Справа № 500/5964/21
06 квітня 2022 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправним та скасування рішення
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправним і скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.07.2012 у виконавчому провадженні № 12476828 з примусового виконання виконавчого листа за № 1-787/08р, виданого на виконання вироку суду в частині конфіскації всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 , запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження 12728250; зареєстровано 12.07.2012 12:21:02 за № 12728250 реєстратором: Тернопільська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в/п 12476828, 12.07.2012, Другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції через ОСОБА_2 ; об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції; додаткові дані: конфіскувати все майно засудженого ОСОБА_1 ; заявник: Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у липні 2021 року в порядку спадкування після смерті його бабусі ОСОБА_3 , набуто у власність спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірною будівлею АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0494 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .
Як було надалі з'ясовано позивачем у нотаріуса, усе успадковане ним майно обтяжено арештом, відомостей про який у позивача не було.
Листом від 08.09.2021 № 53742 Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) у відповідь на адвокатський запит повідомлено, що згідно бази АСВП на виконанні у Другому відділі ДВС перебувало виконавче провадження згідно виконавчого листа від 14.01.2009 № 1-787/08 виданого Тернопільським міськрайонний судом про конфіскацію усього майна засудженого ОСОБА_1 26.03.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно бази АСВП постанов про закінчення не виносилася. Виконавче провадження перебувало на примусовому виконанні у Другому відділі ДВС та паперові та електронні матеріали виконавчого провадження до Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) не передавалися. Згідно бази АСВП виконавчі провадження згідно виконавчого листа від 14.01.2009 № 1-787/08 виданого Тернопільським міськрайонний судом про конфіскацію усього майна засудженого ОСОБА_1 на виконанні у Відділі не перебувають.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2008 року в кримінальній справі №1-787/08 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Позивач вказує, що відбувши покарання у вигляді позбавлення волі він умовно достроково звільнився з місця позбавлення волі, тому на його думку, встановлений спеціальним законом (ст. 80 КК України) строк давності виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна позивача закінчився зі спливом п'яти років з дня набрання чинності вказаним вироком, а тому спадкове майно набуте позивачем не підлягає конфіскації та обтяженням у вигляді накладення арешту.
Ухвалою судді від 22.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 КАС України.
Ухвалами суду від 04.10.2021 та 13.10.2021 розгляд справи відкладено.
Ухвалою суду від 20.10.2021 провадження в адміністративній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №1-787/08 (№ провадження 1-в/607/245/2021) за заявою ОСОБА_1 про звільнення його від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього особистого його майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.12.2008 в кримінальній справі №1-787/08.
Ухвалою суду від 29.03.2022 поновлено провадження у даній справі.
06.04.2022 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, які суд в силу ст.162 КАС України, приймає як відзив на позовну заяву. У даному відзиві представник відповідача вказує, що виконавче провадження на виконанні у Відділі не перебуває, а ухвалою № ЄУН-1-787/08 від 10.02.2022, яка видана Тернопільським міськрайонним судом, ОСОБА_1 звільнено від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього особистого майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду від 25.12.2008, який не скасовано, тому підстав для припинення арешту конфіскованого майна немає.
В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, у відзиві на позов просить проводити розгляд справи без його участі. При розгляді даної справи покладається на думку суду.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, судом встановлено наступне.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2008 року в кримінальній справі №1-787/08 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначено покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
На адресу Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції для виконання надіслано виконавчий лист за № 1-787/08, копії вироку та протоколу про відсутність майна, що підлягає опису від 23.09.2008.
Відбувши покарання у вигляді позбавлення волі позивач умовно достроково звільнився з місця позбавлення волі. При цьому, в частині конфіскації належного позивачу майна вирок у встановлені законом порядку та строк не виконано у зв'язку із відсутністю у нього, на час ухвалення вироку та встановленого законом строку для його виконання, майна.
ОСОБА_1 у липні 2021 року в порядку спадкування після смерті його бабусі ОСОБА_3 , набуто у власність спадкове майно, а саме:
житловий будинок з надвірною будівлею АДРЕСА_1 . Право власності позивача підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Рудніцьким А.Я. 28 липня 2021 року і зареєстрованим в реєстрі за № 5-1121, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 268277669 від 30.07.2021;
земельну ділянку площею 0,0494 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 . Право власності позивача підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Рудніцьким А.Я. 28 липня 2021 року і зареєстрованим в реєстрі за № 5-1122, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 268277825 від 30.07.2021.
Як було з'ясовано позивачем, усе успадковане ним майно обтяжено арештом.
Листом від 08.09.2021 № 53742 Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) представника позивача повідомлено, що згідно бази АСВП на виконанні у Другому відділі ДВС перебувало виконавче провадження згідно виконавчого листа від 14.01.2009 № 1-787/08 виданого Тернопільським міськрайонний судом про конфіскацію усього майно засудженого ОСОБА_1
26.03.2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно бази АСВП постанов про закінчення не виносилася.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та їх обтяжень, наведеної у інформаційній довідці №274763162 від 14.09.2021 відносно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження - тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження 12728250; зареєстровано 12.07.2012 12:21:02 за № 12728250 реєстратором: Тернопільська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в/п 12476828, 12.07.2012, Другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції через ОСОБА_2 ; об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції; додаткові дані: конфіскувати все майно засудженого ОСОБА_1 ; заявник: Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (аркуші справи 15-16).
З наведено слідує, що арешт на все нерухоме майно позивача накладений постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.07.2012 у виконавчому провадженні № 12476828 з примусового виконання виконавчого листа за № 1-787/08р, виданого на виконання вироку суду в частині конфіскації всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із наведеним, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (в редакції чинній станом на момент відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про накладення арешт) (далі - Закон №606-XIV).
Відповідно до ст. 1 Закону №606-XIV Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 3 Закону №606-XIV, відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.18 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, в інших передбачених законом випадках.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.25 Закону №606-XIV за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог державний виконавець розпочинає вчиняти виконавчі дії не пізніше ніж у 5-денний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з абзацом 6 частини 3 статті 5 Закону №606-XIV, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, в тому числі, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Положеннями ст.55 Закону №606-XIV визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Арешт застосовується, зокрема, для виконання рішення про конфіскацію майна боржника.
Відповідно до ст.75 Закону №606-XIV рішення щодо стягнення штрафу та конфіскації майна підлягають виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, за виконавчим документом про конфіскацію майна, державний виконавець розпочинає вчиняти виконавчі дії не пізніше ніж у 5-денний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження при цьому державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, в тому числі, накладати арешт на майно боржника.
Суд зазначає, що на момент винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.07.2012 у виконавчому провадженні № 12476828 з примусового виконання виконавчого листа за № 1-787/08, виданого на виконання вироку суду в частині конфіскації всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 , державний виконавець діяв у межах та у спосіб визначений, на той час, чинним законодавством, тому у суду відсутні підстави для визнання такого арешту протиправним. Відтак, позовні вимоги у цій частині до задоволення не підлягають.
Поряд із цим, питання про конфіскацію майна вирішується у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПУ України) та Кримінально-виконавчим кодексом України (далі - КВК України).
Згідно з частиною другою статті 52 Кримінального кодексу України (далі - КК України) додатковим покараннями є, зокрема, конфіскація майна.
Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина перша статті 59 КК України).
Статтею 48 КВК України передбачено, що суд, який постановив вирок, який передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання Державній виконавчій службі, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється Державною виконавчою службою за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Конфіскації підлягає майно, що є у власності засудженого. Спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом (частини перша, третя статті 49 КВК України).
Відбувши покарання у вигляді позбавлення волі позивач умовно достроково звільнився з місця позбавлення волі.
При цьому, в частині конфіскації належного позивачу майна вирок у встановлені законом порядку та строк не виконано у зв'язку із відсутністю у нього, на час ухвалення вироку та встановленого законом строку для його виконання, майна, що підтверджується, протоколами про відсутність майна, що підлягає опису від 23.09.2008 (аркуші справи 18-19).
Суд зазначає, що розглядаючи заяву ОСОБА_1 про звільнення його від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього особистого його майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.12.2008 в кримінальній справі №1-787/08, суд дійшов висновку про те, що встановлений спеціальним законом (ст. 80 КК України) строк давності виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна ОСОБА_1 закінчився зі спливом п'яти років з дня набрання чинності вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 грудня 2008 року в кримінальній справі №1-787/08, який не оскаржувався та набрав законної сили 12.01.2009.
Тому, ухвалою суду від 10.02.2022 відповідно до ст.80 КК України, ст. 152 КВК України ОСОБА_1 звільнено від відбування додаткового покарання у вигляді конфіскації всього особистого майна, призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.12.2008 в кримінальній справі №1-787/08, у зв'язку з закінченням строку його давності.
Отже, строк давності виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації всього майна ОСОБА_1 закінчився 12.01.2017, тому суд приходить до висновку, що арешт, накладений постановою державного виконавця та оголошення заборони на його відчуження від 12.07.2012 у виконавчому провадженні № 12476828 з примусового виконання виконавчого листа за № 1-787/08, виданого на виконання вироку суду в частині конфіскації всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 , запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження 12728250; зареєстровано 12.07.2012 12:21:02 за № 12728250 реєстратором: Тернопільська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в/п 12476828, 12.07.2012, Другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції через ОСОБА_2 ; об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції; додаткові дані: конфіскувати все майно засудженого ОСОБА_1 ; заявник: Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції) підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що згідно відомостей Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції перебуває у стані припинення з 01.02.2016.
Наказом Міністерства юстиції України №569/5 від 01.03.2016р. виведено відділи державної виконавчої служби зі складу районних, районних у містах, міських, міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції та введено їх до складу відповідних головних територіальних управлінь юстиції, збереженням статусу юридичних осіб та перейменуванням. Зокрема, згідно додатку №1 до цього наказу, Відділ державної виконавчої служби по місту Тернополю Тернопільського міськрайонного управління юстиції Тернопільської області перейменовано на Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 р. № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, та установлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) є правонаступником, зокрема, Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
На виконання вказаної Постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 р. № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" Наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 р. № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" наказано ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, зокрема Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Окрім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" та Наказу Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України", Наказом Міністерства юстиції України від 17 грудня 2019 № 4053/5 "Про відділи державної виконавчої служби" виведено районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції в областях та введено їх до складу міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції з підпорядкуванням цим міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, збереженням статусу юридичних осіб та перейменуванням згідно з Переліком відділів державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, що змінюють підпорядкування, що додається.
Згідно Додатку до вказаного Наказу Міністерства юстиції України від 17 грудня 2019 № 4053/5, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області виведено з підпорядкування Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, перейменовано на Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), та введено в підпорядкування Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Наказом Міністерства юстиції України від 19 квітня 2021 № 1417/5 перейменовано відділи державної виконавчої служби. Зокрема, згідно з додатком 3 до цього наказу, Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перейменовано на Відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Враховуючи наведене, Відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) є правонаступником Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.
У відповідності до ст.52 КАС України, усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Тому, з урахуванням наведеного, скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.07.2012 у виконавчому провадженні № 12476828 з примусового виконання виконавчого листа за № 1-787/08р, виданого на виконання вироку суду в частині конфіскації всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 , запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна слід зобов'язати Відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, а позивач у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, на його користь необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 454,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити частково.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.07.2012 у виконавчому провадженні № 12476828 з примусового виконання виконавчого листа за № 1-787/08р, виданого на виконання вироку суду в частині конфіскації всього особистого майна засудженого ОСОБА_1 , запис про який внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження 12728250; зареєстровано 12.07.2012 12:21:02 за № 12728250 реєстратором: Тернопільська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в/п 12476828, 12.07.2012, Другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції через ОСОБА_2 ; об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 ; обтяжувач: Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції; додаткові дані: конфіскувати все майно засудженого ОСОБА_1 ; заявник: Другий відділ державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (місцезнаходження: вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 40330167).
Головуючий суддя Баранюк А.З.