Справа № 344/4229/22
Провадження № 1-кс/344/1894/22
06 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
за участі в режимі відеозв'язку
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , в рамках кримінального провадження № 42022000000000411 від 01.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 260, ч.1 ст. 436-2 КК України,-
Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до суду із вказаним клопотанням в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Івано-Франківській області розслідується кримінальне провадження № 42022000000000411 від 01.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , перебуваючи на території Донецької і Харківської областей, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26.03.2022 вчинив кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , визнаючи правомірною збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році та тимчасову окупацію частини території України, у березні 2022 року (більш точні час і дата під час досудовим розслідування не встановлені), перебуваючи у складі незаконного збройного формування так званої «Донецької Народної Республіки» прибув на територію Харківської області з метою подальшої окупації території України Російською Федерацією, після чого 26.03.2022 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, потрапивши під артилерійський обстріл позицій в межах с. Ольховка Харківської області маючи при собі документи громадянина незаконно створеної так званої «Донецької Народної Республіки», припинив опір та склав зброю.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи громадянином України, умисно з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, приймаючи участь за ворожим завданням у підготовці до бойових дій проти України.
Так, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.02.2022, перебуваючи на території міста Донецька, дізнався із засобів масової інформації про початок проведення військової операції Російською Федерацією на території України.
Тогож дня близько 16:00 години (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 прямуючи на маршрутному таксі № 54, з роботи в напрямку місця свого проживання, в районі «Маріупольської розвилки» у Кіровському районі міста Донецьк, був зупинений на вимогу невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які запропонували йому прибути до Палацу культури імені Івана Франка за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 145, з метою подальшої мобілізації.
Підтримуючи збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, ОСОБА_4 погодився на вказану пропозицію. Прибувши у зазначене місце надав свої особисті дані невстановленій досудовим розслідуванням жінці, а також отримав пам'ятки щодо необхідності мати при собі їжу із розрахунку на три дні, речі особистої гігієни, теплий одяг та мобільний телефон.
25.02.2022 близько 01:00 години, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, за їх згодою, доправили на автомобілі «Камаз» до школи-інтернату в Об'єднаному районі м. Донецьк. У зазначеному місці у період з 25.02.2022 по 02.03.2022 ОСОБА_4 проходив стройову підготовку, після чого його розподілили стрілком РПК 115 полка 3 батальйону 2 роти 2 взводу армії так званої «ДНР».
02.03.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, отримавши від свого командування зброю у вигляді автомату АК 74, каску, військовий одяг.
У період з 02.03.2022 по 05.03.2022 використовуючи автомобільний та залізничний транспорт, через населені пункти м. Макіївка та м. Ілловайськ Донецької області виїхали на територію Російської Федерації у м. Бєлгород, звідки поза пунктами пропуску перетнули державний кордон на в'їзд в Україну в районі села Веселе Харківської області.
У зазначеному населеному пункті ОСОБА_4 у період з 05.03.2022 по 25.03.2022 на виконання наказів військового командування проходив бойову підготовку з метою виконання подальших атакувальних дій, здійснював окопування та охорону позицій.
25.03.2022 підрозділ, в якому проходив службу ОСОБА_4 , передислоковано до села Вільхівка Харківської області.
Наступного дня, близько 07:00 год. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, потрапивши під артилерійський обстріл, припинив збройний опір та склав зброю.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та тимчасової окупації частини території України, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Також, ОСОБА_4 вчинив державну зраду, тобто умисне вчинення громадянином України діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України - перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України.
Таким чином, у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Донецьк, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
04.04.2022 о 14 год. 50 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України.
05.04.2022 ОСОБА_4 в порядку і з підстав, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про зміну у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема: матеріалами виконаного доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; протоколом затримання від 04.04.2022; вилученими речами та документами; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в тому числі, особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Також, згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 розуміючи, що він вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, останній, являючись мешканцем міста Донецька, який на теперішній час знаходиться в окупації російськими військами, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.
Також, враховуючи особливу зухвалість вчиненого кримінального правопорушення підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Поряд з цим, ще однією підставою вважати достатньою ймовірність покинути територію України ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності є відсутність у нього окрім м. Донецька, будь - яких соціальних контактів, окрім зв'язків з військовослужбовцями Російської Федерації та окупаційною адміністрацією.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення аналогічних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрюваний, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, експертів, спеціалістів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_4 з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими ОСОБА_4 перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення.
Так, кримінальні правопорушення вчинені підозрюваним здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності він зможе як сам так і на його вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків, потерпілого та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.
Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, адже відповідно до зібраних доказів ОСОБА_4 не збирався завершувати свою злочинну діяльність. Крім цього, останній не має постійного місця роботи, а отже сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, на даний час існує наявність ризику, який обґрунтовується запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» правового режиму воєнного стану в Україні.
Так, відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в
пункті 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 як відповідний ризик має ураховуватися запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні.
Фактичні обставини злочину, інкримінованого підозрюваному свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
В разі застосування до ОСОБА_4 , більш м'яких запобіжних заходів таких як домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень, здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.
Саме запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду. Тому просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення даного клопотання. Зокрема вважає, що підозра та подане клопотання необґрунтоване, а ризики передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор не доведені. Крім того, ОСОБА_4 сам здався та не має наміру скриватися від слідства чи суду. Просив відмовити у задоволенні даного клопотання та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що вважає себе громадянином України, та підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42022000000000411 від 01.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 260, 1 ст. 436-2 КК України, щодо ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 від 04.04.2022 р. здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000411 від 01.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 4 ст. 260, 1 ст. 436-2 КК України, доручено слідчому відділу УСБ України в Івано-Франківській області (а.с. 15-16).
04.04.2022 о 16 год. 40 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України (а.с.21-29).
05.04.2022 ОСОБА_4 в порядку і з підстав, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень (а.с.30-40).
Причетність, ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, зокрема: матеріалами виконаного доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України; протоколом затримання від 04.04.2022; вилученими речами та документами; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів доданих до клопотання, на даній стадії розслідування, є достатньою для того щоб прийти до висновку про обґрунтованість підозри.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного правопорушення.
Така позиція випливає також із практики Європейського суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Прокурором у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 . Таким чином дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
З огляду на встановлений факт обґрунтованості підозри, при визначенні виду запобіжного заходу, слідчий суддя вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в пункті 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22, як відповідний ризик, має враховуватися запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні.
Таким чином враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, вважаю, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для визначення застави, оскільки її внесення у випадку визначення, та відповідно звільнення підозрюваної з під варти, не гарантуватиме належним чином виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, не зможе нівелювати наявні на даний час ризики та забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Згідно з матеріалами клопотання ОСОБА_4 фактично був затриманий і обмежений у свободі пересування 04.04.2022 р., а тому строки належить обчислювати саме з цієї дати.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 02 червня 2022 року включно.
Тримання під вартою рахувати з часу затримання підозрюваного ОСОБА_4 , а саме з 04.04.2022 року.
Взяти підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного здійснювати в у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України (вул. Дегтярівська, 13, м. Київ, 04050).
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7