24.02.2022 Справа №607/1376/22
Провадження №2а/607/172/2022
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Делікатної Л.В.
при секретарі с/з Нюня Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Тернопіль позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ №00005503 від 30 грудня 2021 року, -
25 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ №00005503 від 30 грудня 2021 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Поданий позов позивач обґрунтовує наступним. 12 січня 2022 року ним отримано постанову серії ВМ №00005503 від 30 грудня 2021 року згідно якої його, як суб'єкта відповідальності, оскільки останній є керівником ПП «Дружба-Нафтопродукт» притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 22.5 ПДР, а саме допущення руху транпортного засобу із перевищенням нормативних параметрів - навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 17,3 % (4,372 т). Вважає, що постанова є необгрунтованою та протиправною. Так, 02.11.2021 року транспортні засоби у складі DAF 75 CF 250 д.н. НОМЕР_1 (спеціалізована паливоцистерна) і спеціалізований причіп SCHWARZMULLER д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ПП «Дружба -Нафтопродукт» ОСОБА_2 здійснювали перевезення вантажу: вагою 4364,920 кг об'ємом 5240,00 л. згідно до ТТН №021121/23 від 02.11.2021 року та видаткової накладної №5453 від 02.11.2021 року; вагою 4667,550 кг об'ємом 5550,00 л. згідно до ТТН №021121/37 від 02.11.2021 року та видаткової накладної №5473 від 02.11.2021 року; вагою 9074,390 кг об'ємом 10790,00 л. згідно до ТТН №021121/38 від 02.11.2021 року та видаткової накладної №5474 від 02.11.2021 року. Зазначені у вищеприведених ТТН і видаткових накладних масово-об'ємні показники вантажу відповідали свідоцтвам про повірку засобів вимірювальної техніки №050 від 09.08.2021 року (щодо DAF 75 CF 250 д.н. НОМЕР_1 ) та №051 від 09.08.2021 року (щодо причіпу CHWARZMULLER д.н. НОМЕР_2 ). У зв'язку з цим 02.11.2021 року, під час руху, паливоцистерна DAF 75 CF 250 д.н. НОМЕР_1 мала повну масу 19274,39 кг (власна маса без завантаження 10200 + маса вантажу згідно до ТТН та видаткової накладної 9074,39 кг), а причіп SCHWARZMULLER д.н. НОМЕР_2 мав повну масу 15632,47 кг (власна маса без завантаження 6600 + маса вантажу згідно до ТТН та видаткової накладної 9032,47 кг), що відповідало критеріям вагових характеристик свідоцтв про реєстрацію вищезгаданих транспортних засобів. Крім цього, позивач зазначає, що у спірній постанові зазначені відомості лише щодо маси перевищення вагової норми та її відсоток на одиночну вісь, однак (не вказану яку саме та якого транспортного засобу), тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування. Окрім цього, у спірній постанові відсутні відомості щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу (SCHWARZMULLER д.н. НОМЕР_2 ), категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі. Тому, вважає, перелічені вище недоліки спірної постанови ставлять під сумнів твердження відповідача про врахування вказаних критеріїв при встановленні факту перевищення встановлених законодавством вагових норм. Відповідно дані, що вказані у спірній постанові є вибірковими та не можуть вважатись доказами в справі про адміністративне правопорушення.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак подав на адресу суду заяву згідно якої просить здійснювати розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить скасувати оскаржувану постанову.
Відповідач - представник Державної служби України з безпеки на транспорті в судове засідання не з'явився, будучи повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Ухвалою суду від 28 січня 2022 року було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Відповідач не подав відзиву на позов у встановлений судом строк, а також не надіслав до суду будь-яких заяв та клопотань. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши подані документи і матеріали (докази), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 грудня 2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Шайко І.С. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ №00005503, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, за те, що 02 листопада 2021 року о 12.53 год. за адресою М-12, км 208+505 Хмельницької області зафіксовано транспортний засіб DAF 75 CF 250 д.н.з. НОМЕР_1 , рух якого відповідальна особа допустила рух із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР - навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 17,3% (4,372 тон).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою ст. 132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Згідно п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001р., транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
За п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, визначені в ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Отже, доказів проведення габаритно-вагового контролю, зокрема довідки з результатами вимірювання суду не надана. Жодних інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суду не подано.
Таким чином, факт перевищення нормативних параметрів, встановлених п. 22.5 ПДР, під час руху транспортного засобу DAF 75 CF 250 д.н. НОМЕР_1 автомобільними дорогами належними та допустимими доказами відповідачем не доведений, отже, в суду немає підстав вважати, що позивач порушив закон. Як наслідок, обґрунтувань правомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності немає, та склад адміністративного правопорушення, який передбачений саме частиною 2 статті 132-1 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній, а тому постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 496,20 гривень, а тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 132-1, 245, 251, 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Державної служи України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ №00005503 від 30 грудня 2021 року задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ №00005503 від 30 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна