Іменем України
01.04.2022 Справа №607/2940/22 Провадження № 2-а/607/213/2022
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Марциновської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Семенець Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
17.02.2022 представник позивача - адвокат Строцень Т.О., діючи від імені ОСОБА_1 , звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рядовим поліції Якимовим А.М. винесено постанову серії ЕАО № 5298124 від 08.02.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
Представник позивача зазначає, що 08.02.2022 приблизно о 23 год. 05 хв. на вул. Тарнавського в м. Тернополі ОСОБА_1 знаходився в транспортному засобі марки «ВАЗ» моделі «2103», державний номерний знак НОМЕР_1 . В цей час до автомобіля підійшов працівник поліції та вказав, що перед поворотом ОСОБА_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху. Однак з вказаним припущенням поліцейського Бартків М.М. не погодився та зазначав про те, що автомобілем не керував. При цьому доказів протилежного працівники поліції на місці не надали. Відтак, на думку представника позивача, ОСОБА_1 не порушував Правила дорожнього руху та не вчиняв адміністративне правопорушення.
Також представник позивача вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з допущенням грубих порушень ст. 7 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015. Зокрема, при винесенні постанови працівниками поліції не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, не враховано його пояснень, не було залучено свідків, які б могли спростувати чи підтвердити доводи ОСОБА_1 .
За таких підстав представник позивача просить скасувати постанову серії ЕАО № 5298124 від 08.02.2022, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.02.2022 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та визначено відповідачу строк для подання відзиву до 02.03.2022.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.03.2022 частково задоволено клопотання представника відповідача та продовжено процесуальний строк для подання відзиву до 01.04.2022.
29.03.2022 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області засобами поштового зв'язку надійшов відзив Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, заперечував проти позову та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 порушив п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки 08.02.2022 приблизно о 23 год. 08 хв. на вул. Тарнавського в м. Тернополі, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2103», державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом. Вказана постанова, на думку відповідача, відповідає вимогам закону, а під час розгляду справи інспектором проведено своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Також відповідач зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач не заперечував факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Строцень Т.О., належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не з'явилися без повідомлення про причини неявки. Жодних заяв чи клопотань на день розгляду справи від позивача чи його представника до суду не надходило.
У судове засідання уповноважений представник відповідача - Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився. Жодних заяв чи клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надходило.
Вказане згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши зміст позовної заяви, додані до неї документи та зміст відзиву і доданий до нього відеозапис, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, полягає, зокрема у порушенні правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Суд установив, що 08.02.2022 рядовим поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області Якимовим А.М. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5298124. Даною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. У постанові зазначено, що 08.02.2022 приблизно о 21 год. 59 хв. на вул. Тарнавського в м. Тернополі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2103», державний номерний знак НОМЕР_1 , перед поворотом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 (б) Правил дорожнього руху.
При цьому суд звертає увагу, що доводи як позивача, так і відповідача про вчинення адміністративного правопорушення приблизно о 23 год. 08 хв. не відповідають змісту оскаржуваної постанови, у якій зазначено, що таке правопорушення мало місце о 21 год. 59 хв., а о 23 год. 08 хв. був здійснений розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частини 1-3 ст. 90 КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, для спростування доводів, викладених у позовній заяві, і підтвердження правомірності постанови серії ЕАО № 5298124 від 08.08.2022 відповідачем було долучено відеоматеріали з нагрудної камери патрульного поліцейського № 472405.
Разом з тим з дослідженого відеозапису вбачається, що фіксація подій розпочалась безпосередньо поблизу транспортного засобу, який був припарковий біля узбіччя та до якого підійшов працівник патрульної поліції (21 год. 59 хв. 46 хв., назва файлу «export-t5jnl»). При цьому моменту можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, яке б полягало у неподанні сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед поворотом, досліджений судом відеозапис не містить.
Вказані обставини позбавляють суд можливості встановити, чи дійсно було вчинено інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення та чи наявний у діях ОСОБА_1 склад такого правопорушення.
Жодних інших доказів, як то пояснення свідків, запис з відеореєстратора тощо, які б всебічно, повно та об'єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Щодо доводів відповідача, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував щодо вчинення адміністративного правопорушення, суд зазначає таке.
Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх аспектах, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17.
У силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що сама по собі постанова від 08.02.2022 без інших належних та допустимих доказів не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відтак постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5298124 від 08.02.2022 є такою, що винесена з порушенням норм права, а тому не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України визначає, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що суд дійшов переконання про існування підстав для скасування оскаржуваної постанови через недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, то є усі правові підстави для закриття справи про це адміністративне правопорушення.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 496 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією № 61012603 від 17.02.2022. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись с. 19 Конституції України, ст. 9, 122, 245, 280 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5298124 від 08.02.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Білківці, Тернопільський район, Тернопільська область; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Представник позивача: адвокат Строцень Тарас Олегович; місцезнаходження: вул. За Рудкою, буд. 33, офіс 106, м. Тернопіль.
Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль.
СуддяІ. В. Марциновська