04 квітня 2022 року
Київ
справа №990/48/22
адміністративне провадження №П/990/48/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» про визнання протиправним та скасування рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України,
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», також вказала, що треті особи: Центральна виборча комісія, Міністерство юстиції України.
Як слідує з матеріалів, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» від 17 березня 2022 року про дострокове припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_2 , народного депутата України ОСОБА_1, народного депутата України ОСОБА_3 на підставі їх виходу із складу депутатської фракції Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» у Верховній Раді України ІХ скликання, оформленого протоколом другого етапу ХХІV З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ».
Позивач зазначає, що з'їзд Партії 17 березня 2022 року, на якому прийнято рішення про дострокове припинення повноважень народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі їх виходу зі складу депутатської фракції Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» у Верховній Раді України ІХ скликання, було проведено із порушенням процедури його скликання, проведення та оформлення протоколом прийнятого на ньому рішення.
Як вважає позивач, оскаржуване рішення є протиправним, таким, що прийняте з порушеннями вимог законодавства України, Статуту Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» та підлягає скасуванню.
Крім того, позивачем подано заяву про забезпечення позову, де заявник просить зупинити дію рішення З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» про дострокове припинення повноважень народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі їх виходу зі складу депутатської партії Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» у Верховній Раді України ІХ скликання, оформленого протоколом другого етапу ХХІV З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» від 17 березня 2022 року, до моменту набрання законної сили рішення суду за позовом від 28 березня 2022 року «Про визнання протиправним та скасування рішення щодо дострокового припинення повноважень народних депутатів України». Заборонити Центральній виборчій комісії вчиняти дії щодо визнання обраними народними депутатами наступних за черговістю кандидатів у депутати у виборчому списку Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» на підставі рішення З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» про дострокове припинення повноважень народних депутатів України ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі їх виходу із складу депутатської фракції Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» у Верховній Раді України ІХ скликання, оформленого протоколом другого етапу ХХІV З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» від 17 березня 2022 року, до моменту набрання законної сили рішення суду за позовом від 28 березня 2022 року «Про визнання протиправним та скасування рішення щодо дострокового припинення повноважень народних депутатів України.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає про неможливість ефективного захисту прав позивача у випадку невжиття заходів забезпечення позову, разом з тим, існує об'єктивний ризик реалізації оскаржуваного рішення З'їзду Партії і, відповідно, застосування передбачених законодавством наслідків. При цьому, чинне законодавство України встановлює лише процедуру заміщення народного депутата України у разі дострокового припинення повноважень. Водночас, законодавством не встановлено будь-яких процедур поновлення повноважень народного депутата України у разі скасування у судовому порядку рішення вищого керівного органу партії, що може істотно ускладнити виконання рішення суду та поновленню порушених прав Заявника.
Також, позивач звернулась з заявою про забезпечення доказів. Як слідує з заяви, позивач вважає, що необхідно витребувати:
1) у Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» оригінал Статуту Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», затвердженого другим етапом позачергового ХХІІІ З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» від 11 червня 2019 року;
2) у Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» оригінал протоколу засідання Політичної Ради Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» від 8 березня 2022 року;
3) у Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» оригінал протоколу засідання Стратегічної Ради Партії Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» від 16 березня 2022 року №7 в частині прийняття рішення про скликання другого етапу ХХІV З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» 17 березня 2022 року;
4) у Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» оригінал протоколу другого етапу ХХІV З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» від 17 березня 2022 року;
5) у Верховної Ради України оригінал листа від Співголови Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» Юрія Бойка про направлення витягу з протоколу другого етапу ХХІV З'їзду Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» від 17 березня 2022 року про дострокове припинення повноважень народних депутатів України ОСОБА_2 , народного депутата України ОСОБА_1, народного депутата України ОСОБА_3 на підставі їх виходу із складу депутатської партії Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» у Верховній Раді України ІХ скликання.
Позивач посилається на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Також, Указом Президента України від 20 березня 2022 року № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій», а саме пунктом 1 передбачено призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій, зокрема Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ». Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України надано доручення Міністерству юстиції України невідкладно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності цих політичних партій.
Як зазначає позивач, беручи до уваги те, що на території міста Києва та Київської області частково проходять бойові дії, а також враховуючи можливу заборону діяльності Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» та розпуск її керівних органів, існує висока вірогідність втрати та знищення оригіналів документів, які знаходяться у відповідача та мають вирішальне значення для захисту прав позивача, а у майбутньому збирання чи подання відповідних доказів може стати неможливим, - виникла необхідність у їх витребуванні.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України , відповідно до якої у позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, за результатом аналізу змісту позовної заяви, суд дійшов висновку, що у противагу вимогам пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України позивач не вказала, у чому полягає порушення її прав, свобод, інтересів саме спірним актом, належним чином не обґрунтувала порушення оскаржуваним актом власних прав, свобод та інтересів, у позовній заяві не аргументовано суть порушення прав, свобод, інтересів оскаржуваним актом.
Крім того, способом захисту порушеного права позивач визначила скасування оскаржуваного акту. Зокрема, у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить визнати протиправним і скасувати рішення З'їзду Політичної партії про дострокове припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_2, народного депутата України ОСОБА_1, народного депутата України ОСОБА_3. При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заявлені позивачами у цьому спорі, про порушення їх прав, свобод та інтересів, мотивів, обґрунтувань, вимог у позовній заяві не зазначено.
Також, у позовній заяві позивач вказала третіми особами Центральну виборчу комісію, Міністерство юстиції України.
Положення частини першої-другої статті 49 КАС України унормовують участь у справі третіх осіб та визначають, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
При цьому, зі змісту позовної заяви суд вбачає, що позивачем норми статті 49 КАС України не враховані.
Положення частини першої статті 169 КАС України вказують, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк достатній для усунення недоліків.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Відтак, враховуючи викладене, позивачу необхідно виправити недоліки позовної заяви. Зокрема, слід вказати у чому полягає порушення її прав, свобод, інтересів спірним актом, належним чином обґрунтувати порушення оскаржуваним актом власних прав, свобод, інтересів; уточнити (конкретизувати) позовні вимоги з відповідним обґрунтуванням; у заяві про залучення третіх осіб про вступ у справу на стороні відповідача зазначити, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Разом з тим, оскільки, як слідує з поданих матеріалів, вимоги заяви про забезпечення позову похідні від змісту позовних вимог, які підлягають уточненню з відповідним обґрунтуванням, суд вважає, що заяву про забезпечення позову як і заяву про витребування доказів слід розглядати після усунення позивачем вищевказаних недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 22, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» про визнання протиправним та скасування рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.В. Хохуляк
Суддя Верховного Суду