреб опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціювання та інші технологічні потреби (п.4.2.1 договору).
За умовами пункту 4.2.5 договору до обов'язків теплопостачальної організації належить, зокрема виписувати рахунки споживачеві для оплати спожитої ним теплової енергії у звітному періоді не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а також направляти акти здачі-прийняття послуг, які підтверджують обсяг отриманої теплової енергії та які повинні бути повернуті в підписаному або в не підписаному вигляді до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способом (п. 5.1 договору).
У відповідності до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.
Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується споживачем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.
Тариф на постачання теплової енергії з 01.10.2011 складає 844,82 грн. за 1 Гкал з ПДВ.
За умовами пункту 7.2.7 договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.
Відмова споживача від підписання акту не звільняє його від оплати (п.7.2.8 договору).
Відповідно до п.10.1 договору цей договір набуває чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 30.09.2014, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України.
Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення (за умови укладання сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору); прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін.
Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію (п. 10.2 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.3 договору).
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово на виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір купівлі - продажу теплової енергії №1119 від 01.10.2013 був чинним протягом спірного періоду.
Відповідно до Додатку №1 до цього договору визначені обсяги та порядок постачання теплової енергії споживачу в опальний період. Орієнтована вартість теплової енергії, що постачається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів діючих на момент укладення договору становить 3013,19грн, у тому числі ПДВ 602,64 грн. Всього 3615,83 грн.
Додатком №2 до договору визначені умови припинення постачання теплової енергії.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується актами прийняття-передачі теплової енергії (надання послуг):
- акт №6258 від 31.10.2019 за жовтень 2019 року у кількості 0,09 Гкал на суму 154,37 грн.;
- акт №7367 від 30.11.2019 за листопад 2019 року у кількості 0,27 Гкал на суму 463,09 грн.;
- акт №8574 від 31.12.2019 за грудень 2019 року у кількості 0,45 Гкал на суму 771,82 грн.
- акт №802 від 31.01.2020 за січень 2020 року у кількості 0,54 Гкал на суму 926,18 грн.
- акт №1890 від 29.02.2020 за лютий 2020 року у кількості 0,55 Гкал на суму 943,33 грн.
- акт №2524 від 31.03.2020 за березень 2020 року у кількості 0,43 Гкал на суму 737,51 грн.
- акт №4036 від 30.04.2020 за квітень 2020 року у кількості 0,3 Гкал на суму 514,55 грн.
- акт №3285 від 31.03.2021 за березень 2021 року у кількості 0,53 Гкал на суму 1 061,81 грн.
- акт №4430 від 30.04.2021 за квітень 2021 року у кількості 0,35 Гкал на суму 701,20 грн.
- акт №918 від 31.01.2021 за січень 2021 року у кількості 0,68 Гкал на суму 1 362,32 грн.
- акт №2075 від 28.02.2021 за лютий 2021 року у кількості 0,65 Гкал на суму 1 302,22 грн.
Вказані акти підписані споживачем без зауважень.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач, акт № 5787 від 30 листопада 2020 на суму 627,91 грн. та рахунок на оплату було надіслано споживачу для підпису листом № 5393/30 від 18.12.2020, акт № 7003 від 31 грудня 2020 на суму 1 272,80 грн. та рахунок на оплату було надіслано споживачу для підпису листом № 279/30 від 19.01.2021, докази надсилання наявні в матеріалах справи.
Споживачем вказані акти отримані 06.02.2021, проте в порушення вимог пункту 4.2.5 спірного договору, позивачу останнім не були повернуті.
Відповідач зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії в повному обсязі не виконав, внаслідок чого за загальний період з жовтня 2019 року по квітень 2021 року утворилася заборгованість в розмірі 10 839,03 грн.
Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої теплової енергії за загальний період з жовтня 2019 року по квітень 2021 року у розмірі 10 839,03 грн.
Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Однією із підстав виникнення цивільних права та обов'язків є договір.
Згідно частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-ого числа місяця, наступного за місяцем споживання теплової енергії.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 10 839,03 грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10 839,03 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати поставленої теплової енергії, позивач, з посиланням на п. 7.2.7. договору, нарахував пеню у розмірі 449,11 грн. за загальний період з 21.12.2020 по 12.10.2021 та штраф у розмірі 442, 98 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
Так, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За умовами п. 7.3.5 договору, за порушення строків оплати споживачем за отриману теплову енергію, з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та штрафу, встановлено, що розрахунок є вірним.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 331,48 грн. за період з 21.11.2019 по 12.10.2021 та інфляційні втрати у розмірі 821,09 грн. за загальний період з лютого 2019 року по вересень 2021 року.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку трьох відсотків річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Самаріна Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1; ідентифікаційний код 00130850) 10 839,03 грн. - основного боргу, 449,11 грн. - пені, 442,98 грн. - штрафу, 331,48 грн. - річних, 821,09 грн. - інфляції грошових коштів, 2 270,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 08.04.2022.
Суддя І.Ф. Мельниченко