Справа № 463/12515/20 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.
Провадження № 22-ц/811/3842/21 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
Провадження № 22-ц/811/3843/21
Категорія:41
05 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Симець В.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року та на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2021 року, -
у грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 30 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Актабанк» укладено кредитний договір № 0861570001/Т/972107. 23 березня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Актабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір № 2 про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ «Актабанк» відступає шляхом продажу ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а остання набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору. Стверджує, що відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № 2 від 23 березня 2018 року набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 53 980 грн., з яких: 23 000 грн. - заборгованість за основним боргом; 17 грн. - заборгованість за процентами; 26 163.00 грн. - заборгованість за комісією та 4800 грн. - штрафи та пеня. Зазначає, що на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення загальної суми боргу з повідомленням про порядок погашення заборгованості за кредитним договором, однак боржником не виконано своїх зобов'язань та не здійснено жодного платежу на погашення кредитної заборгованості. Вказує, що неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. З наведених підстав просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року в розмірі 53980 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовлено.
У серпні 2021 року представник ОСОБА_1 - Микита Тарас Володимирович звернувся до суду із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу.
В обгрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 користувався правничою допомогою Микити Тараса Володимировича на підставі укладеного між ними договору про надання правової (правничої) допомоги від 23 березня 2021 року № 23/03-21. Стверджує, що умовами договору про надання правової (правничої) допомоги від 23 березня 2021 року № 23/03-21 визначено, що витрати відповідача на правову допомогу складаються з: участі адвоката в судовому засіданні з розрахунку 2000 грн. за засідання; підготовки процесуальних документів з розрахунку 2000 грн. за 1 годину роботи адвоката, але не менше 2000 грн., надання інших послуг з розрахунку 2000 грн. за 1 годину роботи адвоката. Зазначає, що актом приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги та квитанцією до прибуткового касового ордеру від 25 серпня 2021 року підтверджується, що загальна вартість наданих послуг становить 18 000 грн. З наведених підстав просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати з правничої допомоги в розмірі 18 000 грн.
Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2021 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 000 грн.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року в розмірі 53980 грн. відповідно до додатку № 1 до договору № 2 про відступлення права вимоги від 23 березня 2018 року, в якому міститься реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами. Зазначає, що розмір заборгованості відповідача підтверджується витягом з реєстру боржників та розрахунком заборгованості за кредитним договором №0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року, а суд першої інстанції не надав цьому належної правової оцінки. Вказує, що за весь період перебування грошової вимоги до відповідача в Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ним не здійснено жодних додаткових нарахувань, в тому числі і штрафних санкцій. Вважає, що відповідач не заперечував факт укладення кредитного договору та факт отримання коштів, протягом трьох років здійснював оплати по кредиту через електронні платежі, чим визнав умови кредитного договору та погодився з ними. Звертає увагу, що п. 5.3 кредитного договору № 0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року збільшено позовну давність за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, пені та штрафів до десяти років. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2021 року оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в апеляційній скарзі покликається на те, що додаткове рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що при визначені суми відшкодування вартості витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг, критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи, відтак може не задовольняти в повному обсязі всі витрати на професійну правову допомогу сторони, на користь якої ухвалено рішення. Зазначає, що заявник має право на компенсацію витрат на правову допомогу лише, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і необхідними, а їхній розмір обгрунтованим. Вважає, що обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений ним для здійснення процесуальних дій та підготовку процесуальних документів є явно неспівмірним зі складністю виконаних ним робіт. З наведених ним підстав просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року про відкриття апеляційного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року та на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2021 року ухвалено розглядати без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року та на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2021 року призначено на 16 год. 00 хв. 28 березня 2022 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст постанови складено 05 квітня 2022 року, то незважаючи на те, що розгляд справи призначено на 28 березня 2022 року, датою ухвалення постанови є саме 05 квітня 2022 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Відмовляючи у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець, взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно зі ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Актабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0861570001/Т/972107, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 23 000,00 грн. в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті процентів, комісій, в обумовлені цим договором строки.
Пунктом 6.1 передбачено, що договір набирає чинності з дня його ухвалення та діє до повного виконання сторонами належним чином і в повному обсязі всіх своїх зобов'язань за договором.
В матеріалах справи міститься копія заяви на видачу готівки № 944966 від 30 квітня 2013 року, яка підписана ОСОБА_1 , з якої вбачається, що йому надано кредит на підставі кредитного договору №0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року в розмірі 23 000 грн. (а.с. 13).
З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року за період з 23 березня 2018 року по 30 листопада 2020 року вбачається, що така становить 53 980 грн., що складається із: заборгованості за основним боргом в розмірі 23000 грн., заборгованості за процентами в розмірі 17 грн., заборгованості за комісією в розмірі 26163 грн., заборгованості за штрафами та пенею в розмірі 4800 грн. (а.с. 16).
23 березня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Актабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 2, за умовами якого ПАТ «Актабанк» відступає шляхом продажу, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуває належні банку права вимоги до боржників за кредитними договорами, згідно з реєстром у додатку №1 до цього договору.
У витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є додатком № 1 до договору відступлення права вимоги № 2 від 23 березня 2018 року, зазначено, що ТзОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року.
ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надіслало на адресу ОСОБА_1 повідомлення № 002413759-1 від 27 березня 2018 року про відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором № 0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року, яким вимагало сплатити загальну суму заборгованості в розмірі 53980 грн. на зазначений банківський рахунок.
Враховуючи те, що за умовами кредитного договору № 0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року ОСОБА_1 надані кредитні кошти в розмірі 23000.00 грн., заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, жодних доказів повернення ним фактично отриманих кредитних коштів не надав, такі підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач просив, крім заборгованості за кредитом, стягнути заборгованість за процентами в розмірі 17 грн., заборгованість за комісією в розмірі 26 163.00 грн. та заборгованість за штрафами та пенею в розмірі 4800 грн.
Умовами кредитного договору № 0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року передбачена процентна ставка за кредитом, порядок нарахування процентів, комісії, штрафів та пені, а також відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання умов договору.
Разом з тим, в наданому позивачем розрахунку заборгованості, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, зазначено лише суми заборгованості, однак не проведено детальних розрахунків цих сум, зокрема, не зазначено проценту ставку, за якою здійснено нарахування відсотків, не вказано суми, з якої штрафи та пеня були нараховані, та порядок їх нарахування, відтак колегія суддів вважає, що вимоги в цій частині є безпідставними.
Задовольняючи заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, шо в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не довело неспівмірності витрат на правову допомогу, понесених ОСОБА_1 , відтак такі підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в повністю.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 23/03-21 від 23.03.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Микитою Тарасом Володимировичем.
Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 23/03-21 від 23.03.2021 року предметом даного договору є надання адвокатом правової допомоги клієнту щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів, а також надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта, в тому числі, у справі № 463/12515/20.
Пунктом 3.1. вищезазначеного договору передбачено, що гонорар складається з суми вартості послуг на виконання пункту 1.1. цього договору згідно з наступними тарифами:
-за участь адвоката в одному судовому засіданні, незалежно від часу судового засідання або якщо судове засідання не відбулося через обставини, які не залежать від адвоката - 2000 грн. за одне судове засідання;
-за підготовку процесуальних документів до суду та надання інших послуг із розрахунку 2000 грн. за 1 годину роботи адвоката;
Оплата за надані послуги проводиться після підписання акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.3 договору про надання правової допомоги № 23/03-21 від 23.03.2021 року).
Актом приймання-передачі від 25 серпня 2021 року підтверджується, що адвокат Микита Тарас Володимирович надав, а ОСОБА_1 прийняв послуги з правової (правничої) допомоги, наданих згідно з договором про надання правової допомоги № 23/03-21 від 23.03.2021 року, у справі № 463/12515/20.
В долученому до матеріалів справи акті приймання-передачі від 25 серпня 2021 року зазначені види послуг з правової допомоги, надані ОСОБА_1 адвокатом Микитою Т.В., кількість годин, витрачених адвокатом на надання кожної послуги, вартість кожної послуги, а також загальна вартість усіх наданих послуг, що становить 18 000 грн.
На підставі договору про надання правової допомоги № 23/03-21 від 23.03.2021 року та акту приймання-передачі наданих послуг з правової (правничої) допомоги від 25 серпня 2021 року адвокатом Микитою Тарасом Володимировичем прийнято від ОСОБА_1 18 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №3/08-21 від 25 серпня 2021 року (а.с. 181).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», витрати на правову допомогу, понесені ОСОБА_1 підлягають стягненню на його користь з позивача в розмірі 10 000 грн., що пропорційно розміру відмовлених позовних вимог.
Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з тим, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та стягнення на його користь заборгованості за основним боргом в розмірі 23 000 грн., то на підставі п. 13 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які підлягають стягненню, слід змінити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 857.31 грн. судового збору за подання позову та 1343.49 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року - задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2021 року- скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 0861570001/Т/972107 від 30 квітня 2013 року в розмірі 23000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2021 року - задовольнити частково.
Додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2021 року - змінити, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 857.31 грн. судового збору за подання позову та 1343.49 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Постанова складена 05.04.2022 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк