06.04.2022
Єдиний унікальний № 497/638/22
Провадження № 1-кс/497/232/22
06.04.2022 року м. Болград
Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання слідчого Відділення № 2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області про арешт тимчасово вилученого майна,
06 квітня 2022 року слідчий Відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області, майор поліції ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна в зв'язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню № 12022162270000156 від 30.03.2022 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що в період часу з 10.03.2022 року по 29.03.2022 року невстановлена особа проникла на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно викрала телевізор марки «LG» моделі 32 LCD TV та камеру зовнішнього відеоспостереження марки «Wifi small camera».
Так, 29.03.2022 року за письмовою згодою гр. ОСОБА_5 , в період часу з 14:15 години до 15:45 години, проведено огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено слід папілярних візерунків пальця руки на фрагменті картону, заклеєного прозорою стрічкою скотчем, який упакований в сейф-пакет НПУ № INZ1099136.
Постановою слідчого відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 30.03.2022 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий та прокурор у судове засідання не прибули, на адресу суду кожен окремо надіслали заяви про розгляд клопотання без їх участі (а.с.11,12).
Розглянувши матеріали поданого клопотання та матеріали кримінального провадження, обставини та підстави наведені в клопотанні, суд вважає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню на підставі наступного.
Судом встановлено, що Відділенням № 2 Слідчого відділу Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022162270000156 від 30.03.2022 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Так, 29.03.2022 року за письмовою згодою гр. ОСОБА_6 , в період часу з 14:15 години до 15:45 години, проведено огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено слід папілярних візерунків пальця руки на фрагменті картону, заклеєного прозорою стрічкою скотчем, який упакований в сейф-пакет НПУ № INZ1099136.
Постановою слідчого відділення №2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 30.03.2022 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження - ст. 131 ч.2 п.7 КПК України.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження...
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів ...
Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Так, частиною 11 статті 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.
Аналіз вищенаведеного вказує, що діючим законодавством передбачений обов'язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст.132 ч.3 КПК України).
Вилучене майна, на яке слідчий просить накласти арешт є тимчасово вилученим майном за наслідками проведеного обшуку в кримінальному провадженні за ознаками злочину за ст.187 ч.3 КК України.
Положеннями ст.171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Положеннями частини 5 ст.171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Так згідно протоколу огляду місця події від 29.03.2022 року (вівторок) слідчим було тимчасово вилучено майно, згідно до переліку зазначеному у клопотанні слідчого та у самому протоколі, на яке слідчий просить накласти арешт (а.с. 6-7).
Матеріали за вказаним клопотанням надіслані поштовою кореспонденцією до слідчого судді в середу 30.03.2022 року, що підтверджується штемпелем на поштовому листі (а.с.14).
Відповідно до ч.2 ст.115 КК України при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.
Статтею 116 КПК України встановлено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти ...
Таким чином, слідчим дотримано вимоги ч.4 ст.185 КПК України.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, надав достатні і належні докази тих обставин, на які посилається у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином оцінивши ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення, приходить до наступного висновку.
Дослідивши доводи клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що є достатні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно, з огляду на те, що вилучене майно під час огляду місця події - відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, визнано у кримінальному провадженні речовим доказом, та кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії досудового розслідування.
В даному випадку накладення арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, повинен бути застосований з метою унеможливлення його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в повній мірі узгоджується із вимогами ч.1, 2, 3 ст.170 КПК України.
А відтак, стороною кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням, доведено необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке потребує криміналістичних досліджень, за результатами яких може мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, та необхідно здійснити арешт вилучених речей, що відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
За викладених обставин, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.78, 98, 131, 132, 167, 170, 171, 173, 236 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Відділення № 2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час огляду місця події 29.03.2022 року в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022162270000156 від 30.03.2022 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України шляхом заборони розпорядження та користування на: слід папілярних візерунків пальця руки на фрагменті картону, заклеєного прозорою стрічкою скотчем, який упакований в сейф-пакет НПУ № INZ1099136.
Вилучене майно долучити до матеріалів кримінального провадження.
Виконання ухвали та відповідальність за збереження вилучено майна покласти на слідчого Відділення № 2 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1