ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.04.2022Справа № 910/19727/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього»
до Державного підприємства «Науково-Дослідний і проектний інститут
містобудування»
про стягнення 65.807,65 грн
Представники сторін: не викликались
01.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про стягнення 65.807,65 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами укладено договір на виконання проектних робіт № 1735 від 26.01.2018, на підставі якого позивачем виконано проектні робити стадії «Проект» на загальну суму 78.040,86 грн. На виконання умов договору відповідачем 02.02.2018 було сплачено позивачу 20% від загальної ціни робіт, а саме 15.608,17 грн. Актами прийому-передачі від 27.02.2018 та від 14.11.2018 позивачем здійснено передачу передбаченої договором проектної документації. 24.03.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача акти надання послуг № 199 від 23.03.2021 на загальну суму 62.432,69 грн, які відповідачем повернуто не було та обґрунтованої відмови від підписання не надано. У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 65.807,65 грн, з яких 62.432,69 грн основного боргу, 2.210,12 грн інфляційних втрат, 1.164,84 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/19727/21 від 07.12.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
21.12.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/19727/21; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Даною ухвалою суду зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.12.2021 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105491704736 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26-А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Відповідач ухвалу суду від 23.12.2021, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 06.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-кодом 0105491704736.
Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 23.12.2021 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дане рішення постановлено з перевищенням встановленого наведеною нормою строку, у зв'язку із запровадженням Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану з 24.02.2022.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.01.2018 між Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» (виконавець, позивач) укладено договір на виконання проектних робіт № 1735 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених сторонами у цьому договорі, виконавець зобов'язується у межах договірної ціни та у строки, обумовлені в цьому договорі, на підставі вихідних даних, що надаються замовником, виконати наступні проектні роботи стадії «Проект»:
- розробити розділи «Система пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей. Система передавання тривожних сповіщень»;
- розробити розділи «Автоматична система водяного пожежогасіння»;
- розробити розділи «Системи протидимного захисту (технологічна частина)»;
- розробити розділи «Автоматика систем протидимного захисту»;
- розробити розділи «Автоматика внутрішнього протипожежного водопроводу»;
- розробити розділи «Блискавкозахист»; (далі - проектна документація, роботи)
По об'єкту: «Комплексна забудова території об'єктами житлового і соціально-побутового призначення (1, 2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. Друга черга будівництва. Коригування. Відкритий багатоповерховий гараж (поз. 75, 76 за ГП) (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов договору роботи у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 62.432,69 грн та за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 2.210,12 грн інфляційних втрат та 1.164,84 грн 3% річних.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 9.2 договору строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Цей договір починає діяти з моменту його підписання та скріплення печатками уповноваженими представниками сторін. Дія цього договору припиняється в момент належного виконання сторонами всіх взятих на себе за цим договором зобов'язань.
Відповідно до п. 2.1 договору строк розробки проектної документації - 30 робочих днів з моменту отримання виконавцем від замовника грошових коштів, перерахування цих передбачене в п. 3.3.1 договору та вихідних даних, необхідних для розробки проектної документації.
Згідно з п. 3.1 договору загальна ціна робіт (договірна ціна) узгоджена сторонами протоколом узгодження договірної ціни на проектні роботи (додаток № 2 до договору) та кошторисом на виконання проектних робіт (додаток № 1 до договору) і становить всього з ПДВ - 78.040,86 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки сторін.
Згідно з п. 3.3.1 договору протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку виконавця замовник перераховує на банківський рахунок виконавця 20% загальної ціни робіт (договірної ціни) п. 3.1 договору.
29.01.2018 позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 69 на суму 15.608,17 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на виконання умов договору 02.02.2018 перераховано позивачу аванс в розмірі 15.608,17 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору приймання та оцінка виконаних виконавцем робіт здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.
Згідно з п. 5.2 договору цим договором передбачена передача виконавцем проектної документації в 5-ти (п'яти) примірниках у твердому вигляді та запис на електронний носій пам'яті в форматі PDF, про що сторони складають акт виконаних робіт. Додаткова кількість примірників проектної документації оплачується замовником додатково.
Відповідно до п. 5.3 договору замовник зобов'язується розглянути наданий виконавцем примірник проектної документації протягом 5-ти (п'яти) робочих днів з моменту його отримання.
Згідно з п. 5.4 договору за результатами наданого виконавцем примірника проектної документації замовник приймає виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт або не приймає, про що письмово повідомляє виконавця.
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи між сторонами складено накладні (акти) приймання-передачі проектної документації від 27.02.2018 та від 14.11.2018, з яких вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв наступні проекти у 5-ти (п'яти) примірниках:
1. Системи протипожежного захисту,
2. искавкозахист,
3. Автоматична система водяного пожежогасіння,
4. Системи протидимного захисту.
Проте, зазначені акти фіксують виключно обставини приймання-передачі лише частини документації і не містять усіх необхідних реквізитів первинного документу для можливості відображення в бухгалтерському обліку.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
В матеріалах справи наявні акти надання послуг № 345 від 30.06.2020 на суму 15.608,17 грн та № 199 від 23.03.2021 на суму 62.432,69 грн, які з боку відповідача не підписані.
На вказаних актах позивачем зроблено відмітки про те, що замовник відмовився підписати ці акти, тому вони вважаються підписаними.
Разом з цим, жодних доказів надіслання чи вручення відповідачу для підписання акту надання послуг № 345 від 30.06.2020 на суму 15.608,17 грн позивачем не подано та матеріали справи не містять.
В матеріалах справи наявний лист № 14 від 24.03.2021, в якому позивач просив відповідача підписати додані до нього два примірника акту наданих послуг № 199 від 23.03.2021 та повернути один його примірник позивачу.
Проте належних доказів вручення чи надіслання відповідачу зазначеного листа позивачем не подано.
Подана позивачем копія повідомлення про вручення відповідачу 26.03.2021 рекомендованого відправлення № 0311519019219 не є належним доказом надіслання вказаного листа № 14 від 24.03.2021 з актами № 199 від 23.03.2021 відповідачу, оскільки не підтверджує зміст такого відправлення.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 4.2.2 договору замовник зобов'язується оплатити виконані виконавцем роботи в терміни і в обсягах, обумовлених сторонами в цьому договорі.
Пунктом 3.3.2 договору визначено, що остаточний розрахунок з виконавцем за виконані роботи замовник здійснює протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт, шляхом перерахування на банківський рахунок виконавця коштів у розмірі 80% ціни робіт, зазначеної в п. 3.1 договору.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на те, що умовами договору передбачено, що відповідач має підписати акти виконаних робіт або надати мотивовану відмову у їх підписанні протягом п'яти робочих днів з моменту їх отримання, належні докази чого відсутні, у суду відсутні підстави вважати, що роботи за вказаними вище актами є прийнятими.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 62.432,69 грн не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті виконаних робіт, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2.210,12 грн інфляційних втрат (нарахованих за період травень - жовтень 2021 року) та 1.164,84 грн 3% річних (нарахованих за період з 12.04.2021 по 24.11.2021).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача 2.210,12 грн інфляційних втрат та 1.164,84 грн 3% річних є похідною вимогою від вимоги про стягнення суми вартості виконаних робіт, підтвердження виконання яких матеріали справи не містять, в позові в цій частині слід також відмовити.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронні системи майбутнього» необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя В.В.Сівакова