8 квітня 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201626002001068 від 14.07.2016 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресом: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2022 року, -
Короткий зміст судового рішення.
Цією ухвалою, клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Чернівецький слідчий ізолятор" строком до 60 діб, а саме до 03 червня 2022 року (14:00 год.).
ЄУНСС №725/1761/22 Слідчий суддя в І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-сс/822/89/22 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст. 193 КПК України
Одночасно, ОСОБА_7 визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 49620 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до уповноваженого у кримінальному провадженні слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03 червня 2022 року.
Роз'яснено підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Доводи апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі вважає, що дана ухвала підлягає скасуванню, оскільки у суду не було достатніх підстав застосовувати до його підзахисного винятковий запобіжний захід, суд не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Зазначає, що судом, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, не було взято до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_7 визнав повністю свою вину, беззастережно погодився взяти участь у проведенні слідчого експерименту, на якому добровільно та повно розповів на місці про деталі скоєного ним кримінального правопорушення, даних, які б вказували, що він вчиняв інші кримінальні правопорушення немає. Більше того, ОСОБА_7 виявив бажання відшкодувати потерпілій матеріальну шкоду, має на утриманні малолітню дитину, а давність скоєного кримінального правопорушення істотно зменшує його суспільну небезпеку.
Звертає увагу на те, що як клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, так і оскаржуване судове рішення містять лише припущення про наявність ризиків вказаних в кримінально- процесуальному законодавстві.
За таких обставин, вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати особисте зобов'язання, не порушуючи норми КПК України. Обрання виняткового запобіжного заходу є занадто суворим запобіжним заходом, що розходиться з практикою ЄСПЛ.
Позиції сторін.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просив задовольнити його апеляційну скаргу з підстав зазначених в ній, скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до останнього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме - особисте зобов'язання.
Прокурор в судовому засіданні просив апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, як законну та обґрунтовану. При цьому наголосив, що підозрюваний ОСОБА_7 намагався уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, оскільки тривалий час перебував у розшуку.
Мотиви суду.
Встановивши суть ухвали та вимоги апеляційної скарги сторони захисту, з'ясувавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України та ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ст. 183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Так, у клопотанні слідчого зазначено, що 14.07.2016 р. близько 01:20 год., ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні кафе автомийки «Байкал», що розташована по АДРЕСА_3 , у якій він проходив стажування, діючи умисно, повторно, протиправно, таємно, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи доступ до адміністративного приміщення автомийки, викрав з полиці барної стійки грошові кошти в сумі 2700 гривень. Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 пішов на вулицю до апаратів самообслуговування вказаної автомийки, звідки повторно, таємно, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинивши їх ключем, які мав при собі, викрав кошти в сумі 5432 гривні, чим завдав своїми діями ФОП ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 8132 гривні. Після цього ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинена повторно.
Повідомлення про підозру ОСОБА_7 оголошено 15 листопада 2016 року.
15 грудня 2016 року постановою слідчого СВ ЧВП ГУ НП в Чернівецькій області ОСОБА_7 оголошено в розшук.
03 квітня 2022 року місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 було встановлено та затримано його в порядку ст. 191 КПК України та доставлено до Чернівецького районного управління поліції.
Надані стороною обвинувачення докази, зокрема: протокол прийняття заяви від ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.07.2016 року; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 14.07.2016 р., протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 від 04.04.2022 року, заява ОСОБА_7 від 27.09.2016 р., протокол добровільної видачі ключів ОСОБА_7 від 29.09.2016 р., протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 04.04.2022 р., протокол слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_7 від 04.04.2022 та інші матеріали досудового розслідування, на даний час дають достатні підстави вважати висунуту ОСОБА_7 підозру обґрунтованою.
При цьому судова колегія враховує, що факти, які доводять підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час перевірки зазначеної ухвали апеляційною інстанцією встановлено, що слідчий суддя дотримався вимог закону при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, приймаючи рішення про доцільність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, врахувавши відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам.
Як убачається з наданих апеляційному суду матеріалів, які були предметом дослідження судом першої інстанції, задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовуючи його, слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тяжкістю покарання, яке загрожує останньому в разі визнання його винуватим, при цьому взято до уваги й те, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, так як є мешканцем м. Одеса й постійного місця проживання на території м. Чернівці немає, значний час перебував у розшуку, а також, у зв'язку запровадженим воєнним станом, може змінити своє місце проживання. Крім того, раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів.
Зваживши встановлені обставини, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 ..
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України були досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження.
Отже, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність, ризиків, які дають достатні мотиви слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та слід враховувати їх наявними, за умови встановлення обґрунтованої ймовірності/можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваним кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з чим, метою і підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 в даному провадженні є запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового слідства та/або суду; раніше судимий за аналогічні кримінальні правопорушення.
Окрім того, згідно до п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи (яким і є ОСОБА_7 ), яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії не тяжких злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, та за який законом встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
У зв'язку з наведеним та погоджуючись з висновками слідчого судді, апеляційний суд вважає, що для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого та, які доведені прокурором в судовому засіданні, слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Окрім того, слідчим суддею, при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, як альтернативу заміни, визначено підозрюваному заставу в сумі 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, в разі внесення якої, ОСОБА_7 буде звільнено з-під варти.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, зважаючи на встановлені ризики та особу підозрюваного ОСОБА_7 й те, що останній перебував в розшуку тривалий час, вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави буде з одного боку утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого, не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув'язнення.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді та винесення нової, як про те апелює сторона захисту в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ..
Керуючись ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, ч.3 ст. 407, 422, ч.4 ст. 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 квітня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3