Справа № 552/2960/15-ц Номер провадження 22-ц/814/756/22Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
07 квітня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Чумак О.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість по кредитному договору № 11031247000 від 20 серпня 2006 року у розмірі 52 3167, 89 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати по справі у розмірі по 1 827 грн. з кожного.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій одночасно порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що при проголошенні оскаржуваного судового рішення вона присутня не була, його копію отримала лише 19 листопада 2020 року, після чого у десятиденний строк подала скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року залишено без руху, надано апелянту строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, роз'яснено, що в іншому випадку у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 , отримала копію судового рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року - 10 серпня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому строк на апеляційне оскарження судового рішення має відраховуватись саме із вказаної дати.
На адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вона прохає поновити відповідний процесуальний строк визнавши причини його пропуску поважними, відкрити провадження по справі та призначити судове засідання.
Вказує, що копія ухвали Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року їй не надходила, а про її існування стало відомо 25 березня 2022 року через інформаційну систему аналізу судових рішень.
Колегія суддів приймає доводи заявника щодо подання заяви на усунення недоліків апеляційної скарги у межах встановленого ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року строку, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку.
По суті обґрунтованості поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року, заявник вказує, що у 2015 році не отримувала копії оскаржуваного судового рішення від 22 липня 2015 року, а особа « ОСОБА_3 », яка поставила підписи на повідомленнях про вручення поштових відправлень їй невідома. При цьому, реально копію вказаного рішення суду ОСОБА_1 отримала 19 листопада 2020 року через свого представника - адвоката Репала Д.О.
Разом з тим, вказані доводи, на думку колегії суддів не доводять поважності пропуску строку на апеляційне провадження, яке не може бути відкрито за таких підстав.
Відповідно до п.13 Перехідних положень чинного на даний час Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно ч.1 ст. 294 ЦПК України (в редакції чинні на момент постановлення оскаржуваного судового рішення), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Аналогічний порядок оскарження, роз'яснено також у резолютивній частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дотримання процесуальних строків, зокрема, строків на апеляційне оскарження, є складовою принципу юридичної визначеності, який є одним з фундаментальних аспектів верховенства права, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Так, з матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 при проголошенні оскаржуваного рішення суду присутня не була.
При цьому, згідно повідомлення про вручення рекомендованого відправлення №3600303469760, направлено на ім'я та за адресою ОСОБА_1 , копію рішення суду від 22 липня 2015 року отримано 10 серпня 2015 року, що засвідчено підписом (т. 1 а.с. 98).
Зазначення на вказаному повідомленні про вручення рекомендованого відправлення прізвища « ОСОБА_3 », не свідчить про отримання відповідного поштового відправлення цією особою, зазначене прізвище вказане в графі - Підпис керівника виробничого підрозділу (начальника відділення поштового зв'язку).
Твердження апелянта, в заяві про усунення недоліків скарги, про те, що підпис в повідомленні про вручення рекомендованого відправлення №3600303469760, щодо отримання пересилання, виконано не нею, а її оригінальний підпис відображено на договорі про надання споживчого кредиту №11031247000 від 30 серпня 2006 року, копії паспорту та заяві від 20 липня 2015року, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки не вправі оцінювати достовірність такого, так як не має спеціальних знань для ідентифікації підпису.
Відтак, твердження апелянта про отримання нею копії рішення суду від 22 липня 2015 року лише 19 листопада 2020 року через свого представника - є безпідставним та спростовується матеріалами справи.
Крім того, варто зауважити, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достеменно відомо, про перебування у провадженні Київського районного суду м. Полтави і Апеляційного суду Полтавської області судової справи за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Наведене підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення згідно якого ОСОБА_1 , 15 червня 2015 року отримала копію позовної заяви і судову повістку на 25 червня 2015 року (т. 1 а.с. 80), а також заявами ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи, що був призначений на 25 червня 2015 року (т. 1 а.с. 80а), та на 22 липня 2015 року (т. 1 а.с. 88).
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року (№ апеляційного провадження 22-ц/786/2880/15), ОСОБА_1 повідомлялась про розгляд цивільної справи, шляхом направлення судових повісток, отримання яких підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 1 а.с. 126, т. 1 а.с. 172).
Окрім того, при апеляційному перегляді рішення суду від 22 липня 2015 року за скаргою ОСОБА_2 , 23 грудня 2015 року, секретарем судового засідання Апеляційного суду Полтавської області було повідомлено ОСОБА_1 про призначення розгляду даної справи, про що складено телефонограму (т. 1 а.с.139).
Також, відповідно до даних Квитанції №48Р18104 від 18 серпня 2015 року ОСОБА_1 є платником судового збору на суму 945 грн. за подачу ОСОБА_2 апеляційної скарги на рішення суду від 22 липня 2015 року.
Процесуальний закон зобов'язує учасників справи добросовісно користуватися наданими їх правами, не зловживати ними та зобов'язує демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував нате, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України»).
Таким чином, виходячи з принципів, розумності, справедливості, рівності учасників судового розгляду, а також враховуючи принцип правової (юридичної) визначеності, викладені ОСОБА_1 в заяві обставини не можуть вважатися поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим виявлені в апеляційній скарзі і зазначені в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року недоліки - не усунуті.
З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 була у повній мірі обізнана про наявність оскаржуваного судового рішення, отримала його копію ще в 2015 році, правом на його оскарження, у визначений законом строк, не скористалась.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 оскаржила рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року лише 30 листопада 2020 року, тобто після спливу більш як п'яти років, при цьому поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не довела, то у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне провадження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року - відмовити, так як строк пропущений з неповажних причин.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 липня 2015 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді: С. Б. Бутенко
О. В. Чумак