Провадження № 11-кп/803/1150/22 Справа № 175/309/17 Головуючий у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
30 березня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013040440002339 за апеляційною скаргою прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у вчинення якого ОСОБА_9 обвинувачується, минуло понад три роки, а відповідно строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст. 49 КК України закінчились.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року. Також просить ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки суд першої інстанції ухвалив закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 , процесуальні витрати не можуть бути стягнені з ОСОБА_9 , а мають бути віднесені на рахунок держави.
Також зазначає про те, що суд першої інстанції повинен був з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності .
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до приписів ст. 399 КПК України, особа має право порушувати питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав поважності його пропуску, а суддя-доповідач, за наявності для того підстав, має право поновити строк. Як правило, обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження може бути викладено як у апеляційній скарзі, так і в окремій заяві (клопотанні).
Як вбачається з п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на інші ухвали суду першої інстанції, - протягом семи днів з дня її оголошення.
У відповідності до положень ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків, зазначені положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов'язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.
Згідно положень ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений судом за клопотанням заінтересованої особи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, та з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як вбачається з п. 3 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, тягне за собою скасування судового рішення.
Стаття 2 КПК України, містить вимогу про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру та прийнято законне рішення як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
З цією вимогою кореспондуються вимоги ч. 1 ст. 370 КПК України про ухвалення компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 9 КПК України (принцип законності кримінального провадження) під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Вищевказані норми кримінального процесуального законодавства України при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_9 суд першої інстанції дотримався в повному обсязі, істотних порушень, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, колегією суддів не встановлено.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_9 , передбачене ч. 2 ст. 190 КК України є нетяжким злочином.
Як вбачається з постанови Верховного Суду України від 19 листопада 2019 року (№ 345/2618/16-к), звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: вчинення особою злочину; з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; особа не ухилялася від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоді обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_9 інкримінується вчинення нетяжкого злочину не пізніше 01 березня 2013 року.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 звернувся до суду першої інстанції з заявою про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності.
Виходячи з того, що з моменту вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення минуло більше трьох років, ОСОБА_9 повинен бути звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього необхідно закрити.
Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції повинен був з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, є необґрунтованими, оскільки матеріали провадження містять письмову заяву від потерпілого ОСОБА_10 згідно якої він просить розглядати дане кримінальне провадження без його участі та без участі його представника, а рішення ухвалити у відповідності до норм діючого законодавства. Також колегія суддів звертає увагу на те, що 29 березня 2022 року, на адресу апеляційного суду надійшла аналогічна заява від потерпілого ОСОБА_10 .
Доводи прокурора в апеляційній скарзі про те, що процесуальні витрати не можуть бути стягнені з ОСОБА_9 , а мають бути віднесені на рахунок державі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України , та з урахуванням висновку Великої Палати у постанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа № 598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватися не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.
Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що закриття даного кримінального провадження вчиняється на підставі нереабілітуючих підстав, що у свою чергу свідчить про те, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак, у силу певних обставин, кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Крім того, колегія суддів також звертає увагу на те, що в судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , не заперечував проти стягнення з обвинуваченого на користь Держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертиз № 29/1.1-40 від 26 січня 2017 року у розмірі 1980,00 грн., пояснивши, що обвинувачений ОСОБА_9 також проти цього не заперечує.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є вмотивованим і обґрунтованим, та ухвалене у відповідності до вимог кримінального процесуального закону та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Апеляційну скаргу прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2022 року про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4